Учора, 8 квітня, у Львові дискутували щодо коректного визначення збройного протистояння на сході. Участь у круглому столі, що відбувся на кафедрі міжнародного права ЛНУ ім. І. Франка, взяли експерти з міжнародного гуманітарного права.
Агресія, інвазія, анексія, окупація, гібридна війна, громадянська війна, російсько-українська війна, антитерористична операція… Не тільки інформаційне, але й правове поле України пересичене низкою суперечливих, а подеколи й взаємовиключних термінів, що заплутують категорії й не дають змоги дати однозначну дефініцію протистоянню, що уже майже рік точиться на Донбасі.
Проблема не є надуманою, як може здатися на позір.
Посісти чітко визначену позицію (чи, коли йдеться про державу, – вибудувати чітку й послідовну державну політику) щодо ворога та окупованого ним регіону направду важко, якщо немає виразного уявлення, чим саме є цей конфлікт.
Нескінченні дискусії щодо статусу окупованих регіонів, воєнного стану, порядку виконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо громадян України на окупованих теренах, щодо продовження чи розірвання дипломатичних стосунків з Росією є прямим наслідком термінологічної плутанини.
Спостерігаючи за ваганнями політичного керівництва, непевно почувається й населення. Частина схильна задовольнятись простими поясненнями з простими рішеннями, котрі на практиці є нездійсненними. Інші чуються зовсім розгубленими й користуються «правом на нерозуміння»: хай політики розбираються, це лежить поза межами моєї компетенції.
Не війна й не АТО
Аби дати суспільству ключ до розуміння, кафедра міжнародного права ЛНУ ім. І. Франка організувала круглий стіл з теми «Міжнародне гуманітарне право та збройний конфлікт на сході України», основними спікерами на якому стали автори підручника з міжнародного гуманітарного права професор Василь Репецький та доцент Володимир Лисик.
Їхню позицію щодо правового визначення конфлікту на сході та статусу його учасників можна представити у вигляді таких тез:
1. Це не війна. Однією із засадничих ознак війни є її оголошення та визнання сторонами, які воюють, їхньої участі у війні. Стан війни передбачає автоматичне розірвання співпраці та дипломатичних стосунків.
2. Це не АТО. Збройне протистояння на Донбасі давно вийшло за межі того, що можна означувати антитерористичною операцією. Якщо це не війна й не АТО, то
3. Це – збройний конфлікт.
4. Збройний конфлікт може бути двох видів – міжнародний та неміжнародний.
5. Під неміжнародним збройним конфліктом мається на увазі збройна боротьба певної групи населення з центральним урядом. В такому разі уряду протистоять конкретні люди (організації), що визнаються злочинними (терористичними) й підлягають відповідному покаранню.
6. Під міжнародним збройним конфліктом мається на увазі збройне протистояння між двома державами. Ставлення держави до військових, що воюють на боці іншої держави, повинно ґрунтуватися на Женевській конвенції та інших документах, що встановлюють порядок ставлення до комбатантів і військовополонених.
7. Конфлікт на Донбасі поєднує в собі ознаки міжнародного та неміжнародного збройного конфлікту.
8. Додаткові правові труднощі створює той факт, що не тільки Росія не визнає своєї участі у війні, але й російські солдати, що воюють на сході, не визнають, що представляють Росію. З юридичної точки зору, вони можуть трактуватися як прибулі з Росії терористи, що діють із власної волі, а не з волі російського уряду.
9. Беручи до уваги пп. 5-7, Україна цілком грамотно розрізняє місцевих бойовиків (колаборантів) та бойовиків з Росії, ставлячись до перших відповідно до п. 5 й до других відповідно до п.7.
10. Поєднання ознак міжнародного й неміжнародного конфлікту означає, що застосовуються нормативні положення щодо міжнародного збройного конфлікту. Інакше кажучи, конфлікт належить до царини міжнародного права.
11. Після закінчення збройного конфлікту як компромісна поступка можлива амністія учасникам конфлікту в разі, якщо вони не скоїли воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
12. Неможливість ефективно здійснювати владу на окупованій території означає, що центральний уряд не може гарантувати місцевим мешканцям виплату соціальних зобов’язань.
Резюме
На думку експертів, з точки зору міжнародного права, збройний конфлікт на сході некоректно означувати ані терміном «російсько-українська війна», ані «громадянська війна». Термін «гібридна війна» є припустимий, але належить до царини політології, але не міжнародного права. Найбільш коректне визначення – міжнародний (російсько-український) збройний конфлікт.
Сергій Стуканов.
Фото: www.business.ua
