Україна впоралась з виконанням усіх важливих завдань, визначених в Угоді про асоціацію на 2015 рік, але найбільші виклики нас очікують у 2016 році, і пов’язані вони з імплементацією прийнятого законодавства, з початком дії низки правових норм і механізмів.
Про це заявила журналістам заступник Міністра Кабінету Міністрів – директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк, коментуючи підсумки виконання Угоди.
«Ми впорались, можемо констатувати прогрес практично в усіх пріоритетних напрямках, визначених Угодою. Найбільш якісні зміни відбулися у декількох напрямках: перший – це підготовка до початку дії всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі, другий – це секторальне співробітництво», - відзначила Н.Гнидюк. Вона підкреслила, що дуже важливо імплементувати законодавчі новації у різних сферах.
Стосовно спрощення доступу українських товарів до єдиного ринку ЄС Н.Гнидюк уточнила, що з початку 2016 року починає діяти низка нових правил: сертифікати відповідності на товари походженням з України видаватимуться експортерам на безоплатній основі, причому – в Україні, на законодавчому рівні визначено механізм надання статусу експортера, що дозволяє українським підприємствам простіше працювати на ринках ЄС, гармонізовано законодавство у сфері безпечності та якості харчових продуктів, ідентифікації та реєстрації тварин, прийнято базове законодавство у галузі технічного регулювання, яке відповідає європейським нормам, створено недержавний національний орган стандартизації, на міжнародному рівні визнано Національне агентство з акредитації, скасовано обов’язкову сертифікацію на 16 груп товарів тощо.
З січня 2016 року товари українського походження після їх ввезення на територію ЄС користуватимуться умовами преференційної торгівлі відповідно до положень Угоди. Водночас, посилюється відповідальність експортера за достовірність наданої ним інформації. З лютого 2016 року нове законодавство відкриває перед українським виробником можливість проходження в Україні випробувань та отримання сертифікатів, які будуть визнаватися ЄС. Це дозволить зменшити витрати бізнесу на отримання відповідної документації, проходження процедур сертифікації та оцінки відповідності.
Також розроблено відповідні зміни до Митного кодексу України щодо спрощення оформлення товарів, аналогічно до європейських (митне оформлення за місцезнаходженням, спрощене декларування, зниження гарантійної суми при застосуванні фінансової гарантії).
Надалі ключовим завданням є розвиток нашої інституційної спроможності, впровадження прийнятих змін та створення інструментів аналізу їх реалізації, оцінки впливу законодавчих новацій, підвищення рівня професійних знань та навичок державних службовців, залучених до виконання Угоди про асоціацію. З цією метою розпочинається Комплексна програма інституційної розбудови, розрахована на 2016-2018 роки, якою передбачається залучення допомоги ЄС для реалізації кількох напрямків: впровадження новітніх процедур для цілісної системи наближення національного законодавства до права ЄС, впровадження відповідної комплексної політики, створення сучасних ІТ-систем управління інформацією та системи здійснення сертифікованого перекладу актів законодавства ЄС українською мовою.
«Нам доведеться запровадити дуже жорсткий контроль за підготовкою та прийняттям усіх нормативно-правових актів незалежно від того, хто є суб’єктом законодавчої ініціативи. Будь-який з документів має відповідати зобов’язанням України за Угодою про асоціацію, не повинні вноситися, а тим більше прийматися, нормативно-правові акти, що суперечать Угоді», - наголосила заступник Міністра – директор Урядового офісу. «Документи мають відповідати не лише праву ЄС, але й тим зобов’язанням, які Україна взяла на себе в межах Угоди про асоціацію. Вже зараз Урядовий офіс спільно з Представництвом ЄС в Україні відпрацьовують відповідний механізм контролю якості актів законодавства. Найближчим часом має запрацювати механізм скринінгу, який робитиме сторона ЄС, наскільки прийняті в Україні законодавчі акти відповідають нормам права ЄС. Це доволі складна процедура оцінки відповідності прийнятого законодавства», - зазначила Н.Гнидюк.
«Минулого року ми усі набували нового досвіду, оскільки країні потрібні реформи, а також необхідно було виконувати свої зобов’язання перед ЄС, МВФ, Світовим банком та іншими партнерами, зокрема, ті зобов’язання, новаторство яких викликало занепокоєння як у «старих бюрократів», так і парламентарів. Це складний шлях, але ми провели певну роботу над помилками і прагнемо планувати комплексні реформи у кожному секторі, використовуючи суворі зобов’язання перед ЄС, а не здійснюючи точкові зміни. Переконані, що процес законодавчих змін та їх імплементація будуть прискоренні», - підсумувала Н.Гнидюк.
