21 травня депутати Львівської міської ради 73 голосами подолали вето міського голови Львова Андрія Садового на ухвалу Львівської міської ради «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу». Попри слушні зауваження і міського голови, і управління комунальної власності. Однак без усяких зауваг ухвалу підписав голова постійної комісії комунального майна Роман Плахтій.
Отож, 58 об`єктів, відповідно до названої ухвали тепер можуть бути приватизованіспособом викупу. Зауваження проігноровані. Якщо Садовий піде до кінця і таки не підпише ухвали, його можуть стимулювати до цього через суд. Можливо, прокуратура подасть скаргу до суду, і тоді почнеться наступна серія в історії цієї ухвали.
Однак наразі ситуація така , що у громади Львова у законний спосіб забирають 58 обєктів. Законний, але вочевидь, не справедливий і не вигідний з економічного погляду для львів’ян. Зокрема, у цьому списку заховані «ласі шматки». Мета - хапнути їх запівдурно. Робиться це так. Хтось із «наближених» нагледів у Львові гарне приміщення, а той будиночок. Далі швиденько реєструється якась громадська організація і їй цей будиночок передають в оренду. А вже потім орендар, а зазвичай, це псевдорендар, несе в управління комунального майна заявку. Мовляв, дозвольте викупити. Управління має перевірити, чи орендар не порушує умов оренди, скажімо, чи реально використовує приміщення, чи провадить статутну діяльність. Готує на підставі такої перевірки відповідні документи і подає їх на розгляд постійної комісії комунального майна, яку і очолює Роман Плахтій. І він би мав виконувати головну роль народного контролера і мав би бити по загребущих руках ненаситних ділків, звідки б ті руки не простягувались – чи з кабінету Андрія Садового, чи з приймальні якого народного депутата. Проте у Романа Плахтія нема зауважень.
Власне, історія із цією приватизаційною ухвалою вельми показова. У поле уваги громадськості вона потрапила наприкінці минулого року. Спершу у проекті ухвали було тільки 33 об`єкти. А от на сесії Львівської міськради 29 січня минулого року депутатfv роздали… інший проект – число об`єктів зросло до 40. При цьому було додано ну дуже «апетитні шматочки». Ось як про це тоді ж у коментарі Гал-інфо розповів депутат Валерій Веремчук: «Ми мали розглядати питання про приватизацію комунального майна, яке перебуває в оренді, але склалася дивна ситуація, що тиждень тому нам роздали перелік із 33 об’єктів загальною площею орієнтовно 1300 кв.м. Зранку, під час засідання сесії, нам роздали новий перелік, де додалося 7 об’єктів площею 1600 кв.м. Ці об’єкти ніхто не міг детально вивчити на предмет того, що там за орендарі, а вони дуже цікаві. Є громадські організації, які викуповують по 400-500 кв. м і мають гарні назви, такі, як-от, «Місія допомоги», але за рік активної волонтерської діяльності, якою займається чи не вся Україна, від них не було жодної відомої дії. Власне, невідомо якою місією вони займається. Тому логічним було і моє зауваження. Бо як це назвати, коли вночі щось готують, а зранку депутатам подають і ще щось має більшу площу для приватизація від тієї, яка вже була вивчена?»
Відтак, питання пішло «на додаткове вивчення». Вивчали аж до 18 березня цього року, коли депутати таки проголосували за цю увалу. Однак число об`єктів вже зросло до із 33 до 58 одиниць. Так би мовити, під час процесу розпалився апетит. Гал-інфо також дослідидо тільки окремі об`єкти. Результати дослідження у статті «У ЧЕРЗІ НА «ДЕРИБАН»… Якщо коротко про її суть: майно дозволяють приватизовувати псевдоорендарям, що є грубим і цинічним порушенням умов "приватизації способом викупу". До речі, про це ж ідеться і в зауваженні до ухвали від управління комунального майна.
Як, здавалося б, мав би відреагувати голова комісії комунального майна Роман Плахтій на таку очевидну ганебну ситуацію. Взяти і почистити приватизаційний список. Але на це у Романа Плахтія рука не піднялась і зрозуміло чому. І таки недаремно громадська організація «Новий Львів» та «Платформа вільних людей» заявили про намір відкликати депутата-мажоритарника Львівської міської ради Романа Плахтія. Нагадаємо, що за словами голови «Новий Львів» Віталія Ілика, громадські активісти перевірили доходи нардепа Романа Плахтія. І виявилося, наприклад, що у 2010 році він отримав за рік понад 7 тисяч гривень, у 2011 – 5 тисяч 549 гривень, 2012 року – понад 6 тисяч гривень, у 2013 році – 3 тисячі гривень, у 2014 році – понад 2 тисячі гривень, тобто заробив у місяць 200 гривень. Водночас він стверджує, що станом з 2006 до закінчення 2014 року було відчужено 196 тисяч 935 метрів квадратних міського майна. А тепер порівняйте: з 2006 року Роман Плахтій - секретар постійної комісії комунального майна, з 2010-го – голова цієї ж комісії. На громадських засадах, звісно, хоча у цьому конкретному випадку це словосполучення можна розшифрувати, як «громада за все заплатить».
Ну що тут скажеш, не можна бідну людину допускати до майна громади. Не можна.
Звісно, вочевидь, Романа Плахтія не вдасть відкликати з депутатства, бо ця правова процедура складна і суперечлива. Але незабаром вибори, і у львів’ян знову з`явиться шанс одним махом спекатися цієї хитрющої і загребущої мізерії.
