Компостування – це достойна екологічна відповідь на те, що робити з опалим листям та харчовими відходами.
Це турбота про навколишнє середовище та здоров'я наших дітей та внуків. Проте не всі знають з чого починати компостування. Нумо розберімося.
7
Наталія Гуркіна - дитяча письменниця, ініціаторка проєкту компостування у Боратинській громаді. Вона впроваджує компостування понад два роки. Вона каже, що з розвитком суспільства змінюються і шляхи розв'язання екологічних проблем, люди стають більш свідомими, відбувається така собі еволюція екокультури.
КОМПОСТУВАННЯ – СПРАВА БЛАГОРОДНА І ДОБРОВІЛЬНА
«Ми взялися допомагати впроваджувати компостування у Боратинській громаді два роки тому. Унікальність цього процесу в тому, що все відбувалося демократичним способом, не з-під палки. Тобто без будь-якого адмінвпливу на керівників закладів. Це великий плюс, бо люди змінюють свою свідомість. Адже, якщо з примусу впроваджувати екозаходи, то робота буде неефективною та незабаром усім цимперестануть займатися. А тут навпаки – ми бачимо, що є ініціатива та прогрес.
7
Спочатку ми зібрали керівників шкіл і провели для них презентацію компостування. Сподівалися й націлювалися на те, щоб зайти в одну-дві школи, які б захотіли це розпочати та на їхньому прикладі могли б передавати досвід іншим. А вийшло так, що одразу п'ять директорів шкіл захотіли впровадити компостування. Далі до нас підійшли керівники дитячих садків і сказали, що теж хочуть долучитися. До ідеї впровадження компостування приєдналися два садки. Вартує уваги й те, що публічні люди почали нас підтримувати й популяризувати компостування, впроваджували це самі та закликали інших відмовитися від спалювання листя та сухого зілля.
Ми побачили, що публічні люди ефективно допомагають просувати цю ідею й далі звернулися до настоятеля храму в селі Гірка Полонка Володимира Присяжнюка. Він авторитетна людина, має повагу від місцевих жителів, тому попросили підтримати нас. І так він став першим на Волині священником, який проводив просвітницьку кампанію та закликав парафіян робити компостні ящики й не спалювати сухостої.
Коли говоримо про компостування, як альтернативу спалюванню, то ставимо перед собою таке завдання: комфорт, мобільність, економність та відсутність неприємних запахів. Тому запропонували робити ящики для компосту, а не компостні ями, адже в останніх відбуваються трохи інші процеси, що мають неприємні запахи.
Плюс компостера у ящику в тому, що він провітрюється і не пахне. Але для цього треба робити його з дощечок. Щоб були по периметру щілини та ставити його в тінь. Це дозволяє черв’ячкам перероблювати органіку на добриво й комфортно там почуватися. До речі, коли черв'яки переробляють відходи, то вони нейтралізують різані насінини зілля і воно не проростатиме пізніше в землі. Це добриво має чимало переваг над гноєм, що складається з екскрементів домашніх тварин. Перше – гумус з компосту немає запахів, друге – це ви можете зробити в себе на подвір'ї та вам не треба для цього мати домашню худобу, третє – з гною насіння зілля потім активно проростає, після компосту – ні», - каже Наталія Гуркіна.
Та розповідає кілька лайфхаків, як спростити процес компостування.
ЧЕРВ'ЯКИ – НАШІ ДРУЗІ
«Для початку, компост матимете десь за рік часу, далі черв’ячки «розмиються по компосту» й за 8 місяців зможете використовувати добриво. Коли складаєте зілля, листя, влийте відро води. Це пришвидшить процес перероблення відходів. Якщо бачитимете, що літо буде сухе – можете ще раз додати води. Втім, якщо компост стоїть в тіні чи ще краще десь біля дерева, то воно має достатньо вологи. Або ж якщо у навчальних закладах з кухні викидатимуть шкірки овочів, то цього цілком достатньо. Тому компостер не передбачає особливого догляду.
7
Взагалі, у нього можна класти багато усього: скошену траву, пересохлі квіти з клумби, залишки гарбуза з городу, недогризок яблук чи залишки кави, шкарлупу яєць. До речі, залишки з кави черв’ячки дуже люблять, це для них справжні ласощі. Єдине, що варто пам’ятати – в компостер не можна класти каміння, метал, скло, горіхи. Також ми не кладемо в компост м'ясо, не ллємо олію, оцет. Треба шанобливо ставитися до черв’ячків, враховувати їхні смакові вподобання, щоб наші головні робітники в цій справі були ситі та задоволенні.
Дехто кладе на низ ящика металеву сітку, щоб кроти й миші не заводилися. Але як є достатньо вологи, то мишка там і так не буде жити. Логічніше - класти на низ ящика плівку, бо вона затримує вологу. Також роблять компост так, щоб низ однієї зі сторін ящика можна було легко відкрити: або відкручуються пару шурупів, або робиться змайструвати дощечку з гачками, яку можна підняти та дістати з низу компост. Тобто варіантів як виготовити компост – безліч, навіть можна і купити готовий у торгових центрах, аби вам було зручно.
Ще цікавий момент щодо черв’ячків: буває люди кажуть, що бояться використовувати компост, бо з ним може попасти в ґрунт черв'як і потім під’їдати коріння квітів, які будуть псуватися. Але насправді черв'як не буде їсти коріння, а навпаки – він буде розпушувати землю і квітка буде ще краще рости. Тому черв’ячків не треба боятися, адже вони наші великі помічники», - пояснює пані Наталія.
НАЙБІЛЬША ПОМИЛКА ПРИ КОМПОСТУВАННІ - ЦЕ ВІДСУТНІСТЬ КОМПОСТУ
«Саме час змінювати свідомість! Та, нарешті, перестати спалювати листя і траву. Підняття штрафів це, звісно, добре, але треба змінювати бачення людей. Для цього варто зрозуміти лише одне, що Україна – це наша земля. Ми ж вдома не розкидаємо сміття, бережемо своє майно? А чому поза домом поводимо себе інакше? А все через те, що чимало людей ще не прийшли до усвідомлення, що їхній під'їзд, двір, вулиця, місто, область, країна – це їхній дім. Коли так починаєш розмірковувати – то, відповідно, й будеш берегти. Це стосується усього. А якщо ти не цінуєш своє – то може ти не там де тобі треба бути?
Взагалі я зараз бачу активний ріст культури компостування по всій Україні. Про це почали часто говорити у ЗМІ, на радіо. У людей з'являється екосвідомість. Також багато міст впроваджують у себе компостування, от в Луцьку почали закупляти компости для шкіл та садочків, у Львові взагалі передовики, які облаштували міське компостування й продають компост, а в селі Волоське Дніпропетровської області так потужно просунулися в інформаційній компанії, що навіть комікси почали про це виготовляти та розповсюджувати. Тому можна впевнено сказати, що ми йдемо правильним шляхом», - додає Наталія Гуркіна.
«ЗРУШИЛИ З МІСЦЯ У ПИТАННЯ СПАЛЮВАННЯ СУХОСТОЮ»
«Наприкінці 2017-го року у нас зібралася ініціативна група, яка зайнялася поширенням практики компостування, щоб мінімізувати шкідливі викиди в навколишнє середовище. Ми бачимо, що в селах люблять палити опале листя, бур'яни з городу. Стартували з інформаційної кампанії, щоб пояснити людям, що таке компостування, навіщо воно потрібне й що від цього матимуть жителі. Так, у школах та садках з'явилися перші компостери в громаді. Важливо, що діти наочно бачать, як зілля перероблюється на гумус і з цими знаннями будуть повертатися додому», - розповідає проєктний менеджер Боратинської сільради Анатолій Левчук.
7
Та додає, що нині громаді є 10 освітніх закладів із 18, які облаштували на подвір'ї компостери.
«Як результат – по громаді люди роблять компости у себе на подвір’ях, хоча ще досі є проблема зі спалюванням сухостоїв та підпалом боліт. Але зміни на краще відбуваються. Щодо громади загалом, то в комунальному підприємстві немає такої послуги, аби збирати листя великою технікою і кудись відвозити, аби компостувати. Натомість ми зрощуємо відповідальність кожного жителя громади, адже зробити в себе в обійсті компостер для органічних відходів – це взагалі не проблема», - каже Анатолій Левчук.
Директорка закладу дошкільної освіти «Золота рибка» із села Баїв Мирослава Єфімчук почала компостувати торік.
7
«Компостувати ми розпочали торік, коли до нас завітала Наталія Гуркіна та вчила нас ефективно утилізовувати опале листя. Це було весною, тоді влаштували один ящик: вийшли всі з дітками та разом його майстрували. Пізніше малеча принесла з дому черв’ячків, гуртом їх туди запускали. Дітям було дуже цікаво, адже це відбувалося у формі гри. Тепер бачимо, як дітки самі беруть листя та несуть у компостер, їм це цікаво. Нині у нас шість ящиків для компосту. Адже у нас територія велика, чимало дерев, тому розширилися.
До того, як у нас не було компостних ящиків, то з листям було чимало мороки: все збирали у великі мішки й вивозили його на городи. Листя ніколи не палили. А тепер мороки немає, усе культурно, цивілізовано.
Найголовніше в цій історії те, що дітки вчаться і це для них стає нормою, вони ростуть в середовищі екограмотності. А тому, вони виростуть екологічно свідомими та зможуть пояснювати ази компостування іншим», - говорить Мирослава Єфімчук.
«ТЕПЕР МАЄМО НАТУРАЛЬНІ ДОБРИВА З КОМПОСТУ»
Жителька села Баїв, Боратинської громади Волинської області Любов Смітюх не спалює листя понад 15 років.
7
«Я за хатою обклала шифером місце і туди все кидаю: листя, зілля з городу, гілля й за рік з цього виходить перегній. Далі вивозимо все на поле й маємо безплатно екодобрива. Я взагалі проти диму й спалення листя, вже років зо 15 не палимо. Бо це неймовірна шкода своєму здоров'ю та довкіллю. Й сусіди в мене хороші разом роз'яснюємо тим, хто палить траву, що так робити категорично заборонено.
Тому на нашій вулиці та довколишніх майже усі стали свідомими. Ну і не забуваємо за економічну складову: худоби в селі мало хто тримає, гною вже немає де взяти, добрива дорогі, а щоб виростити хорошу городину, треба її удобрювати. До того, коли нас як приїжджають з Луцька купувати овочі, то питають чим удобрювали чи без хімії. От ми та маємо натуральні добрива з компосту», - розповідає Любов Смітюх.
«ШТРАФИ НІХТО НЕ СКАСОВУВАВ»
«Штрафи зросли в 15 разів: від 3060 гривень до 6120 гривень на фізичних осіб. Щодо посадових осіб - штрафи значно вищі. Ніхто й не скасовував кримінальну відповідальність, адже спалення сухостоїв може призвести до підпалів луків. Якщо гине тварина – то передбачена за це відповідальність у вигляді обмеження волі від 5 до 10 років.
Щодо профілактичних заходів, то лише за минулий тиждень провели 37 рейдів спільно з екоінспекцією та поліцією, ми притягнули до адмінвідповідальності 13 осіб. Загалом, від початку року оштрафували понад 140 осіб.
Від початку року рятувальники загасили більше сотні пожеж, це більше ніж 100 гектарів в нашій екосистемі постраждали від полум’я. І маже усі ці пожежі були спричинені громадянами, які спалювали суху траву, листя чи сміття.
Наголошу, що якщо хтось думає, що може палити пізно ввечері чи зранку у вихідний – то цього не буде, адже рятувальники вночі не сплять», - пояснює керівник відділу агітаційно-пропагандистської роботи Головного управління ДСНС України у Волинській області Ірина Варварук.
7
У XXI столітті соромно бути екологічно неграмотним та не дбати про довкілля, у якому живеш. Компостування – це величезний крок у здорове майбутнє. Результат якого, можна побачити уже сьогодні.
Підготували журналісти Вадим та Анна Панафідіни
