Літня жінка, колишня чемпіонка України з плавання, подарувала нирку своєму внуку. Обоє – живі, здорові. Пересадку цього року здійснили у Львові. Після багаторічної перерви у Львові знову можна пересадити нирку.
Львівська трансплантологія отримала друге дихання після відновлення роботи Трансплантологічного центру, що працює на базі Львівської обласної клінічної лікарні. Центр відновив роботу після багатьох років анафеми трансплантології у Львові, яку спровокувала так звана «справа дітей»: у другій половині 90-их розгорівся скандал,
коли посадовців та медиків Львівщини звинуватили, що вони начебто «продавали» дітей закордон. Тоді ж говорилося, що ці діти можуть використовуватися як донори людських органів.
Сьогодні кожна сьома трансплантація нирки в Україні здійснюється у Львівському центрі трансплантації при Львівській обласній клінічній лікарні – єдиному такому закладі в Західній Україні. У 90-ті у Центрі було здійснено 140 пересадок нирки, зараз у Львові та лікарнях сателітах у Червонограді та Дрогобичі лікуються 217 хворих. За 3 останні роки жодному хворий не отримав відмови у допомозі.
За словами керівника центру трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, завідувача кафедри хірургії ЛНМУ ім. Д. Галицького професор Ігоря Кобзи, за даними Всесвітньої організації здоров'я у 2008 році 66 тисячам людей було трансплантовано нирку, 22 тис. – печінку, 6 тис. – серце. Загалом за всю історію людства виконано близько 1 млн трансплантацій. Перша трансплантація нирки у світі була виконана українським професором Вороним у 1935 році. Згодом радянська влада позбавила його посади за викладання українською мовою та небажання замінити її на російську.
Головний трансплантолог ГУОЗ Львівської ОДА, доцент Ростислав Жук вважає, що головною проблемою в Україні є не стільки законодавча база у галузі трансплантології, яка ідентична до американської, як суспільна думка щодо можливості пересадки органів. В Україні дозволити свою нирку пересадити іншій особі можуть тільки родичі і подружжя. Разом з тим, на думку Ростислава Жука, потрібно орієнтуватися на пересадку органів людей, які померли. Хоча тут потрібна згода родичів померлого на трансплантацію навіть якщо останній перед смертю дав власну письмову згоду. В багатьох країнах згода родичів не потрібна, якщо померлий при житті не заперечував проти трансплантації. Саме цей законодавчий нюанс дозволяє рятувати життя багатьом реципієнтам, коли відлік часу йде на хвилини.
На думку професора Ігоря Кобзи, важливо сформувати позитивне ставлення в Україні щодо трансплантації органів. У Польщі на початку 1990-х позитивно до можливості пересадки власних органів після смерті іншим людям ставилися 30% громадян. Після роз’яснювальної кампанії таких стало 90%, але одного інциденту з трансплантологом, якого запідозрили у торгівлі органами стало достатньо, щоб похитнути в негативний бік суспільну думку.
Проблему трансплантології не можна не виділити із загального контексту стану медицини в Україні – малі зарплати лікарів та бюджетне недофінансування галузі. Так, за словами головного лікаря Львівської обласної клінічної лікарні Олександра Лемішка, кардіохірург вищої категорії у Львівській обласній клінічній лікарні отримує близько 2 000 грн, завідуючий відділенням кардіохірургії – 2500-3000 грн. Також він відзначив, що рівень медицини в Західній Україні не поступається київському попри те, що столична медицина отримає 80% бюджетних асигнувань. Водночас Львівська обласна клінічна лікарня цьогоріч отримала 4,8 млн грн з 8 фондів пожертвувань пацієнтів при бюджеті на 2009 рік у 68 млн грн.
За його словами, факт існування фондів пожертвувань громадян медичним закладам не приховує ніхто, в тому числі і міністр охорони здоров'я. На думку Олександра Лемішка, фонди існують, оскільки медицина фінансується тільки на 60%.
Також головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні повідомив, що трансплантувати нирку в Західному регіоні можна лише у цьому закладі. Для львів’ян ця процедура при наявності донора буде безплатною, хоча її собівартість становить 70 тисяч бюджетних гривень. Мешканці інших областей Західної України змушені платити за трансплантологію, бо власні обласні центри не мають змоги робити такі складні медичні операції, а депутати обласних рад відмовилися шляхом бюджетних трансфертів оплачувати лікування своїх земляків у Львові.
Поки що трансплантувати нирку у Львові можна лише від родича до родича. Однак лікарі сподіваються, що після остаточної реабілітації трансплантології у Львові дозволять й трупну трансплантологію.
Довідка.
Наприкінці 2007 року журнал «Фокус розмістив статтю під назвою
«Скільки коштують людські органи?». З огляду на порушену тему пропонуємо її переклад:
«Міліція затримала доктора Міхаеля Зіса, підозрюваного в причетності до незаконної трансплантації людських органів. Трохи раніше було заведено першу в Україні кримінальну справу за фактом продажу донорських органів: мати намагалася продати нирку 4-річного сина за $ 45 тис. За словами фахівців, вийти на чорний ринок органів не так уже й просто, і ціни на ньому зовсім інші
У 1999 р. був ухвалений Закон «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів», що обмежує можливість вилучення органів. Коли мова йде про вилучення органів з тіла небіжчика, діє презумпція незгоди. Це означає, що вилучити органи у мерця можна, якщо за життя ця людина задекларував свою згоду на це. В іншому випадку дозвіл можуть дати родичі. Щоправда, закон мовчить про те, які саме.
Якщо мова йде про пересадку органу живої людини, то донорами можуть бути тільки родичі або подружжя пацієнтів.
Постановою Кабінету Міністрів встановлено перелік медичних центрів, де дозволено проводити операції трансплантації: у країні їх близько 60.
За торгівлю донорськими органами передбачена кримінальна відповідальність. За нормами Кримінального кодексу такі діяння караються тюремним ув'язненням на строк до 7 років.
Вартість операції з пересадки серця в Австрії, Угорщині або Чехії - до $ 200 тис. Сума, крім вартості самої операції, включає утримання в лікарні, всі необхідні медикаменти, витрати на реабілітацію. Щоб не відбувалося відторгнення чужого органу, людина, котра перенесла трансплантацію, все життя повинна приймати імуносупресанти - препарати, що пригнічують імунітет.
Більше як 50 операцій на рік: Київський інститут хірургії та трансплантології ім. О. Шалімова, Донецька обласна клінічна лікарня, Запорізька обласна клінічна лікарня.
1-2 операції на рік: Одеський центр трансплантології, Харківський центр трансплантології.
Скільки коштують людські органи:
Рогівка очей - $ 5 000
Легені (пересаджують разом із серцем). В Україні операції не проводяться.
Серце - $ 250 000. Потреба українців: 1 000-2 000 в рік. За весь час проведено 4 операції в Києві та 2 - в Запоріжжі.
Печінка (фрагмент) - $ 5 000 - $ 55 000. Потреба українців: 1 000-2000 в рік. Проводиться операцій: 30-40 на рік.
Нирка - $ 2 000 - $ 50 000. Потреба українців: 1 000-1 500 в рік. Проводиться близько 100 на рік.
Кістковий мозок - $ 40 000.
Владислав Закордонець, завідувач відділення трансплантації нирки Інституту хірургії та трансплантології імені О.Шалімова:
«Ситуація з донорськими органами нагадує період дефіциту в радянські часи. Ясна річ, що коли органів для трансплантації не вистачає, то знаходяться люди, які намагаються заробити на продажу «з-під поли». Інша річ, що в Україні це дуже складно здійснити. До нас у клініку постійно приходять люди і заявляють, що готові продати свою нирку, запитують, куди звертатися. Ми їм пояснюємо, що це незаконно. Мені відомо, що зневірені люди їздять в інші країни, де процвітає кримінальна торгівля органами. Тільки вони отримують в результаті зовсім не ті суми, на які розраховують, максимум 2-3 тисячі доларів, а буває, зовсім нічого.
Наш закон написаний так, що дефіцит збільшується. Взяти хоча б вимогу отримати дозвіл у родичів: їх часто не так просто знайти. До того ж є самотні люди: виходить, нема родичів - немає дозволу. Рідко звичайно, але буває, що й родичі просять грошей за дозвіл. Чомусь ніхто не думає про хворих, яким необхідна пересадка. Здорові молоді люди вмирають, а потрібні їм органи закопуються в землю. Найрозумніший шлях - презумпція згоди, коли вважається, що людина згодна на вилучення у нього органів у разі смерті - якщо він, звичайно, не задекларував відмову. Така система діє в багатьох розвинених країнах, наприклад, в Австрії.
В Україні центри, які можуть проводити операції з трансплантації, визначені законом. У переліку немає приватних клінік, тільки державні бюджетні установи. Тому за операцію платить держава, вартість - близько 3-5 тис. гривень. За кордоном, звичайно, зовсім інші розцінки».
