Лікар, який у складі бригади гуманітарної допомоги опинився в Італії, в ексклюзивному коментарі Гал-інфо розповів про особливості роботи української місії.
Дмитро Шкурупій – лікар із Полтави. Він працює завідувачем кафедри анестезіології та інтенсивної терапії в Українській медичній стоматологічній академії. Але зараз він у складі бригади українських медиків перебуває в італійському місті Урбіно й допомагає боротися з пандемією COVID-19.
Як ви потрапили до складу бригади гуманітарної допомоги?
Італійці звернулись до нашого уряду з проханням про допомогу. Уряд відповідно дав доручення Міністерству охорони здоров'я, а воно у свою чергу подало інформацію в регіони. Мені зателефонував головний анестезіолог Міністерства охорони здоров'я професор С. Дубров, і я прийняв його пропозицію. На нашому місці так само могли бути зовсім інші лікарі, але все одно ці 20 медичних працівників від України полетіли б сюди.
Як вас зустріли в Італії?
Зустріли нас дуже добре. Нас увесь час супроводжує опіка місцевих органів влади. В аеропорту зустрічали представники Міністерства охорони здоров'я Італії та представники посольства України в Італійській Республіці. Тут для нас організували проживання, харчування. На зміну в лікарню привозять і забирають машиною. Ми забезпечені усіма засобами захисту. Загалом італійці дуже емоційні та позитивні. Коли ми виїжджали з аеропорту, охорона, яка стояла на виїзді, віддавала честь. Також на вході до готелю було написано українською “дякуємо”. Ставлення до нас дуже позитивне, італійці вдячні самому факту, що їх підтримали. Вони були б щасливі й від моральної підтримки, а тут ще й гуманітарна допомога.
Хто входить до вашої бригади і які обов'язки ви там виконуєте?
Нас тут перебуває 20 людей. По 10 людей зі сторони МОЗ України й зі сторони МВС. У складі групи є медсестри, терапевти, хірурги, але більшість – це анестезіологи. Нас розділили навпіл для роботи у 2 шпиталях. Один, той, що я в ньому, – в Урбіно, а інший – у місті Пезаро, за 30 кілометрів від нас. Нас розподілили по відділенням, і відповідно ми потрапили у свої профільні. Ми виходимо на зміни разом з італійськими лікарями й виконуємо свою роботу.
Чи не виникає мовного бар'єру у спілкуванні з італійськими медиками?
Обов'язково є люди зі знанням англійської. Крім того, італійська утворилася з латини, яка в медицині використовується весь час. Тому професійні терміни ми розуміємо чудово.
Які особливості роботи зараз в італійських лікарнях?
Звичайно є загальнодержавні рекомендації, але орієнтуючись на них кожна окрема лікарня залежно від ситуації і своїх можливостей вирішує, як їм організовувати роботу. У лікарні, де я працюю, дуже вдало розподілили зони перебування хворих. Вони відділили частину лікарні, де перебувають інфіковані хворі, і ту, де обслуговують людей без коронавірусу.
Також тут дуже багато використовують одноразових матеріалів. Увесь час змінюють рукавички, маски. Залежно від того, з хворими якої важкості ви працюєте, різні засоби захисту. Ми працюємо в хірургічній піжамі, в одноразовому халаті, на нас 3 пари рукавичок і 2 маски, одна з яких – це респіратор, спеціальні окуляри і зверху цього – пластиковий світлопроникний щит.
Для особистих речей дають спеціальний пакет, куди ми можемо покласти телефони, годинники, різні дрібні речі, і це все герметично закривається. Цей пакет ми можемо відкрити тільки тоді, коли виходимо з цієї інфікованої зони. Спочатку Італія не була ідеально забезпечена цими ресурсами, але зараз усе нормалізується.
Італійські лікарні досі працюють у посиленому режимі?
Режим посилений, але на даний момент це не катастрофа. Ще на минулому тижні була проблема з лікарняними ліжками. Зараз епідемія вже починає потихеньку згасати, але все одно навантаження на лікарів в 1,5 — 2 рази вище, ніж зазвичай. Не вистачає і медсестер, тому деяку сестринську роботу лікарі беруть на себе.
Яку загалом ситуацію ви бачите в країні?
На вулиці людей немає. Вони виходять тільки в магазин чи аптеку. І, звичайно, ті, хто має працювати, виходить на роботу. Усі інші перебувають вдома. Але в італійському суспільстві є така особливість: вони звикли збиратися компаніями, спілкуватися, і їм було дуже важко обмежити ці контакти. Зараз вони самі зазначають, що епідемія пішла на спад тільки тоді, коли ввели жорсткі обмеження та штрафи за перебування на вулиці.
Хто з представників України підтримує з вами зв'язок?
З нами є представниця Міністерства охорони здоров'я, вона сама лікарка-анестезіолог і так само працює з нами на змінах. Також вона підтримує зв'язок з Міністерством охорони здоров'я.
Чи обіцяють вам оплатити перебування в Італії?
Переліт і засоби захисту забезпечила українська сторона, а проживання і харчування фінансується Італією. Офіційно ми у відрядженні і, скоріше за все, нам просто його оплатять, як це зазвичай робиться. Ніяких додаткових виплат не передбачено. Але це мої припущення, точної інформації у нас на сьогодні немає.
Коли вас обіцяють повернути в Україну і чи збираються відправляти на ізоляцію?
Офіційно ми на 2 тижні у відрядженні, а що буде далі, ми ще точно не знаємо. Можливо, нас повернуть і ми будемо на карантині. Якщо ми не захворіємо, нас можуть відправити працювати в лікарні, де вже є хворі на коронавірус. Може, так трапитися, що наше відрядження продовжать. Наразі точно ми ще нічого не знаємо.
Відчуваєте себе героєм?
Жоден із нас не відчуває себе героєм. Нами рухає більше професійна зацікавленість і любов до своєї справи.
Що на вашу думку варто робити українцям, щоб не повторити долю Італії?
Тут одна відповідь – профілактика. Коронавірус прийде в Україну у будь-якому разі, і якщо ми хочемо, щоб жертв було менше, щоб була можливість розподілити медичні ресурси, нам дійсно дуже важлива профілактика.
У нас це більш суворий карантин, обмеження виходити на вулицю, особливо для людей старшого віку, необхідність дотримуватися дистанції, заборона на масові збори. Так як вірус передається повітряно-крапельним шляхом, оптимальне рішення – це триматися подалі від людей. Це перериває передачу вірусу. У середньому одна людина може заразити до 9 осіб.
І треба не забувати, що вірус може бути у вашому організмі, але поки що безсимптомно. І в цей момент ви вже є переносником захворювання. Тому свої соціальні контакти на час карантину варто обмежити.
Важливо, щоб люди хворіли поступово, тоді нам всього вистачить. Якщо наші громадяни будуть притримуватися карантину, то я сподіваюся, що епідемія не піде за італійським сценарієм. Знову ж таки, через особливості італійського менталітету і через велику кількість населення старшого віку, яке важче переносить хворобу, в Італії відбувся настільки масштабний спалах вірусу.
Олеся Філоненко
