"Цієї суботи втомлені та виснажені передвиборною кампанією українці отримали чергову порцію «політичного трилера». У Городоцькому районі, поблизу села Мшана начебто побили кандидата у депутати в 120-му виборчому окрузі, екс-журналіста Тетяну Чорновол", - про це йдеться у статті Максима Долішного, яку опублікувала "Львівська газета".
І далі: "Друзі та симпатики Тетяни у коментарях та блогах одразу ж наввипередки почали обурюватися та закликикати покарати винних.Не залишилися осторонь і теперішні політичні побратими Тетяни. Керівник штабу Об’єднаної опозиції на Львівщині Степан Кубів через свою прес-службу поширив заяву про те, що опозиція контролюватиме хід розслідування цієї справи, щось схоже наступного дня сказав і Арсеній Яценюк.
Коли ж пристрасті вщухли, уважні глядачі та читачі з’ясували купу неузгодженостей і в Тетяниній розповіді про інцидент, і в сюжеті «5-го каналу».
Автор цієї публікації пропонує своє пояснення подій суботнього ранку 8 жовтня, а також їх передумов. Безумовно, повністю ситуацію з’ясувати можуть лише правоохоронні органи. Тим паче, за заявою Т. Чорновол уже порушено кримінальну справу. І правоохоронцям тут не позаздриш, оскільки до цієї події прикута увага й журналістів, і політиків, а тепер, очевидно, і найвищого керівництва держави. Поки немає офіційних висновків працівників МВС, спробуймо з’ясувати очевидні факти.
Минулого тижня на Львівщині правоохоронці вилучили велику партію агітпродукції без вихідних даних. Йшлося про поліграфію, виготовлену без укладення відповідних угод.Нам вдалося з’ясувати, що мова йшла провелику партію газети «Антиянукович». Нагадаємо, сама Тетяна Чорновол в ефірі одного з телеканаліввизнала свою причетність до розповсюдження цієї газети. За нашою інформацією, арешт агітпродукції проводив спецпідрозділ з Києва. Щоб не було витоку інформації, місцеве керівництво навіть не знало про операцію.
Обійшлося лише арештомнакладу (близько 20 тис. екземплярів). За нашою інформацією, друкарню, де видруковано газету «Антиянукович», вирахували, бо там Тетяна Чорновіл видала і свій офіційний вісник «Дзвін». Власникові друкарні погрожували відкриттям кримінальної справи, а самій горе-кандидатці — зняттям з виборчих перегонів.
Аби переключити увагу громадськості, а також для створення інформприводу у традиційному для себе епатажному стилі Тетяна Чорновол влаштувала «операцію з побиттям».
Однак з її виконанням вийшли проблеми. Тетяна — хороший журналіст, який уміє писати викривальні статті, проте із драматургією у неї очевидні проблеми. Як і випадок із зеленою емульсійною фарбою, «мшанський трафунок» хибує ляпами, нестиковками та відвертими прорахунками. Кожен відвідувач її блогу на «Українській правді», прочитавши «звіт» Тетяни про подію та відкинувши емоції, може зауважити їх.
Почати, мабуть, варто із власника друкарні, де видають як «чорну», так й офіційну агітпродукцію кандидата Тетяни Чорновол. Нам вдалося встановити і друкарню, й особу її власника. Сказати, що Валентин Х. (назвемо так власника друкарні, де виявили «чорнуху») уже зовсім не радий, що вляпався в аферу із виготовленням агітпродукції проти чинної влади, — це не сказати нічого. Постійні виклики, вимоги написати пояснення та погрози прикрити підприємство абсолютноне додають йому оптимізму. Коли ж він зрозумів, що його хочуть використати в афері зі заявами у правоохоронні органи, інсценізацією побиття, тим паче — коли йому про це повідомили, так би мовити, постфактом, він навідріз відмовився брати в цьому участь.
За сценарієм «сюжету», саме в його друкарні мали бути надруковані горезвісні листівки з проханням здавати по500 грн.для кампанії Т. Чорновол, і саме він, за легендою, мав повідомити Тетяну про друк та розповсюдження листівок. А його свідчення мали стати основою кримінальної справи про несправжні листівки та побиття кандидата.
Оскільки пана Валентина Х. повідомили про його роль уже після того, як ЗМІ та міліція знали про «злочин», відмова власника «грати далі» загрожувала кандидатові в депутати викриттям. Отож довелося швидко коригувати план. Так з’явилася відверто не правдоподібна версія про село Мшана.
А тепер конкретно. Листівок із компроматом надруковано, за словами Тетяни Чорновол, 100 тисяч. Питання перше: звідки такі точні дані? Якби власник друкарні погодився підігрувати — все б було правильно — кому, як не йому, знати точне число накладу. Без нього стверджувати про кількість, щонайменше, дивно.
Далі. Виборців в окрузі є близько 154 тисяч, листівок, за словами Т. Чорновол, — 100 тисяч: тобто по дві листівки на трьох виборців. Яка друкарня Львова може в такі терміни виготовити такий наклад?Адже кожну листівку слід чотири рази пустити під барабан з фарбою, а тоді дати висохнути, нарізати та упакувати. Івсе цеза менш ніж добу. І навіщо з такою кількістю псевдоагіток їхати в одне село (!) аж дванадцятьом розповсюджувачам? Єдиний достовірний факт: ніхто у Мшані та довколишніх селах жодних агітаторів та жодних листівок не бачив.
Події розгорталися за сценарієм екшн-фільму. Тетяна, знаючи, що противників аж дванадцять, не чекаючи підмоги від правоохоронців, бере зі собою єдиного помічника й вирушає затримувати злочинців. Щоправда, на кадрах «5-го каналу» біля Тетяни ми помічаємо ще й екс-депутата обласної ради Миколу Сипливого без видимих зовнішніх ушкоджень, якого, судячи з «легенди», не було надалі.
Наближаючись до села, Тетяна, незрозуміло за якими ознаками, «вираховує» автівки агітаторів, а ті, замість того, щоб їхати в інші села, повертаються назад. І, за дивним збігом, тим же шляхом, який обрала й Т. Чорновол. Як їй вдалося зупинити відразу два автомобілі з особами, які, очевидно, остерігалися бути спійманими на гарячому? Далі Тетяна пише: «Повернулася до них спиною, щоб відзняти авто, що втікає. Зробила один кадр. Розвертаюся, бачу, що з авто починають вивалювати молодики, в їхніх кишенях стирчать пачки з фальшивими листівками. Авто, що відірвалося уперед, повертається до нас і блокує нашу машину. Бандючки кидаються до мене, щоб відібрати фотоапарат і телефон. (Пізніше їх викинули в канаву біля дороги)». Цей абзац викликає, щонайменше, кілька запитань:
-Молодики роз’їжджали в авто з листівками в кишенях, причому фальшивки можна було помітити під час руху машини?
-Чому нібито заблоковані машини (як можна на порожній дорозі заблокувати дорогу одним автомобілем?) зупинилися, а не розвернулися і поїхали геть? Наскільки нам відомо, виїздів із села кілька.
-Чому на фото у блозі Чорновол є сама Тетяна, є агітки, але немає знімку з номерами автомобіля? Можливо, самого авто просто… не було?
А опис затримання Тетяною машини! Спробуйте під час руху автівки потрапити в салон: таке під силу тренованим каскадерам! Якщо вірити Тетяні, «бандючки» налякані, отже, машина їде швидко. Далі — більше: в авто з водієм та чотирма пасажирами всередині Тетяні таки вдається влізти на заднє сидіння — мабуть, через голову пасажира, який сидить спереду?
А нещасний Петро Ярош у той час «лежав, збитий машиною, на капоті». Спробуємо синхронізувати дії акторів: машина «набирає швидкість»; Тетяну викидають з неї, і водночас, за її словами, «відривають від капоту Петра, б’ють його головою об машину, по білій фарбі вже тече кров».
Питання: хтось біг поряд з машиною і відривав Петра та бив його головою, який невідомо за що тримався на капоті? Як «викинута» з авто догнала його і навіщо падала «на капот поряд з Петром»?
І після таких пригод, коли Тетяну, за її словами, «били», «душили», «викидали з машини», тягли за волосся та викидали на узбіччя, наша героїня позує для фото- та відеокамери так, ніби пила каву за столиком в кав’ярні.
А що робила в селі Мшана на Львівщині знімальна група «5-гоканалу»? Очевидно, нереально викликати в суботу знімальну групу загальноукраїнського телеканалу в глухе село. Хіба попередивши заздалегідь, що «буде картинка»… Наше розслідування дає підстави стверджувати, що знімальну групу замовив центральний штаб Об’єднаної опозиції. Чи не заздалегідь?
Насправді запитань дуже багато, але це — у разі критичного аналізу оповідей Тетяни. Однак, схоже, його бракує і політикам, і журналістам, які описували цей епізод. До слова, новинні сайти не поспішали ставити повідомлення про цей напад, очевидно, пам’ятаючи про авантюру з обливанням Тетяни зеленою фарбою.Лише після того, як інформація з’явилася на «Українській правді», редакторам якої, мабуть, доволі складно зрозуміти місцеву специфіку, дехто опублікував її, але з посиланням не на Чорновол, а на УП.
Абсолютно не зрозумілим також є слова Т. Чорновол про те, що молодики, з якими вона так завзято воювала за фальшиві листівки, виявилися російськомовними. Якщо навіть припустити, що їх найняли опоненти Тетяни в окрузі, мабуть, важко знайти серед них саме російськомовних.
Нюанс у розповіді Тетяни про російськомовних молодиків, напевно, розрахований на патріотизм галицького виборця. Чи мала рацію пані Тетяна — покаже не хід розслідування справи, арезультати виборів. Схоже, що сама кандидатка більше розраховує на друге, адже вибори через три тижні, і зворушити виборців можна лише яскравими, епатажними вчинками.
Ознайомившись із змістом сторінки Тетяни Чорновол у «Фейсбуці», припускаємо, що наступним об’єктом зазіхань на кандидата можуть, не дай Боже, стати її діти. Одна користувачка соцмережі навіть запропонувала забратиїх до себе… Чи матиме місце щось подібне, ми довідаємося найближчим часом".
Фото - mshana.at.ua
