Слухай онлайн
Женская одежда на сайте kloomba.com
Історія

Як монахи Свято-Іванівської Лаври господарювали у Святоюрських митрополичих садах

Свято-Іванівська Лавра Студійського Уставу УГКЦ, що її митрополит Андрей Шептицький заснував окремою грамотою 1 квітня 1927 року у передвоєнній історії м. Львова зайняла свою достойну нішу, особливо у сфері духовно-культурного та соціально-харитативного розвитку.
Діти, які виховувалися у Сиротинці Лаври
Діти, які виховувалися у Сиротинці Лаври
Церква навесні 1931 року перед освяченням.
Церква навесні 1931 року перед освяченням.
1/2

Перші монахи Студити прийшли на Личаків ще у 1924 р. Саме у серпні цього року на тут відкрився Захист сиріт при Монастирі монахів Студитів, який тоді знаходився у двох сусідніх будинках на вул. Павлінів (Paulinów, тепер ця вулиця називається Стрілецькою) під номерами 5 і 7. Це так важливе завдання -  дбати про належне виховання дітей сиріт – митрополит Андрей вписав навіть у текст Грамоти заснування Свято-Іванівської Лаври.

Грамота заснування Лаври.
Грамота заснування Лаври.
Грамота заснування Лаври.
Грамота заснування Лаври.
Грамота заснування Лаври.
Грамота заснування Лаври.
1/3

У 1929 р., тобто два роки після свого офіційного заснування, ця обитель починає відігравати ще й важливу роль у духовно-культурному житті міста. Пов’язане це було з тим, що саме тоді митрополит Андрей за порадою Іларіона Свєнціцького і Михайла Драгана переносить на узгір’я Знесіння прекрасну бойківську церкву з с. Кривка. Вона стає головним храмом Свято-Іванівської Лаври, а заодно унікальним культурним об’єктом м. Львова.

У своїй статті під назвою «Перлина бойківської архітектури у Львові» від 10 листопада 1930 року, яка була опублікована в газеті «Новий час» Михайло Драган писав так: «Український Львів збагатився новою дорогоцінною культурною пам’яткою, яка проречисто буде свідчити про високу культуру нашого народа і вчити нас буде любови до наших культурних памяток так тяжко до тепер занедбаних. Монастиреві Студитів, а передовсім о. ігуменові Климентію Шептицькому, що не жалував ні труду, ні коштів на довершення такого великого діла, належиться повне признання нашого громадянства».

Стаття Михайла Драгана про значення церкви з с. Кривки.
Стаття Михайла Драгана про значення церкви з с. Кривки.
Стаття Михайла Драгана про значення церкви з с. Кривки.
Стаття Михайла Драгана про значення церкви з с. Кривки.
Стаття Михайла Драгана про значення церкви з с. Кривки.
Стаття Михайла Драгана про значення церкви з с. Кривки.
1/3

Та, починаючи від 30-х років минулого століття Свято-Іванівська Лавра стає ще й місцем, у якому зосередилися дуже здібні монахи – як у сфері духовно-мистецькій, так у сфері сільськогосподарській. Коли мова про останню, то маю на увазі той факт, що в середині 30-х років Свято-Іванівська Лавра мала власні плантації винограду різних сортів, про що писав тогочасний журнал «Український пасічник». Автор статті Ю.Соневицький про це пише з особливою гордістю: «Під Львовом на Знесінню в господарстві ОО.Студитів засновано у 1937 р. більшу модерну винницю завдяки настоятелів монастиря піонерів виноградства і культури Всеч. Отця Януарія та о. Павла. Винниця має до 1000 корчів сорти Малінґер-Франкенталь Гібрід білий і чорний, також Малаґа, О.Порто і Мускателя італійська. Цього року винниця гарно зародила в третім році по раз перший. Це доказ, що виноград має у нас рацію істнування».

Згадка автора статті про двох тогочасних прогресивних настоятелів Свято-Іваніської Лаври  не є випадковою. Перший з них – це о. Януарій Федюк, колишній січовий стрілець, родом з с. Гаврилівка, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, який після поранення і завершення військової служби вступив до Студитів. Був високо ерудованою людиною. Свого часу він навіть сповнював функції особистого секретаря митрополита Андрея Шептицького. А другий – це диякон Павло Погорілець, який розпочав дорогу монашого життя ще у Скнилівській Студитській Лаврі св. Антонія Печерського, а після її знищення польським військом у 1918 р. сповнював функції господаря у монастирі св. свщмч. Йосафата, званого «Студіоном», який знаходився по вул. Петра Скарги (тепер вул. Озаркевича), а згодом був переведений до Свято-Іванівської Лаври. Був він людиною з особливим господарським здібностями, про що свідчать тогочасні фінансові монастирські документи.

Статті про Виноградники Свято-Іванівської Лаври.
Статті про Виноградники Свято-Іванівської Лаври.
Статті про Виноградники Свято-Іванівської Лаври.
Статті про Виноградники Свято-Іванівської Лаври.
1/2

Така широка діяльність Свято-Іванівської Лаври на той час була належно оцінена не тільки у мирянських середовищах, але в Митрополичій Консисторії Львівської Архиєпархії. У ЦДІАУ у Львові у Фонді 409 зберігається справа № 622, яка містить документи, що відкривають ще одну сторінку діяльності цієї монашої обителі, але вже поза її межами.

Мова йде про Угоду між Свято-Іванівською Лаврою і Адміністрацією столових дібр Митрополії про оренду монахами Студитами цієї зі згаданої обителі митрополичого саду і городу на Святоюрській горі терміном на три роки, а саме з 1 січня 1938 р. по 31 грудня 1940 р.

Службова нотатка.
Службова нотатка.
1/1

У «Службовій нотатці» від 28 лютого 1938 р., яка збереглася, стверджується, що ініціатором Угоди виступила Свято-Іванівська Лавра, а точніше згаданий вище бр. Павло Погорілець. Усі перемовини щодо Угоди він провадив з Ярославом Горалевичем, який на той час був директором столових дібр Львівської Митрополії у м. Львові. В результаті перемовин було узгіднено термін оренди, податок, а також умови оренди пов’язані з належним удобрення саду і городу, оплати за використану воду, утримання сторожа, тощо. У нотатці також наголошується на тому, що на час оренди монахи Студити будуть виключними господарями саду і городу.

Ось як виглядає сам текст «Службової нотатки»:

«Службова нотатка

Зголошується в бюрі Ц.А. бр. Павло Погорілець і подає блищі дані що до умовин договору найму ОО.Студитами митроп. яринного городу і саду при пл. св.. Юра ч. 5:

  1. час найму – три роки (1/1.1938. - 31.12.1940),
  2. чинш: готівкою по 300 зл. річно з обов’язком достарчати до Митроп. палати у Львові в натурі потрібну ярину і овочі впродовж року найму.
  3. обов’язки ОО.Студитів як наємців городу і саду:

а) належне згноєння городу і саду,

б) оплачування належи тости за воду зужиту в часі наймув городі і саді,

в) удержування своїм коштом сторожа городу і саду днем і ночю,

г) переводжування дрібних потрібних направок огорожі городу і саду.

ОО.Студити будуть в часі найму виключними господарами в городі і саді.

Львів, дня 28 лютня 1938 р.

(Фонд 409, опис 1, справа 622, аркуш 2)

Не менш цікавою є письмова домовленість між Свято-Іванівською Лаврою і Митрополією про те, які овочі і фрукти монахи будуть вирощувати у митрополичих садах і городах Святоюрської гори. Вона була підписана 14 березня 1938 р. в односторонньому порядку офіційним представником митрополита Андрея о. Володимиром Грицайом, який на той час входив до найбільш довірених його осіб і виконував функції його особистого секретаря. У ній вказується не тільки перелік овочів і фруктів, що їх монахи будуть вирощувати у Митрополичих садах, але і їх кількість, яка повинна щороку постачатися до Митрополичої Палати.

Письмова домовленість про овочі і фркути.
Письмова домовленість про овочі і фркути.
Письмова домовленість про овочі і фркути.
Письмова домовленість про овочі і фркути.
1/2

Щоби читач мав уявлення про це, подаю текст  домовленості:

«Для Митро[поличої]. Палати треба:

яблок 30 кірців

грушок  10 //

сливок  5   //

вишень і черешень 100 kg

оріхів волоських 150 kg

порічок 100 kg

агрест 100 kg

полуниць 100 kg

помідорів 150 kg

карафіолів  200 штук

капусти 10 кіп

кельо 2 //

синьої капусти 2 //

капусти бруксельські 20 kg

калярепа 100 kg

бараболі  40 кірців

буравів 6 кірців

селери  50 kg

петрушки 150 //

моркви 250 //

кукурудзи 200 качанів

горошку (лущен[ого])  25 kg

фасолі яську (лущ.)  25 kg

шпаратівка  25 kg

редьківці 25 kg

цибулі  150 kg

чіснику 10 //

огірків 10 соток

14/ІІІ 1938

о. В.Грицай».

(Фонд 409, опис 1, справа 622, аркуш 6)

І врешті решт третім документом, який, мабуть, є найголовнішим з усіх раніше наведених, є сам текст Угоди, яку підписав особисто о. Климентій Шептицький. Виглядає на те, що він досить схвально віднісся до ініціативи монахів Свято-Іванівської Лаври про оренду Митрополичих садів і городу на Святоюрській горі і 22 березня 1938 р. парафував її як Ігумен Свято-Успенської Унівської Лаври, якому підпорядковувалися усі монастирі Студійського Уставу.

У тексті Угоди, яка оформлена у формі листа до митрополита Андрея Шептицького, закріплюються усі попередні домовленості, про які вже згадувалося. Єдиною цікавинкою, яка не зустрічається у попередніх двох документах є площа землі, яка орендується – 5 гектарів. Також, в цьому документі зазначається, що офіційним представником митрополита Андрея, з яким була підписана фінальна Угода про оренду Свято-Іванівською Лаврою Митрополичих садів і городу, був о. Олександр Ковальський, крилошанин Львівської Митропололії.

Угода про оренду.
Угода про оренду.
Угода про оренду.
Угода про оренду.
1/2

Ось сам текст Угоди:

«До Їх Високопреосвященства Митрополита Андрея ґр. ШЕПТИЦЬКОГО у Львові

Підписана Святойоанська Лавра Студитського Уставу на Личакові у Львові стверджує отсим, що нинішнього дня заключила вона з повновласником Вашого Високопреосвященства Отцем Крилошанином Олександром Ковальським ось яку устну умову найму:

І. Ваше Високопреосвященство віддають а Святойоанська Студитська Лавра на Личакові бере в найом яринний город і овочевий сад Митрополії при пл. св. Юра ч. 5 о загальній поверхні 5 гектарів.

ІІ. Найом є трирічний се є від 1 січня 1938 р. до 31 грудня 1940 р. і кінчиться з його впливом без попереднього виповідження.

ІІІ. Титулом чиншу за кождий рік найму обовязалася Святойоанська Лавра на Личакові за посвідкою достарчу вати для Митрополичого Дому – Палати в натурі

1/3 одну третину усього щорічного збору в гордовині і овочах в добірній якости; прочих 2/3 дві третини зі щорічного збору в гордовині  які остануть по заспокоєнню Митрополичого Дому – Палати віддавати буде Святойоанська Лавра на Личакові за посвідкою в цілости домові ОО.Студитів при вулиці Петра Скарги ч.2а, а 2/3 дві третини зі щорічного збору в овочах буде розділена між Святойоанською Лаврою на Личакові і ОО. Студитами з вул. Петра Скарги 2а, у відношенню 1 і 4 / прим. 4 кірці яблок для ОО. Студитів з вул. Петра Скарги а 1 корець яблок для Лаври на Личакові /. Щорічний збір трави і сіна з Митрополичого городу і саду належати буде в цілости Святойоанській Лаврі на Личакові.

IV. Святойоанська Лавра на Личакові зобовязалася в часі найму вести раціональну господарку в городі і саді зосібна своїм коштом і старанням давати потрібний обірник до городу і саду, своїм коштом утримувати робітників в часі сезонових праць в городі і саді, удержувати і оплачувати окремого сторожа в городі і саді від весни до осені кождого року, обезпечуючи його на той час в суспільній обезпечальні та переводити всі потрібні дрібні направи огорожі в городі і саді.

V. Понадто Святойоанська Лавра на Личакові зобов’язалася в часі найму вплачувати до Каси Митрополії у двох рівних ратах платних найпізніше до дня 1 травня і до дня 1 жовтня кождого року найму суму 120 зл. /сто двайцять злотих/ як ричалтовий зворот за ґрунтовий податок вимірений щорічно від городу і саду а також звертати до Каси Митрополії належитість за воду, виказану до заплати зарядом Митрополичого Дому, що зужита буде Святойоанською Лаврою на Личакові в часі весняного і осіннього сезону в ціли поливання городовини і овочевих дерев чи кущів.

VI. За недодержання виконання хоч би одного з обовязків принятих Святойоанською Лаврою на Личакові як наємцем Митрополичого городу і саду, заподаних в уступах III. IV. V. цеї умови гр. кат. Митрополія буде мати право розвязати повищу умову найму і виповісти її найпізніше до 1 падолиста кождого року.

Львів, дня 22 березня 1938 р.

Єрм. Климент

Відійшло 23/III [19]38

Копію вислано до:

  1. Всесв. О.Ігумена Климентія
  2. О. Кан[онік] Грицай
  3. Брат Павло»

(Фонд 409, опис 1, справа 622, аркуш 7)

Очевидно, що збір архівних документів Свято-Іванівської Лаври, який майже цілковито зберігся в ЦДІАУ у Львові (Фонд № 409) містить багато інших документів, що можуть поглибити цю тематику. Я ж вирішив представити достойній публіці принаймні три з них, які відкривають ще одну досить цікаву сторінку як у житті згаданої монашої обителі, так і у житті Святоюрської гори.

Користаючи з нагоди, складаю сердечну подяку керівництву та працівником ЦДІАУ у Львові за удоступнення архівних документів!        

Синкел у справах монашества у Львівській архієпархії УГКЦ Юстин Бойко, для Гал-інфо.

...

Додатково:

Ярослав Горалевич на той час був призначений директором столових дібр Львівської Митрополії у м. Львові. Про це свідчить документ, який знаходиться у ЦДІАУ у Львові (ф. 682, оп.1, спр. 17, арк. 64). Він був безпосереднім підлеглим відомого церковного  церковного і суспільного діяча, адміністратора Митрополичих дібр о. Тита Войнаровського (1856-1938). Саме до його компетенції було приготовлення та укладання різного роду угод в межах м. Львова. Через це і проект Угоди зі Свято-Іванівською Лаврою про оренду митрополичів садів і городу на Святоюрській горі зі сторони Митрополії курував саме він.

Отець Володимир Грицай народився 22 грудня 1885 р. у Львові у багатодітній сім’ї. Ще перед Першою Світовою війною закінчив академічну гімназію та Львівську Духовну Семінарію. 10 грудня 1933 р. в Соборі св.. Юрія отримав єрейські свячення і через декілька днів був призначений капеланом монастиря Сестер Василіянок у Підлютому. З 1939 р. по 1944 р., тобто аж до смерті митрополита Андрея Шептицького, був митрополичим нотаріусом і його особистим секретарем. 17 січня 1946 р. був арештований радянською владою і провів у тюрмах і концтаборах до 1952 р. Після відбуття терміну повернувся до Брюхович на постійне місце проживання. Помер 8 травня 1976 р. Похоронений на місцевому цвинтарі у Брюховичах.

Отець Олександр Ковальський народився у 1885 р. З 1922 р. по 1944 р. був членом львівської митрополичої Консисторії. Заарештований НКВС і вивезений у 1945 р. Щодо подальшої його долі не маємо достеменних даних.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...