У жовтні цього року в Україні мають відбутися чергові місцеві вибори. Перед парламентом гостро стоїть питання про новий закон про місцеві вибори. Зокрема, місцеві депутати мають бути обрані з новими повноваженням. А більше повноважень – це більше відповідальності. Тому набуває особливої ваги процедура відкликання скомпрометованого депутата. У Львові громадські організації вже пробують відкликати депутата Романа Плахтія.
Отож, про виклики, котрі нас очікують під час місцевих виборів, Гал-інфо поспілкувалося з головою Львівської міської виборчої комісії Ігорем Сліпецьким.
В Україні наближаються вибори до місцевих рад. Розкажіть про готовність територіальної виборчої комісії до цих виборів.
Територіальні виборчі комісії формуються на п’ять років. Повноваження чинного складу ТВК закінчуються цієї осені, після чого за поданням партій буде сформовано новий склад ТВК. На сьогодні жодних фінансових заборгованостей перед складом комісії нема, водночас ми виконали усі покладені на нас функції згідно із чинним законодавством.
Чи є технічні питання, котрі слід вирішити перед проведенням виборів.
2010 року провладна на той час Партія регіонів протягнула Закон про місцеві вибори, котрий містив багато недоліків. Він дозволяв в ручному режимі робити багато речей, котрі не сумісні з демократичним суспільством, зокрема, використовувати адміністративний ресурс в своїх цілях. Мається на увазі механізми реєстрації кандидатів, партій, створення дільничних комісій.
Саме до формування дільничних комісій на минулих виборах було найбільше питань. Усі партії мали право подати своїх кандидатів, а вже територіальна виборча комісія вирішувала, хто потрапить до складу ДВК. Провладна партія найбільше спекулювала на цій нормі. Але це застарілі стереотипи, що маючи максимальне представництво в комісіях, можна перемогти на виборах. Маємо приклад, коли партія «Свобода» мала лише по одному представнику в комісії, однак це не стало їй на заваді перемогти на виборах.
В Україні готується адміністративна реформа. Відтак, схоже, повноваження депутатів будуть значно розширенні. В таких умовах гостро постане питання про реальну можливість відкликати депутата. Відомо, що кілька громадських організації Львова вже ініціювали процедуру відкликання депутат Львівської міської ради Романа Плахтія.
Справді, ГО "Новий Львів" зареєструвала у нас підписні листи щодо відкликання депутат Романа Плахтія, однак самі підписи іще нам не здали. Тут є певні нюанси в чинному законодавстві, з котрими ми стикнулись. В нас є два закони – "Про вибори депутата місцевих рад" та "Про статус депутата місцевих рад", між ними є суперечності.
Закон "Про статус депутатів місцевих рад" діяв іще тоді, коли висунення депутатів відбувалось групами виборців та трудовими колективами. Відповідно, в Законі визначено, що відкликати депутата мають право групи виборців.
В той же час законом "Про вибори депутатів місцевих рад" передбачено висунення кандидатів лише політичними партіями. За логікою, право на відкликання депутатів мали б мати партії. Тобто, два чинних закони мають суперечності.
Отож, ми звернулись до Центральної виборчої комісії за роз’ясненням.
У такому разі, наскільки реально сьогодні відкликати депутата місцевої ради?
Процедура в Законі передбачена, тож ми зареєстрували підписні листи. Однак збір підписів лише перший етап. Після цього настає другий етап – створення дільничних виборчих комісій та проведення виборів про відкликання депутата. Лише після цього можна стверджувати чи відкликали виборці свого депутата чи ні. Усі терміни в законі визначені: скільки днів на збір підписів, скільки на створення комісій.
Варто розуміти, що до виборів у нас не так багато часу. За шість місяців до чергових місцевих виборів взагалі заборонено проводити будь-які дії. Скажімо, якщо хтось із депутатів складе повноваження, то по закону не можна буде дообрати депутата. Отож, беручи до уваги, що вибори заплановані на жовтень, в розпорядженні громади Львова близько місяця на відкликання Романа Плахтія.
Чи є сенс з огляду на наближення виборів, запускати процес відкликання депутата?
Ми живемо у демократичній державі, і ніхто не має право забороняти виборцям відкликати депутата. Виборець повинен мати вплив на свого депутата, мати можливість на будь-якому етапі сказати, що робота депутата його не влаштовує. Але за півроку до чергових виборів відкликання депутата скоріше буде показовим прецедентом.
Маємо непоодинокі випадки, коли людина йде в депутати з власних амбіцій, не розуміючи, що п’ять років потрібно працювати та нести відповідальність. Якщо депутат не справляється зі своїми обов’язками, робить щось в своїх корисливих цілях, його слід відкликати. Ми маємо право обирати депутатів, і ми повинні мати дієвий механізм його відкликання. І цей механізм має бути чітко визначений законом, щоб унеможливити маніпуляції, та водночас він повинен бути спрощеним – не має бути так багато етапів, як це передбачено чинним законом.
Дякуємо за розмову.
Нагадаємо, що представники ГО "Новий Львів" та "Платформа вільних людей" під час прес-конференції, що пройшла 17 лютого у Львові, заявили про намір відкликати депутата-мажоритарника Львівської міської ради Романа Плахтія, котрий очолює постійну депутатську комісію комунального майна та власності. На цей час вони вже отримали підписні листи в ТВК і розпочали збір підписів виборців за відкликання депутата Романа Плахтія.
Свою увагу до депутата Романа Плахтія представники ГО пояснили тим, що він очолює постійну депутатську комісію з комунального майна та власності у Львівській міській раді і мав би нести відповідальність за махінації, які чиняться з майном громади у Львові. Зокрема, недавно набула розголосу скандальна історія про те, як під час засідання сесії Львівської міської ради депутати мали затвердити перелік об’єктів комунальної власності Львова, що підлягають приватизації способом викупу. Однак список об’єктів, який депутатам показали за тиждень до сесійного засідання, відрізнявся від списку об’єктів, який був в ухвалі перед голосуванням.
Додамо, що 19 березня, депутати Львівської міської ради таки проголосували за ухвалу про приватизацію майна шляхом викупу. При цьому на пропозицію Романа Плахтія, депутати проголосували за список, у якому було аж 57 об’єктів, хоча у проекті рішення йшло про перелік майже на два десятки менший. Чиї інтереси заховані у розбухлому списку - це тема для громадського контролю.
