Цей господарський конфлікт набув публічного розголосу у 2010 році - під час спорудження нової будівлі польського консульства у Львові на вулиці Івана Франка, 108. Нагадаємо його суть.
Іміджовий проект, який міг стати останнім
Генпідрядник – відома в Україні будівельна фірма ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс» свою роботу виконала добросовісно і в обумовлені терміни. Однак почалася фінансова криза, прискорилась інфляція, витрати на будівництво різко збільшилися. Вартість «новобудови» виросла також через те, що поляки внесли до проекту значні зміни. В основному вони стосувалися різних дорогих «забаганок», зокрема, пов’язаних з ексклюзивним внутрішнім оздобленням. Реалізовуючи ці побажання, будівельна компанія уклала із замовником ще шість додаткових угод. А коли об’єкт вже готувався до введення в експлуатацію, польська сторона відмовилася оплачувати виконані роботи. Борг дипломатичної установи перед українським генпідрядником на той момент «доріс» до 4,45 млн. грн.
Аби відстояти свої права, трудовий колектив компанії виходив на громадські акції протесту, звертався за підтримкою до депутатів Львівської обласної та міської рад, в ЗМІ, до громадських організацій, до депутатів Верховної Ради, органів влади України та Польщі – з закликом допомогти у досягненні компромісу між сторонами конфлікту. Однак у такий спосіб добитися нічого не вдалося.
- До цього конфлікту ми входили у число найкращих будівельних компаній Львівщини, споруджували магазини, офіси, житлові будинки, школи, дитячі садочки, трудовий колектив налічував до 350 чоловік. - коментує генеральний директор ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс» Ольга Скиба. – Будівництво приміщення нового генконсульства для нас було іміджовим проектом, щоб виграти тендер, ми заклали мінімальні ціни. Зазначу лише, що вартість за метр квадратний для замовника була майже вдвічі нижчою від ринкових цін на аналогічні будови. А в результаті все обернулося величезними проблемами. Відмова польської сторони провести розрахунок за виконані роботи привела компанію фактично на межу банкрутства. Ми не змогли своєчасно завершити будівництво двох житлових будинків. Виникли проблеми з підрядчиками, інвесторами квартир. 160 сімей чекали на поселення понад чотири (!) роки.
Трьох експертиз для польської сторони замало…
У ситуації, що склалася, будівельникам нічого не лишалося як звернутися до суду. Позов про стягнення з Генерального Консульства Республіки Польща у Львові заборгованих коштів було подано до Господарського суду Львівської області – 9 березня 2010 року. Однак, незважаючи на очевидність боргу, «консулят» по сьогоднішні робить все можливе, щоб кошти не віддавати, а суд, порушуючи усі встановлені законом терміни для судового розгляду, чотири роки не приймає у цій справі рішення. Це при тому, що у цій справі було зроблено три (!) експертизи, висновки яких повністю підтвердили повноту, якість та вартість проведених генпідрядником будівельних робіт.
- Остання експертиза була призначена Господарським судом на вимогу польської сторони. – розповідає Ольга Скиба. – При цьому поляки близько року не давали можливості потрапити на територію консульства експертам – співробітникам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, посилаючись на те, що це системний об’єкт, дипломатична установа. Загалом дана експертиза тривала півтора року, пізніше ми зробили на неї рецензію від Київського НДІ судових експертиз. Столичні фахівці позитивно оцінили висновки львівських експертів стосовно оцінки вартості будівництва польського консульства, підтвердили правильність методики досліджень, те, що не було допущено порушень. Після цього всі аргументи мали би бути вичерпані. Однак польська сторона продовжує затягувати процес – вимагає проведення четвертої експертизи…
Факти без коментарів
Зі звернення Голови Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців Івана Ривака до Львівської ОДА, обласної ради, громадських організацій, ЗМІ:
«Хочемо вказати, що ТзОВ «Компанії ВЕЕМ-Будсервіс» виграло два судових позови, формально ініційовані ГК РП у м. Львові з метою затягування справи про стягнення боргу. На відміну від позову Компанії, дані судові позови до року часу пройшли всі інстанції включно до Вищого Господарського Суду та Верховного Суду України, однак всі судові інстанції підтвердили безпідставність претензій ГК РП у м. Львові.
(…)мала місце і спроба ГК РП у м. Львові, відмовитися від виконання Договору, посилаючись на умови «Віденської конвенції про консульські зносини» від 24.04.1963 року та передбачений у ній імунітет від юрисдикції судів країни перебування. Однак постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2011 року було чітко роз’яснено, що імунітет поширюється на фізичних осіб – працівників консульських установ, а не на консульські установи в цілому(…).
Крім того вважаємо, що в діях представників ГК РП у м. Львові наявний суб’єктивний, а точніше меркантильний фактор, що полягає в наступному: кошти в сумі 4,2 млн. грн., за роботи виконані ТзОВ «Компанією ВЕЕМ-Будсервіс», а саме встановлення дверей, системи опалення, системи вентиляції, перегородок системи DORMA, були заплачені ДП «Зелукрбуд», згідно актів виконаних робіт, підписаних СПД Крук І.А. та представником ДП «ДІПМ «Містопроект» Королишиним Л.М.. Дані особи здійснювали технічний та авторський нагляд за будівництвом зі сторони Замовника ГК РП у м. Львові та діяли від його імені за письмовою довіреністю. Вищевказані особи засуджені до 5 років умовно за вимагання та отримання хабаря від ДП «Зелукрбуд» за підписання актів з завищеними обсягами виконаних робіт, чим порушили господарське та кримінальне законодавство. Факт виконання даних робіт, саме ТзОВ «Компанією ВЕЕМ-Будсервіс», а не ДП «Зелукрбуд» підтверджено актом передачі ключів до дверей, актом випробування вентиляції, актом запуску системи опалення. Дані акти також були підписані Крук І.А. та Королишиним Л.М., однак значно раніше. Виконання даних робіт ТзОВ «Компанією ВЕЕМ-Будсервіс» підтверджено висновками експертизи та матеріалами відеозапису».
Інтереси трудового колективу державі «по барабану»
Нарахувавши на суму боргу штрафні санкції, «ВЕЕМ-Будсервіс» на цей час намагається стягнути через суд близько 7,3 млн грн. Водночас, аби не загострювати ситуацію, знайти порозуміння, компанія неодноразово ініціювала питання про можливість позасудового врегулювання господарського спору – пропонувала укласти мирову угоду. Однак Генеральне Консульство Республіки Польщі у м.Львові, будучи представником великої європейської держави, зробило ставку на свій статус, вплив та постійне маніпулювання міждержавними відносинами. За таких обставин, здійснюючи тиск на суддівський корпус, використовуючи формальні юридичні «зачіпки», судовий процес можна затягнути до безкінечності (тільки в 2014 році було проведено сім засідань!).
Найгірше те, що на таку ситуацію з будівельною компанією закриває очі українська влада. Складається враження, що інтереси трудового колективу компанії давно «здали» - вирішили ними знехтувати в угоду дружнім міждержавним відносинам між Україною та Республікою Польща. Позбавлене можливості добитися справедливості, ТзОВ «Компанією ВЕЕМ-Будсервіс» змушене апелювати до громадськості, ЗМІ, вдаватися до громадських протестів та акцій, таких, які працівники проводили в липні та серпні 2010 року.
Чергове судове засідання з цієї справи призначене на 24 червня.
Замість епілогу
Як журналіст, який тривалий час займається журналістськими розслідування, на можу залишити поза увагою одне «дивне» співпадіння. Крук і Королишин спонукали директора «Зелукрбуду» до передачі їм хабара в розмірі 100 тис. грн. за підписання актів та довідок у квітні 2011 року. Через місяць після цього інциденту, коли почалося розслідування, раптово залишив свою посаду Генеральний консул Республіки Польща у Львові пан Гжегож Опалінський. Офіційно від’їзд дипломата пояснювався тим, що його життя у Львові було під загрозою і він рятував себе і свою сім’ю , поміж неофіційних версій фігурував інцидент з стотисячним хабаром…
Вочевидь, всі «нюанси» цієї скандальної історії мали б з’ясувати правоохоронні органи – польські та українські. І таке розслідування мало б розпочатися з встановлення інформації щодо коштів, які витратила будівельна фірма ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс» і які їй у кінцевому результаті не заплатили - з’ясування того, у чиї кишені вони насправді потрапили. Якби це було зроблено, Генеральне Консульство Республіки Польщі у м.Львові, цілком ймовірно, що вело б себе зовсім по-іншому.
Віктор Корнієнко.
Фото - www.bihanskyy.in.ua.
