Слухай онлайн
Спорт

Український біатлон: провальний сезон чи експерименти перед олімпіадою?

Сьогодні стартує третій триместр. Чи будуть експериментувати зі складом? Не знаємо. Проте буде цікаво спостерігати за цілями, з якими тренерський штаб підходить до фінішу сезону. Нагадаємо, що остання гонка у сезоні 2020/21 відбудеться 21 березня.

Головний старт сезону – чемпіонат світу у Поклюці вже минув. Проте висновки про сезон робити рано, адже попереду ще три етапи: спарений у чеському Нове Мєсто та завершальний у шведському Естерсунді. Спробуємо розглянути все через призму командної взаємодії, глибини складу, позицій України в Кубку націй та перспектив після Пекіну-2022.

«У семи няньок дитина без ока»

Різниця між чоловічою та жіночою збірною у підходах – колосальна. Якщо чоловіки працюють однією групою, то в жінок з різними спортсменками працюють одразу декілька тренерів. Не сім, як у прислів’ї, звичайно, але й одного підходу немає. Така ситуація потребує від головного тренера Юрая Санітри демонструвати навички не лише тренера, що будує тренувальний процес, готує до сезону та правильно розподіляє зусилля спортсменів, а й менеджера, який працює вже з готовим матеріалом. Проводячи паралелі з футболом, це ніби наставник, який працює і в клубі, де гравці з ним впродовж року, і в збірній, де бачить спортсменів лише перед виступами.

Зміна є? Зміна є!

Після минулого сезону, в якому обидві збірні були близькі до потрапляння у ТОП-5 та максимальної квоти на Кубку світу, цей багато хто схильний вважати не таким успішним. Ще одна порція критики може лунати в розрізі зміни поколінь у жіночої збірної. Однак, посудіть самі, вкрай специфічна та форсована підготовка до сезону, мало можливостей перевірити резерв. Чи варто затягувати експеримент на увесь сезон? До Чемпіонату світу довелося готуватися доводилося через старти (виступ на чемпіонаті світу точно варто заносити в актив). І навіть попри це маємо конкурентне середовище, де в жінок основний склад готові заміняти Анастасія Меркушина, Катерина Бех, Ірина Петренко (Варвинець). Не варто забувати й про інших спортсменок, як-от Анна Кривонос, що зараз ще не настільки готові, але, додавши в одному чи двох компонентах, вже будуть конкурентоздатними. Те ж саме і чоловіків. До дуету лідерів Прима-Підручний можуть додавати і Ткаленка, і Тищенка, і Цимбала, і Лесюка, і Доценка. Конкуренція є. Проте важливо й технічну складову підтягувати. Прогрес у ході, завдяки роботі з норвезьким сервісменом, дав результат одразу. Спортсмени можуть бути топовими, але, без найкращих технологій, вони регулярно втрачатимуть позиції в рейтингу.

Кубок Націй

До Поклюки ситуація була відверто не найкраща. Перед сезоном вболівальники чекали боротьбу за найвищу квоту та першу п’ятірку заліку. Вийшло геть не так. Втім, вдалий виступ на Чемпіонаті світу, передусім в дисциплінах, що йдуть в залік Кубка Націй, дозволив не хвилюватися за випадання з десятки: за останні три етапи можна добрати ще трохи, адже будуть і спринти і естафети. Повторення минулорічного результату (шосте місце у жінок та сьоме в чоловіків) все ще можливе.

Що там після Пекіну?

Питання найбільш дражливе. Воно потребує вирішення кількох завдань на геть різних фронтах: об’єднання жінок в одну групу для більш цілісної підготовки, покращення технічної складової, стабільне фінансування (досі важко прогнозувати вплив коронавірусу як на державне фінансування, так і відносини зі спонсорами). Та куди більш важливими питаннями зараз є наявність тренувальних баз в Україні, щоби можливе повторення «карантинної» підготовки не мало такого впливу на результати, та робота з дітьми. «Зимовими» у нас можуть бути практично всі регіони України, тож і представництво у збірній – відповідне. Поки це не так, значить у нас ще є потенціал для росту.

KAMP-SPORT - ТВОЯ СПОРТИВНА (НЕ) ЗАЛЕЖНІСТЬ.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ