Сьогодні, 6 січня, Україна і весь православний світ, який живе за Юліанським календарем, відзначають Святвечір, або Багату кутю. Цього дня завершується Пилипівський, або Різдвяний піст.
За біблійними переказами, Ісус Христос народився в часи правлінні імператора Августа в юдейському місті Віфлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету в його вихованки (за іншими версіями – дружини) Марії (Богородиці й Пріснодіви), які прибули до Віфлеєму для участі в перепису населення (Лк. 2:1,2). Через відсутність місця в готелі родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від непогоди. Під час народження Христа над печерою зійшла Віфлеємська зірка, яка вказала про цю подію трьом волхвам (мудрецям). Першими прийшли поклонитися Христу пастухи, яким про цю подію возвістив янгол, потім волхви. Волхви піднесли Христу дарунки — золото, ладан і Смірну.
Довідавшись про народження Христа, царь Іудеї Ірод велів провести побиття дітей у віці до 2 років, але Христос був чудом врятований від смерті. Однак родина Йосипа була змушена бігти в Єгипет і перебувала там до смерті пануючого Ірода.
В цей день українці та християни східного обряду відзначають Святвечір. На столі має бути 12 пісних страв, на честь 12-ти апостолів. Обов`язковими на передріздвяній вечері має бути кутя та узвар. Постують далеко не всі українці, але накривати на стіл 12 пісних страв на Святвечір вже стало традицією для всієї України.
А з першою зіркою вже можна колядувати. Обряд колядування має ще дохристиянські коріння, коли наші пращури вшановували Сонце святом Коляди. Коли приходять колядники, важливо першим до хати впустити хлопця. Згідно зі звичаєм, він принесе в домівку мир та спокій.
Різдво, свято Народження Ісуса злилося з язичницьким святкуванням Нового Сонця, Нового Хліборобського Року, що починається з поворотом сонця на весну, тому на Святвечір є багато обрядів, пов’язаних зі збільшенням урожаю. Перед вечерею господар вносить до хати сніп пшениці або дідух і ставить на почесному місці, під образами. Дідух” з прадавніх часів уособлював дух предків, які приходять на Різдво у гості. А ще “дідух” – це священний культ хліба, возвеличення працьовитих господарів. До хати вносять також сіно й солому. Сіно кладуть під обрус на стіл, а солому на долівку.
Увечері, в храмах почнуться урочисті богослужіння, що нагадують про велику подію, з якої почався відлік нової ери.
Існує на Святвечір і погодне повір’я: якщо на багату кутю іній або сніг – то літо буде дощовим.
