Чим живе Львівський цирк і циркове мистецтво в України загалом у проєкті #відвертаРозмова_з директором Львівського цирку Романом Здреником.
Пане Романе, чим є цирк у реаліях XXI століття?
Зараз в етерах різних ток-шоу дуже часто звучить слово “цирк”. Щоправда, в іншому контексті, іншій інтерпретації. Повірте, цирк — це на сьогодні один з небагатьох видів справжнього мистецтва, які ще залишилися.
Цей вид мистецтва дуже цікавий і динамічно розвивається. Особливо зараз розвивається східна частина — Китай. У них дуже великий прогрес у цьому. Відповідно Європа також зацікавлена в цирку, цирковому мистецтві. Дуже багато наших українських артистів працюють поза межами України.
Що таке цирк в Україні? Я думаю, що зараз важко однозначно відповісти. Як і про аудиторію. В Україні зараз цирк перебуває не в найкращому стані. Частково це пов’язано з ситуацією з пандемією.
До приходу у Львівський цирк у 2003 році я проводив гастролі в ризькому цирку, мені їхній директор, нині покійний Гунар Каткевич, сказав, що у них до цирку ходять тільки діти до 3 класу. А у нас тоді до цирку більше молодь ходила. Насправді зараз це дійшло і до нас. Чомусь є така думка, що цирк — це для маленьких дітей і ініціаторами походу в цирк є саме діти. Навіть батьки вже вважають що “діти виросли, їм цирк вже не цікавий”. Однак є багато шанувальників, які традиційно ходять до цирку, є цілі покоління глядачів відданих цирку.
Чому це так? Коли дивишся закордонні циркові виступи, то там зовсім інша — доросла та поважна публіка.
Так. Там дітей практично нема. Декілька років тому з дресувальницею Людмилою Шевченко відвідав німецький цирк “Flic Flac”. І був шалено здивований, коли в невеличкому німецькому містечку на цирковій виставі була така поважна бюргерська публіка з пивом і ковбасками. Саме доросла публіка.
Це також культура, яку треба виховувати у дорослого глядача. Що цирк — це не тільки дитяча аудиторія. Це абсолютно самодостатній вид мистецтва, який потрібно розвивати. На жаль, в Україні пішов якийсь перегин.
Хоча найбільша проблема зараз не у глядачах. Глядачі в цирку є. У Львові люблять цирк. І не тільки у Львові, а й у Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі, Києві, Одесі. Це ті міста в Україні, де є стаціонарні цирки (ще три цирки залишилися і функціонують на окупованих Росією територіях в Сімферополі, Донецьку, Луганську, - ред.). Але на розвиток цирку дуже мало залишається грошей, зокрема, і державного фінансування. Постійно ведуться розмови, але коли виникає питання пріоритетів, то...
У нас у штаті 145 осіб, це немала кількість. Серед них 101 людина має мінімальну зарплату, з якої держава фінансує 50%, а решту ми повинні заробити. Як утримати контролерів, касирів, бухгалтерів на зарплату 3900, 4200? А таке є. Така сама ситуація і з артистами.
Тобто 145 осіб — це без артистів?
Без артистів. У нас немає в штаті артистів. У нас з артистичного складу є тільки оркестр.
Отже, Львівський цирк — це тільки приміщення?
Це будівля. Творчу частину колективу в Україні має лише Київський Національний цирк. Решту ми набираємо серед приватних артистів, яких зараз більшість. Також є державна циркова компанія України та пересувні цирки, які мають в штаті артистів.
Але як утримати в штаті артиста на мінімальну зарплату, коли в Німеччині він за різдвяні вистави отримає більше, ніж в Україні за пів року, або й за рік? Це важко. Це так, як і в спорті: якщо хочемо мати хорошу команду, то її потрібно фінансувати.
Тому стає складно стає сформувати програму. Хоча у Львівському цирку були дуже цікаві проєкти. Були білі тигри з Італії, були слони з Угорщини, були програми з Чехії. Але все впирається в гонорари. Для артиста європейського рівня 300-500 євро за виставу — це не є “космічна зарплата”.
До прикладу, квиток на середньоєвропейську циркову виставу коштує 50 євро. І якщо гонорар артиста перекривається шістьома глядачами, то це не є великі витрати. А що таке 6 глядачів у Львівському цирку, коли у нас максимальна ціна становить 350 грн?
Цирки в Україні є в доволі хорошому стані, але їхнє утримання стало важкою ношею, особливо за останній рік. Через ціну на газ, яка підскочила з 8 до 34 у грудні 2021 року, а в січні назвали 66 грн, зараз закрилися Дніпровський і Криворізький цирки, це просто нерентабельно. Але це лише одна складова проблеми.
Друга — артистична. У нас був дуже великий артистичний ринок в північного сусіда — Росії. Там індустрія цирку дуже серйозно розвинута - 42 стаціонарних цирки. Це був великий резерв, з якого можна було запрошувати артистів. Зараз цей ринок відпав. Ну і звичайно, що багато наших артистів таки їдуть за кордон. У Cirque du Soleil відсотків 60 становлять наші українські вихованці. Це так, як футболістів світові команди шукають в Бразилії, а циркових артистів — в Україні. Звідси й проблеми.
Що людей найбільше цікавить у цирку?
Відвідувачів найбільше цікавить те, які тварини та які клоуни представлені у програмі.
Чомусь так виховане ціле покоління, що для нього цирк був традиційно зв’язаний з тваринами. Ну і, звичайно, клоуни. Клоун — це персонаж, без якого важно уявити циркову програму.
Але, знову ж таки, як тільки розпочинається сезон, вони всі роз'їжджаються по світу і складно знайти артиста. Середня ціна хорошого клоуна стартує від 350 євро за один виступ. А ми пропонуємо в десятки разів менше.
Відтак тварини та клоуни — це найбільш рейтингова і касова складова цирку. Тому теперішня ситуація з тваринами може призвести до сумних наслідків. (Мова про “Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження у розважальній діяльності” №5409, яким пропонується повністю ввести заборону на використання тварин в цирках, - ред.).
А яка ситуація із забороною тварин в масштабах Європи?
Європейська комісія 17 грудня подала звернення до парламенту, щоб не забороняти диких тварин в цирку. І цей процес зупинили. Франція, до прикладу, спокійно працює із тваринами. Німеччина також не забороняє. Так, є вимоги контролю та умов. І ми збираємось ці питання ініціювати.
Чим цирковий кінь завинив перед нашими парламентарями? Використання кінної поліції - це нормально, використання службових собак, які підсаджені на наркотики, для їх виявлення, — це теж нормально. Галицький кінь, якого цілий день поганяють — теж нормально? А циркових треба заборонити?
Проте цирк живе і має великий потенціал. Україна має дуже багато циркових талантів, дай Боже, щоби вони мали де працювати. Адже цирковим артистом неможливо просто стати, купивши якийсь номер. Це роки неймовірної праці.
Багато загалом стаціонарних цирків у Європі?
Щоб ви розуміли структуру цирків взагалі, — в Європі є лише декілька цирків. Це цирк в Будапешті, стан якого зараз гірший за львівський. Був ще цирк у Ризі, приміщення якого зараз на реконструкції. В Бухаресті закрився стаціонарний цирк. І є ще два стаціонарні цирки в Парижі та Мюнхені. Все! Все решта в Європі — це шапіто. А в Україні 7 стаціонарних цирків і ще 3 - на окупованих територіях.
25 червня, минулого року, тут був віцепрезидент фестивалю циркового мистецтва в Монте-Карло (Монако) Урс Пілс, який був вражений, що в Україні є стаціонарні цирки. В Італії, Іспанії з заздрістю дивляться, на те що має, але може втратити Україна.
Чому, коли до Львова приїздить цирк-шапіто, вони не звертаються до вас за приміщенням?
От в мене теж є таке запитання. Видно, щось приховано в інших моментах. У нас потрібно заплатити всі податки, провести офіційні платежі. Якщо знайдете такого керівника шапіто, який до нас звернеться, то я буду вдячний.
На жаль, я не хочу ображати шапіто, але це трошки інший рівень. Стаціонарні цирки, при всій проблематичності стараються утримувати планку. Львівський цирк готує до 6 програм в рік. І це повинен бути пристойний рівень. До нас приїжджають глядачі зі всієї західної України. Навіть поляки до Львова їдуть не тільки в оперний театр.
Наголошу, що український прорив в цирковому мистецтві давно відомий всім. Циркові артисти в Україні демонструють дуже високий рівень і є дуже запотребовані у всьому світі.
Розмовляв Андрій Маринюк
