Вересень – час, коли стартує новий політичний сезон. Уже скоро депутати повернуться до своїх іменних крісел у Львівській обласній раді. Як завжди, вони будуть розповідати один одному про свої здобутки, демонструватимуть засмагу і питимуть каву під час обговорення питань порядку денного.
Однак, цей політичний сезон буде особливим, адже на депутатів суне одразу кілька передвиборчих кампанії . У 2015 році ми обиратимемо не лише президента, але й органи місцевого самоврядування, а це означає, що в кулуарах ради обговорюватимуть не лише засмагу і море.
Отож, коротко спробуємо описати ситуацію у переддень великого відкриття обласного політичного сезону 2013-2014.
Труднощі переходу
Ще не затягнулася важка рана на політичному тілі «Батьківщині», коли у 2010 році її не пустили на вибори до місцевих рад Львівщини. Тоді корпоративний дух чи не найвпливовішої на цих теренах партії похитнувся.
Тоді ж електоральний пиріг «Батьківщини» «по живому» розрізали «Фронт змін», НРУ та «Свобода». Звісно ж найбільший шмат дістався партії Арсенія Яценюка. Після прикрої ситуації із Юлією Тимошенко та епічної історії зі злиттям «Батьківщини» та «Фронту змін» терези справедливості урівноважились, коли на довиборах 2012 року "фронтовики" віддали усі вільні округи "батьківщинівцям".
Однак чи то довге затишшя далося в знаки, чи то спекуляція, а вибори «Батьківщина» частоково програла. Відтак єдиним депутатом «Батьківщини», який переступив поріг обласної ради, став лише колишній керівник фракції Іван Стецькович.
Але тепер обласна фракція "Батьківщини", внаслідок обєднання з "Фронтом змін", налічує 18 чоловік і все здавалося мало б бути добро, проте є одне але. І тут ми знову повертаємося до історії з майбутніми місцевими виборами.
Як стало відомо Гал-інфо, є ще депутати від «Фронту змін», які з останніх сил опираються цьому злиттю і зовсім не хочуть міняти статус "фронтовика" та статус "батьківщинівця".
Як розповіло Гал-інфо поінформоване джерело, питання зовсім не у ідейних принципах. Ціна питання – це місця у списку на наступних виборах. Чим вище місце – тим більше гарантій депутатського крісла.
«В «Батьківщині» ситуація дуже складна. Це питання шантажу. Треба, щоб ви розуміли, що партію не так вже й просто ліквідувати. Цей процес юридично дуже тривалий у часі. Щоб ліквідувати партію – треба рішення усіх осередків. Щоб зняти з реєстрації осередок, треба щоб хтось заплатив органам юстиції 5 тис. грн, а тепер подумайте про які гроші йде мова», - розповів наш співрозмовник.
Після 2010 року, того самого року великого виборчого розчарування і відсторонення «Батьківщини» від важелів впливу, лава запасних, які претендують на депутатство, не скоротилася. У «Фронті змін» на ці місця є свої люди. Тепер все це треба буде поділити, адже кількість охочих різко помножилась на два, а електоральне поле та можливості залучення прихильників не збільшилась.
«Звісно, це намагаються робити, так би мовити, внутрішньо, без зайвого галасу, щоб перед виборами не створювати зайвих скандалів та конфліктних ситуацій. Однак суперечка дуже гостра. Ціна питання – місце у списку, а значить депутатське крісло. Хто не йде у партію, залишає за собою право розказати усім про тонкощі цього об’єднання та ліквідації осередків на місцях», - пояснив співрозмовник.
І знову об’єднання
Однак, не лише «Фронт змін» та «Батьківщина», так би мовити, зливаються. НРУ заявив про відродження булої слави партії В’ячеслава Чорновола. З ними погодилось і УНП. Процес об’єднання аналогічний до того, що проходять їх колеги, але обласна фракція НРУ розраховувала на те, що суттєво додасть у кількості депутатів – з 8 їх мало б стати 13.
І знову є одне але... Постає питання, хто ж це такі депутати від фракції УНП? Так от, у фракції УНП є депутати, які до самого УНП мають досить опосередкований стосунок – це самодостатні та заможні люди, успішні бізнесмени, яким навряд чи є потреба вступати до НРУ і примусити це зробити їх ніхто не може.
Тому, єдиний на кого можуть розраховувати рухівці, – це голова фракції УНП Богдан Козак. За нашою інформацією, він і досі не визначився чи йти йому за течією об’єднання чи, як то кажуть, сушити весла, адже заяву на вступ до партії НРУ він ще не написав. І це так би мовити патова ситуація, адже щоразу виникатимуть питання про яке об’єднання йде мова, якщо в обласній раді кожен буде сам за себе?
Наразі відомо, що дії у фракції УНП не координуються взагалі. Це ж простежується і по голосуваннях. Кожен з членів фракції голосує так, як сам вважає за потрібне.
Ідейні і не дуже
У раю «Свободи» теж не все гладко – пташки більше не співають, а небо затягнуло конфліктною хмарою. Фракція переживає не прості часи. Після того, як крісло голови полишив Олег Панькевич для ідейних романтиків «Свободи» усе змінилося. Про конфлікт у фракції говорили давно, але тепер він все більше загострюється.
Рівновага у фракції порушилась, адже Олег Панькевич був представником саме того ідейно-романтичного крила. На зміну йому прийшов більш прагматичний Петро Колодій, який до цього часу залишався у тіні.
Тепер протистояння між ідейно-романтичним та прагматичним крилом загострилося. Як розповідають джерела, фракція практично поділилась: ідейна її частина просто не розуміє дій прагматиків.
«Справа у тому, що ідейних романтиків у фракції «Свобода» є достатньо, можна навіть сказати 50 на 50. Однак, якщо раніше прагматичні питання для них завуальовували, то тепер вони отримують неприкриту правду. Зараз, можна сказати, вони стали спина до спини і намагаються цьому протистояти. Не слід думати, що всі бізнесмени у фракції належать до цинічно-прагматичного крила. Це помилка. Багато їх і серед ідейних, які окрім особистого інтересу мають свою позицію», - розповіло Гал-інфо одне із джерел.
Часом протистояння набирає такого загострення, що червоно-чорний бандерівський прапор мало не випадає з рук ідейних свободівців, але оборону ідеологічної лінії вони продовжують тримати.
Як розповіли Гал-інфо поінформовані у цій ситуації джерела, найважчим тягарем стає когнітивний дисонанс ідейних свободівців. Він полягає у тому, що раніше нещадна критика влади і губернаторів тепер перетворилася на приятельські стосунки.
Після Панькевича першим ударом для ідейних стало саме голосування за не включення у порядок денний звіту голови Львівської ОДА, коли депутати мали давати оцінку його діяльності. Відсутність оцінки для них пояснили провинами старого, а не нового губернатора.
Другий удар – це голосування за першого заступника голови облради. Наш співрозмовник розповів, що половина фракції не голосувала за запропоновану кандидатуру.
Окрім того, ще одним тривожним сигналом є й те, що після змін у обласній раді почастішали суперечки між самими свободівцями під час обговорення питань на сесії.
Ще одна лінія конфлікту у фракції – це нововведений депутат Каспер та голова комісії бюджету Качмарик. Не проста для фракції ситуація: свободівець Каспер порядно псує корпоративний імідж, вимагаючи зняти свого побратима Качмарика із посади голови комісії.
Вигідний плацдарм
Вигідним є становищем фракції "УДАРу" та «Промисловців і підприємців», які додали у депутатській кількості. Однак найбільше наразі у виграші непомітна фракція «Партії регіонів». Після євроінтеграційних потуг Януковича вони більше не будуть антигероями у цій заплутаній історії. Моральні авторитети фракції зможуть поважно сказати: «А ми ж казали, ми знали ще у 2010 році, що президент не безнадійний». З такими темпами набирання політичної ваги негативний герой історії 2010 року може перекваліфікуватися у позитивного героя 2015 року.
Тож, наразі Львівська обласна рада сиплеться на друзки. Швидше за все, ми більше не почуємо різких заяв та гучних «фу» та «фе». Кожен захищатиме свій персональний інтерес, а опозиціонерам у раді буде дуже тісно. Ласкаво просимо у вибори!
Ви запитаєте, а до чого тут сльози Бандери? А хіба він не заплакав би від усього цього?
Анна Новик.
Фото із сесійних засідань ЛОР - Павло Паламарчук, Гал-інфо.
