У цьому переконаний депутат Львівської обласної ради Юрій Візняк. Більше того, з його слів випливає, що Львівщина як прикордонний регіон мала б отримати певні фінансові преференції зі зміною законодавчої влади після виборів до парламенту цього року. Принаймні це має стати основним завданням галичан у Верховній Раді. .
- Юрію Ярославовичу, нещодавно Ваше прізвище з’явилося у Народному списку партії Наталії Королевської «Україна – вперед!». Чому саме таким є Ваш політичний вибір?
- Всі ми спостерігаємо політичні протистояння у суспільстві, незрозумілі поборювання, дискусії не довкола програм, а щодо квот на виборчі округи. Все це негативно позначається на соціально-економічному розвитку країни. А «Україна – вперед!», як на мене, є тією політичною силою, яка будує інноваційну модель розвитку держави, і, що тішить – на позитиві та конструктивізмі. В основі діяльності партії – економіка та об’єднання.
Вважаю, що така партія має перспективу, про що і свідчить зріст її рейтингу.
Між іншим, це та політична сила, яка поділяє мою позицію, що Львівщина, зі зміною законодавчої влади після виборів, мусить отримати преференції. Адже є низка питань, про які треба говорити, які треба відстоювати і «проштовхувати» в парламенті. А галичан, які відстоювали б економічні переваги розташування нашого регіону та культурно-історичні традиції, що в нас закладені, донині не знайшлося, хоча багато-хто про це говорить.
- Якщо говорити конкретно, то на яких законодавчих ініціативах мали б зосередитися галичани в парламенті?
- По-перше, негайного скасування Харківських угод та “мовного” закону, які суперечать державним інтересам України, та фактично переводять українців в статус національної меншини.
- По-друге, треба внести зміни до Бюджетного кодексу в частині часткового відрахування єдиного (митного) збору до місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток територій (за місцем розташування пунктів пропуску, митниць, митних постів). Наприклад, підняти питання про те, щоби 5% відрахувань від митних зборів Львівської митниці за поточний рік, які поповнюють держбюджет, залишалися в місцевій казні. Це колосальні кошти, які можна було б скерувати на соціальні проекти, які заставили б економіку ефективніше працювати, на розвиток інфраструктури.
Також потребує змін Бюджетний кодекс у частині часткового відрахування плати за надра державного значення до місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток територій (за місцем видобування).
По-третє, Львівщина є газовидобувною областю. Для прикладу, візьмемо Мостиський район. Там видобувається близько 150 мільйонів кубометрів газу. На жаль, мешканці району жодних преференцій з того не мають. Тому важливо внести зміни до державного кодексу в частині надр державного значення. Хоча би 5% від сплати за користування надрами мали б залишатися тут, на місці, на вирішення соціально-економічних питань. Хочу звернути увагу, що державних надр належить не тільки газ, а й мінеральні води, вугілля тощо.
По-четверте - впровадження вільних економічних зон для прикордонних районів. І це – лише невелика частина того, чого треба домогтись.
- Нещодавно Ви звернулися до Львівської облради з проханням клопотати перед КМУ про розширення прикордонної зони. Чому виникла така потреба?
- 22 грудня 2008 року було підписано Протокол між Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України про місцеву прикордонну зону, відповідно до якого загальну кількість адміністративно-територіальних одиниць з українського боку було скорочено до 1107 одиниць, на відміну від попередньо підписано документу. Ніхто це питання так і не підняв, хоча, судячи з депутатських звернень на мою адресу, можу сказати, що ця зміна створює чимало незручностей для мешканців прикордонних територій. Зрештою, чому б не підняти питання про те, щоби в подальшому розширити цю зону, наприклад, до 100 км, а не на 30 км, як це зараз? Хоча в ідеалі було б впровадити безвізовий режим.
- Для територій болючими залишаються земельні питання. Гадаєте,тут можна уникнути спекуляцій?
- Верховна Рада чітко розмежувала землі державної та комунальної власності, де державними землями розпоряджаються виключно райдержадміністрації. Тому, насамперед, треба зняти конфлікт між органами місцевого самоврядування та виконавчою гілкою влади. Органи місцевого самоврядування мали б обов’язково погоджувати надання земель запасу, а крім того люди, які мешкають на територіях, повинні мати право впливати на процес погодження надання земельних ділянок через громадські слухання. Ті, хто проживають на території останніх півтори чи три роки, повинні мати можливість першочергового отримання землі під індивідуальне будівництво, садівництво тощо.
Давно назріло питання розробкиг енеральних планів населених пунктів і схем землеустрою з охорони та використання земель. Це один із важливих кроків на шляху адміністративно-територіальної реформи. На сьогодні лише 5-10% населених пунктів Львівщини їх мають. Для більшості населених пунктів передбачити в бюджетах такі кошти – не реально. Тому треба розробити державну програму, де передбачити кошти на розробку генпланів при обов’язковому співфінансуванні місцевих бюджетів.
Також проблемою залишається розроблення нового плану картографічного матеріалу, яких був розроблений ще в 70-их роках.
- Між іншим, що це за ідея організувати концерт "Таланти Галичини", яку Ви популяризуєте?
- Крім економічного блоку, для галичан першочерговим залишається культурно-історичний аспект. Тому ми й плануємо організувати на осінь гала-концерт «Таланти Галиччини» в Оперному театрі. Попередньо обов’язково провести прослуховування найкращих колективів районів, деякі з них матимуть можливість виступити у Києві та на східних теренах нашої держави. Це чудовий спосіб, з одного боку, популяризувати українську мову, українську пісню, українську культуру, а з іншого - добрий старт для багатьох колективів. Тому запрошуємо вже зараз зголошуватися для участі у цьому гала-концерті. Досвід проведення подібних масштабних заходів є – це фест «ФортМісія», творчі вечори художніх колективів «Таланти Твої, Городоччино», Всеукраїнський козацький фестиваль «Богданові звитяги», до співорганізації яких мав відношення і я.
З досвіду знаю, що подібні заходи як популяризують культуру, звичаї й традицій нашого краю, так і привертають увагу потенційного інвестора, котрий готовий вкладати у розвиток нашого краю реальні кошти.
- Чи не буде так, що після виборів у вже обраних депутатів з’являються інші пріоритети і питання галицького лобі далі залишатиметься актуальним?
- Це вже питання моральної відповідальності. Депутат, який налаштований на серйозну працю, повинен мати не менше трьох громадських приймалень в окрузі, від якого він був був обраний громадою до місцевої ради чи кандидує до парламенту. Він та його помічники мають знати проблематику свого округу, знати в обличчя кожного інваліда, малозабезпеченого, пенсіонера, кожну багатодітну родину і через депутатські фонди надавати їх адресну допомогу, співпрацювати з органами місцевого самоврядування, з органами виконавчої гілки влади у вирішенні важливих соціально-економічних питань.
Розмову вела Ірина Горобин.
