Більшість українців виконують у Польщі фізичну роботу і не мають намірів придбати нерухомість чи переїхати для постійного проживання.
За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» серед повнолітніх мешканців Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Луцька, які протягом останніх п’яти років працювали у Польщі, більше половини тих, хто має досвід заробітчанства у сусідній країні, їздили туди на роботу не більше трьох разів (25% не більше одного разу, 34% - два-три рази).
13% заявили, що їздили на заробітки від трьох до п’яти разів, 18% – більше п’яти разів, а 7% відповіли, що практично працюють на постійній основі. Дещо більший досвід перебування зафіксований серед чоловіків, старших респондентів (віком від 51 року і старше) та осіб з середнім рівнем освіти.
Більше половини опитаних заявили, що найдовше на роботі у Польщі вони перебували від одного до трьох місяців (9% – менше 1 місяця, 49% від місяця до трьох). Чверть опитаних зазначила, що найдовшим був термін перебування від трьох до шести місяців, 14% – від півроку до року, 3% перебували на роботі більше року. Найбільше тих, хто найдовше залишався на роботі у Польщі серед найстарших та тих, хто вже більше трьох разів їздив туди на роботу.
77% опитаних заявили, що у Польщі переважно виконували фізичну роботу, 16% – працювали у сфері послуг, 3% – мали працю, пов’язану із інтелектуальною діяльністю, і лише 1% працювали на керівних посадах.
Чоловіки майже в абсолютній більшості (89%) виконували фізичну роботу, лише 6% з них працювали у сфері послуг. Серед жінок фізичною роботою займалися 63%, у сфері послуг працювали 28%. Чим вищий рівень освіти, тим частіше респонденти знаходили роботу у сфері послуг або ж займалися інтелектуальною працею.
34% працювали у Польщі на сільськогосподарських роботах, 32% – на будівництві чи ремонтних роботах. 8% виконували роботу по дому, 7% – працювали у ресторанному бізнесі, 5% – у готелях, 4% – доглядали за особами похилого віку, інвалідами, іншими видами діяльності займалися 3%, працювали у сфері послуг менше 3% опитаних.
На сільськогосподарських роботах частіше працювали жінки та найстарші респонденти, у будівництві та ремонті – чоловіки, молодь та особи середнього віку. Жінки, на відміну від чоловіків, також частіше були задіяні у роботах по дому та ресторанному бізнесі, догляді за людьми похилого віку та інвалідами, дітьми, у сфері послуг. Чим вищий рівень освіти, тим частіше заробітчани знаходили роботу, не пов’язану із сільським господарством або ж будівництвом.
Більше 80% шукали роботу через родичів та знайомих: 66% через близьких в Україні, 21% – у Польщі. Лише 10% користувалися для пошуку роботи українськими агентствами працевлаштування і 3% – польськими. 6% знаходили роботу через оголошення в українських ЗМІ, 2% – польських ЗМІ, 5% – через соціальні мережі (Facebook, Linkedin та ін.). Послугами державних служб зайнятості в Україні та Польщі скористалися менше 1% опитаних.
Основним каналом пошуку роботи для всіх категорій опитаних в першу чергу є близькі особи в Україні. Водночас більш молодші респонденти частіше за інших використовували для працевлаштування українські агентства, оголошення у вітчизняних ЗМІ та соціальні мережі.
Половина опитаних (53%) назвали головною причиною вибору Польщі (а не іншої країни) як місця працевлаштування географічну близькість. 44% зазначили, що мотивом вибору був вищий розмір заробітної плати, 34% – низький мовний бар’єр, 30% – наявність членів родини або знайомих, які вже є у Польщі. 21% зазначили, що їх вибір на Польщу випав через більшу кількість пропозицій роботи у цій країні, аніж в інших. Стабільна політична та економічна ситуація в Польщі, культурно-історична близькість, неможливість обрати іншу країну Європи, окрім Польщі, як мотиви заначили від 6 до 7% опитаних. По 3% бачили в Польщі можливість навчання, або ж кращі перспективи особистого розвитку.
Вищий розмір зарплати та більша кількість пропозицій на польському ринку праці частіше була мотивом вибору для молоді та осіб середнього віку. Також це мотивувало дещо частіше чоловіків. Натомість жінки частіше за чоловіків обирали Польщу через низький мовний бар’єр та наявність там родичів.
39% опитаних вважають, що найважчим у роботі у Польщі є довготривала розлука з родиною. 32% скаржаться на багато годин роботи в день, 28% – на важкі умови праці, 24% – на відсутність соціального захисту українців-заробітчан. 14% вважають проблемою неприязне ставлення до українців з боку поляків, 13% – адміністративні формальності при оформленні документів, 12% – мовний бар’єр, 9% – відсутність вихідних, 8% – погані побутові умови, 4% – конфлікти з керівником/наймачем, 3% – конфлікти з колегами.
На довготривалу розлуку з родиною більш частіше скаржаться особи середнього віку та найстарші, на багато годин роботи в день – молоді респонденти. Родинний фактор також більш важливий для жінок та тих, хто вже їздив до Польщі більше трьох разів. Проблему мовного бар’єру дещо рідше відзначали старші та ті, хто вже багато разів їздив у Польщу на роботу.
Дві третини ніколи не відсилали грошей сім’ї в Україні під час перебування на роботі у Польщі. Ще 15% відмовилися надавати відповідь на це питання. 6% зазначили, що надсилали родинам до 500 злотих на місяць, 8% – від 500 до 1000 злотих, 11% – більше 1000 злотих. Чим більше разів респонденти були на роботі у Польщі, тим більші суми вони надсилали своїм родинам в Україні.
45% опитаних зазначили, що їхнє місячне утримання в Польщі коштувало в середньому від 200 до 500 злотих. 22% – зазначили, що витрачали на це до 200 злотих, 19% – більше 500 злотих. 15% не змогли відповісти на це питання.
Найчастіше додатковими безкоштовними умовами, не пов’язаними із виплатою зарплати, роботодавці пропонували опитаним проживання на квартирі (58%). 35% зазначили, що отримували безкоштовне харчування, 34% – транспортування до місця праці, 28% – доступ до інтернету. 13% – як додаткові опції отримували допомогу у підготовці документів для офіційної реєстрації, 12% – мобільний зв’язок. 7% отримували соціальні виплати (страховки, допомогу для переїзду тощо), по 5% – освітні послуги (вивчення польської мови або ж професійне навчання). 15% зазначили, що їм нічого не пропонували окрім зарплати.
Серед послуг, якими користувалися під час роботи у Польщі, найчастіше опитані використовували мобільний зв’язок (72%). 50% користувалися інтернетом, 32% – телебаченням. По 13% користувалися послугами грошових переказів, пошуку та оренди житла, банками, 9% – послугами страхування, 7% – приватною медичною допомогою. Інші послуги, такі як автосервіс, вантажні перевезення, юридичні послуги, оренда автомобілів, використовували не більше 2% українських заробітчан. Ті, хто був у Польщі більше трьох разів, частіше за інших користувалися мобільним зв’язком, грошовими переказами, банками, пошуком оренди житла, страхуванням.
Половина опитаних (52%) загалом оцінюють польських роботодавців добре, або ж дуже добре, 38% дали їм нейтральні оцінки, лише 8% оцінили їх погано, або ж дуже погано. Жінки, більш забезпечені та ті, хто більше разів перебував на роботі, краще оцінюють польських роботодавців, аніж інші категорії.
Подібні тенденції у загальному також і щодо оцінки своїх співробітників, з якими опитані працювали у Польщі: більше половини (58%) оцінили їх добре, або ж дуже добре, 36% – нейтрально, 4% – погано або ж дуже погано. Більш забезпечені опитані схильні краще оцінювати своїх співробітників, аніж інші.
Лише 4% заявили, що планують купити, або ж уже володіють нерухомістю у Польщі (переважно ті, хто був тут на роботі більше трьох разів). Абсолютна більшість не мають подібних планів (88% заявили, шо не планують, ще 8% не дали жодної відповіді). Подібна тенденція і щодо можливостей заснування власної фірми/господарської діяльності в Польщі у майбутньому: лише 3% заявили про такі плани, 89% не мають таких думок, 9% не змогли дати відповіді.
63% зазначили, що планують знову поїхати на роботу у Польщу найближчим часом, 19% зазначили, що не мають подібних думок, ще стільки ж не змогли відповісти. Найбільше тих, хто планує найближчим часом повернутися на роботу в Польщі, серед опитаних, які були там більше трьох разів.
74% заявили, що не планують переїжджати до Польщі на постійне місце проживання у найближчі кілька років. 11% зазначили, що мають подібні плани. Знову ж таки найбільше їх серед тих, хто був у Польщі багато разів.
Серед країн, у яких найбільше хотіли б працювати заробітчани 30% обрали Польщу, 27% – Німеччину, 22% – Сполучені Штати Америки, 20% – Скандинавські країни (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія), 18% – Чехію, 13% – Велику Британію, 12% – Канаду, по 7% – Нідерланди та Бельгію. Інші країни обрали не більше 6% опитаних. Польщу частіше за інших обирали старші респонденти, чоловіки та особи з середнім рівнем освіти. США, Канада, Велика Британія та Скандинавські країни є більш бажаними для осіб з вищою освітою.
Дві третини опитаних вважають, що запровадження безвiзового режиму з Євросоюзом полегшило можливості пошуку роботи та працевлаштування за кордоном для українців. Лише 7% мають протилежну думку. Чверть нічого не змогли відповісти на це питання. Дещо більше позитивних оцінок стосовно можливостей для працевлаштування через запровадження безвізу зафіксовано серед жінок, осіб з вищою освітою та тих, хто був у Польщі не більше одного разу.
Довідка.
Аудиторія: мешканці Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Луцька віком від 18 років і старші, які протягом останніх п’яти років працювали у Польщі. Вибіркова сукупність: 400 респондентів.
Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face).Помилка репрезентативності дослідження: не більше 4,9%. Терміни проведення: 9-26 лютого 2018 р.
Дослідження проведене на замовлення рекрутингової компанії «Personnel Service» (Польща).
