Слухай онлайн
Cуспільство

Три «Е» компостування: екологічно, економно, ефективно

Компостування – це достойна екологічна відповідь на те, що робити з опалим листям та харчовими відходами.

Це турбота про навколишнє середовище та здоров'я наших дітей та внуків. Проте не всі знають з чого починати компостування. Нумо розберімося.

Наталія Гуркіна - дитяча письменниця, ініціаторка проєкту компостування у Боратинській громаді. Вона впроваджує компостування понад два роки. Вона каже, що з розвитком суспільства змінюються і шляхи розв'язання екологічних проблем, люди стають більш свідомими, відбувається така собі еволюція екокультури.

КОМПОСТУВАННЯ – СПРАВА БЛАГОРОДНА І ДОБРОВІЛЬНА

«Ми взялися допомагати впроваджувати компостування у Боратинській громаді два роки тому. Унікальність цього процесу в тому, що все відбувалося демократичним способом, не з-під палки. Тобто без будь-якого адмінвпливу на керівників закладів. Це великий плюс, бо люди змінюють свою свідомість. Адже, якщо з примусу впроваджувати екозаходи, то робота буде неефективною та незабаром усім цимперестануть займатися. А тут навпаки – ми бачимо, що є ініціатива та прогрес.

Спочатку ми зібрали керівників шкіл і провели для них презентацію компостування. Сподівалися й націлювалися на те, щоб зайти в одну-дві школи, які б захотіли це розпочати та на їхньому прикладі могли б передавати досвід іншим. А вийшло так, що одразу п'ять директорів шкіл захотіли впровадити компостування. Далі до нас підійшли керівники дитячих садків і сказали, що теж хочуть долучитися. До ідеї впровадження компостування приєдналися два садки. Вартує уваги й те, що публічні люди почали нас підтримувати й популяризувати компостування, впроваджували це самі та закликали інших відмовитися від спалювання листя та сухого зілля.

Ми побачили, що публічні люди ефективно допомагають просувати цю ідею й далі звернулися до настоятеля храму в селі Гірка Полонка Володимира Присяжнюка. Він авторитетна людина, має повагу від місцевих жителів, тому попросили підтримати нас. І так він став першим на Волині священником, який проводив просвітницьку кампанію та закликав парафіян робити компостні ящики й не спалювати сухостої.

Коли говоримо про компостування, як альтернативу спалюванню, то ставимо перед собою таке завдання: комфорт, мобільність, економність та відсутність неприємних запахів. Тому запропонували робити ящики для компосту, а не компостні ями, адже в останніх відбуваються трохи інші процеси, що мають неприємні запахи.

Плюс компостера у ящику в тому, що він провітрюється і не пахне. Але для цього треба робити його з дощечок. Щоб були по периметру щілини та ставити його в тінь. Це дозволяє черв’ячкам перероблювати органіку на добриво й комфортно там почуватися. До речі, коли черв'яки переробляють відходи, то вони нейтралізують різані насінини зілля і воно не проростатиме пізніше в землі. Це добриво має чимало переваг над гноєм, що складається з екскрементів домашніх тварин. Перше – гумус з компосту немає запахів, друге – це ви можете зробити в себе на подвір'ї та вам не треба для цього мати домашню худобу, третє – з гною насіння зілля потім активно проростає, після компосту – ні», - каже Наталія Гуркіна.

Та розповідає кілька лайфхаків, як спростити процес компостування.

ЧЕРВ'ЯКИ – НАШІ ДРУЗІ

«Для початку, компост матимете десь за рік часу, далі черв’ячки «розмиються по компосту» й за 8 місяців зможете використовувати добриво. Коли складаєте зілля, листя, влийте відро води. Це пришвидшить процес перероблення відходів. Якщо бачитимете, що літо буде сухе – можете ще раз додати води. Втім, якщо компост стоїть в тіні чи ще краще десь біля дерева, то воно має достатньо вологи. Або ж якщо у навчальних закладах з кухні викидатимуть шкірки овочів, то цього цілком достатньо. Тому компостер не передбачає особливого догляду.

Взагалі, у нього можна класти багато усього: скошену траву, пересохлі квіти з клумби, залишки гарбуза з городу, недогризок яблук чи залишки кави, шкарлупу яєць. До речі, залишки з кави черв’ячки дуже люблять, це для них справжні ласощі. Єдине, що варто пам’ятати – в компостер не можна класти каміння, метал, скло, горіхи. Також ми не кладемо в компост м'ясо, не ллємо олію, оцет. Треба шанобливо ставитися до черв’ячків, враховувати їхні смакові вподобання, щоб наші головні робітники в цій справі були ситі та задоволенні.

Дехто кладе на низ ящика металеву сітку, щоб кроти й миші не заводилися. Але як є достатньо вологи, то мишка там і так не буде жити. Логічніше -  класти на низ ящика плівку, бо вона затримує вологу. Також роблять компост так, щоб низ однієї зі сторін ящика можна було легко відкрити: або відкручуються пару шурупів, або робиться  змайструвати дощечку з гачками, яку можна підняти та дістати з низу компост. Тобто варіантів як виготовити компост – безліч, навіть можна і купити готовий у торгових центрах, аби вам було зручно.

Ще цікавий момент щодо черв’ячків: буває люди кажуть, що бояться використовувати компост, бо з ним може попасти в ґрунт черв'як і потім під’їдати коріння квітів, які будуть псуватися. Але насправді черв'як не буде їсти коріння, а навпаки – він буде розпушувати землю і квітка буде ще краще рости. Тому черв’ячків не треба боятися,  адже вони наші великі помічники», - пояснює пані Наталія.

НАЙБІЛЬША ПОМИЛКА ПРИ КОМПОСТУВАННІ - ЦЕ ВІДСУТНІСТЬ КОМПОСТУ 

«Саме час змінювати свідомість! Та, нарешті, перестати спалювати листя і траву. Підняття штрафів це, звісно, добре, але треба змінювати бачення людей. Для цього варто зрозуміти лише одне, що Україна – це наша земля. Ми ж вдома не розкидаємо сміття, бережемо своє майно? А чому поза домом поводимо себе інакше? А все через те, що чимало людей ще не прийшли до усвідомлення, що їхній під'їзд, двір, вулиця, місто, область, країна – це їхній дім. Коли так починаєш розмірковувати – то, відповідно, й будеш берегти. Це стосується усього. А якщо ти не цінуєш своє – то може ти не там де тобі треба бути?

Взагалі я зараз бачу активний ріст культури компостування по всій Україні. Про це почали часто говорити у ЗМІ, на радіо. У людей з'являється екосвідомість. Також багато міст впроваджують у себе компостування, от в Луцьку почали закупляти компости для шкіл та садочків, у Львові взагалі передовики, які облаштували міське компостування й продають компост, а в селі Волоське Дніпропетровської області так потужно просунулися в інформаційній компанії, що навіть комікси почали про це виготовляти та розповсюджувати. Тому можна впевнено сказати, що ми йдемо правильним шляхом», - додає Наталія Гуркіна.

«ЗРУШИЛИ З МІСЦЯ У ПИТАННЯ СПАЛЮВАННЯ СУХОСТОЮ»

«Наприкінці 2017-го року у нас зібралася ініціативна група, яка зайнялася поширенням практики компостування, щоб мінімізувати шкідливі викиди в навколишнє середовище. Ми бачимо, що в селах люблять палити опале листя, бур'яни з городу. Стартували з інформаційної кампанії, щоб пояснити людям, що  таке компостування, навіщо воно потрібне й що від цього матимуть жителі. Так, у  школах та садках з'явилися перші компостери в громаді. Важливо, що діти наочно бачать, як зілля перероблюється на гумус і з цими знаннями будуть повертатися додому», - розповідає проєктний менеджер Боратинської сільради Анатолій Левчук.

Та додає, що нині громаді є 10 освітніх закладів із 18, які облаштували на подвір'ї компостери.

«Як результат – по громаді люди роблять компости у себе на подвір’ях, хоча ще досі є проблема зі спалюванням сухостоїв та підпалом боліт. Але зміни на краще відбуваються. Щодо громади загалом, то в комунальному підприємстві  немає такої послуги, аби збирати листя великою технікою і кудись відвозити, аби компостувати. Натомість ми зрощуємо відповідальність кожного жителя громади, адже зробити в себе в обійсті компостер для органічних відходів – це взагалі не проблема», - каже Анатолій Левчук.

Директорка закладу дошкільної освіти «Золота рибка» із села Баїв Мирослава Єфімчук почала компостувати торік.

«Компостувати ми розпочали торік, коли до нас завітала Наталія Гуркіна та вчила нас ефективно утилізовувати опале листя. Це було весною, тоді влаштували один ящик: вийшли всі з дітками та разом його майстрували. Пізніше малеча принесла з дому черв’ячків, гуртом їх туди запускали. Дітям було дуже цікаво, адже це відбувалося у формі гри. Тепер бачимо, як дітки самі беруть листя та несуть у компостер, їм це цікаво. Нині у нас шість ящиків для компосту. Адже у нас територія велика, чимало дерев, тому розширилися.

До того, як у нас не було компостних ящиків, то з листям було чимало мороки: все збирали у великі мішки й вивозили його на городи. Листя ніколи не палили. А тепер мороки немає, усе культурно, цивілізовано. 

Найголовніше в цій історії те, що дітки вчаться і це для них стає нормою, вони ростуть в середовищі екограмотності. А тому, вони виростуть екологічно свідомими та зможуть пояснювати ази компостування іншим», - говорить Мирослава Єфімчук.

«ТЕПЕР МАЄМО НАТУРАЛЬНІ ДОБРИВА З КОМПОСТУ»
 
Жителька села Баїв, Боратинської громади Волинської області Любов Смітюх не спалює листя понад 15 років.

«Я за хатою обклала шифером місце і туди все кидаю: листя, зілля з городу, гілля й за рік з цього виходить перегній. Далі вивозимо все на поле й маємо безплатно екодобрива. Я взагалі проти диму й спалення листя, вже років зо 15 не палимо. Бо це неймовірна шкода своєму здоров'ю та довкіллю. Й сусіди в мене хороші разом роз'яснюємо тим, хто палить траву, що так робити категорично заборонено. 

Тому на нашій вулиці та довколишніх майже усі стали свідомими. Ну і не забуваємо за економічну складову: худоби в селі мало хто тримає, гною вже немає де взяти, добрива дорогі, а щоб виростити хорошу городину, треба її удобрювати. До того, коли нас як приїжджають з Луцька купувати овочі, то питають чим удобрювали чи без хімії. От ми та маємо натуральні добрива з компосту», - розповідає Любов Смітюх.

«ШТРАФИ НІХТО НЕ СКАСОВУВАВ»

«Штрафи зросли в 15 разів: від 3060 гривень до 6120 гривень на фізичних осіб. Щодо посадових осіб - штрафи значно вищі. Ніхто й не скасовував кримінальну відповідальність, адже спалення сухостоїв може призвести до підпалів луків. Якщо гине тварина – то передбачена за це відповідальність у вигляді обмеження волі від 5 до 10 років.

Щодо профілактичних заходів, то лише за минулий тиждень провели 37 рейдів спільно з екоінспекцією та поліцією, ми притягнули до адмінвідповідальності 13 осіб. Загалом, від початку року оштрафували понад 140 осіб.

Від початку року рятувальники загасили більше сотні пожеж, це більше ніж 100 гектарів в нашій екосистемі постраждали від полум’я. І маже усі ці пожежі були спричинені громадянами, які спалювали суху траву, листя чи сміття.

Наголошу, що якщо хтось думає, що може палити пізно ввечері чи зранку у вихідний – то цього не буде, адже рятувальники вночі не сплять», - пояснює керівник відділу агітаційно-пропагандистської роботи Головного управління ДСНС України у Волинській області Ірина Варварук.

У XXI столітті соромно бути екологічно неграмотним та не дбати про довкілля, у якому живеш. Компостування – це величезний крок у здорове майбутнє. Результат якого, можна побачити уже сьогодні.

Підготували журналісти Вадим та Анна Панафідіни

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ