"…Вдячна кожному, хто підтримав мене на виборах і після. Життя дає нам уроки, щоб ми робили правильні висновки. Працюю над реформою партії". Такий запис Юлії Тимошенко з’явився в соцмережах після програшу на президентських перегонах.
Те, що Юлії Володимирівні не вдасться перемогти на виборах було зрозуміло всім. Однак програш виявився більш приголомшливим, аніж очікувалось. Звичайно ж, основна причина – це сама особистість Тимошенко, яка просто «не вписалась» в постмайданні настрої українських виборців. Однак велика частка провини лягає й на команду лідера Батьківщини. Саме тому. Вочевидь, першою заявою Тимошенко після гучного програшу стало оголошення «великої чистки». Наскільки відомо, перші результати намірів лідера партії почистити ряди на Львівщині стануть відомими вже на початку наступного тижня, коли Юлія Тимошенко відвідає область.
Львівська область за результатами голосувань не виділилась з-поміж інших регіонів, давши у підтримку Тимошенко трохи більше як 11%. Оскільки гучні скандали, пов’язані з кадровими питаннями в керівних органах Львівської обласної організації Батьківщини почались ще задовго до виборів, саме тут варто очікувати змін.
Очевидно, що основні висновки будуть зроблені саме, виходячи з результатів останніх президентських виборів. скоріш за все, відповідальність за низький результат спробують покласти на екс-керівника штабу Тимошенко на Львівщині Миколи Кадикала. Таким чином, умовна група «старих батьківщинців» спробує усунути від будь-яких важелів впливу колишніх фронтовиків, які в 2012 році вступили в партію. З того часу між цими двома неформальними групами точиться якщо й не відкрита, то прихована конкуренція за впливи в організації. Додасть аргументів «ортодоксам» і несподіване для багатьох рішення народного депутата, екс-фронтовика Михайла Хміля, який в квітні цього року написав заяву на вихід з фракції Батьківщина і, навіть, на два тижні очолив виборчий штаб Петра Порошенка. Однак згодом повернувся назад в лоно Батьківщини.
Все це має значення з огляджу на боротьбу за посаду голови Львівської міської організації партії Батьківщина. Цінність цієї посади полягає у впливі на депутатів Львівської міської ради від Батьківщини та можливості визначати претендентів на місця у списках та кандидатів по мажоритарних округах на виборах до місцевих органів влади та до ВРУ. Для самого голови організації ця посада дає право претендувати на місце в партійному списку до Верховної Ради. Тому за слід очікувати справжньоїборотьби за цю посаду. І Михайло Хміль може включитися у цю боротьбу.
Підтримати ти жйого може ще один народний депутат Ігор Васюник. Ще з часу Президенства Ющенка у Ігоря Васюника не склались аж надто дружні стосунки з Юлією Володимирівною. Тому для цього нардепа чи єдиним шансом повторно отриматиможливість балотуватись від Батьківщини по своєму окрузі у Львові є лояльність голови Львівської міської організації партії. Саме тому своя людина на цій посаді – ідеальний варіант для Ігоря Васюника.
З іншого боку, варто пам’ятати, що в 2012 році основним суперником Михайла Хміля на виборах був керівник медіа холдингу ZIK Дмитро Добродомов. З того часу стосунки колишніх опонентів залишаються доволі складними. В спроможності телеканалу та сайту створити проблеми для будь-якого політика свідчить катастрофічне падіння підтримки партії Свобода на Львівщині, лідери якої свого часу також спробували воювати з журналістами. Відтак, ризик, що неприязнь до окремого кандидата може поширитись і на партію, може стати додатковим аргументом проти тої чи іншої кандидатури, яким не оминуть скористатись інші партійці. Власне, за результатами поїздки на Львівщину Юлії Тимошенко можна буде зробити висновки про зміну впливів в львівській Батьківщині: якщо. Скажімо, Михайло Хміль станеголовою ЛМО Батьківщини, це означатиме, що група колишніх фронтовиків зберігає за собою сильні позиції в організації. Натомість, якщо цю посаду обійме хтось інший, це свідчитиме про посилення позицій теперішнього голови облорганізації Романа Ілика.
Останній же, видається, обрав завбачливу стратегію на цих виборах публічно дистанціювавшись від роботи виборчого штабу. При цьому результат в 15% за Тимошенко в рідному для Ілика Дрогобицькому районі та порівняно вищі показники в Турківському та Старосамбірському районах (16 та 15%, відповідно), де штабами керували люди Ілика, на фоні загальнообласних 11% мав би продемонструвати ефективність передвиборчої роботи.
Тому, на нашу думку, можна припустити, що кадрові розбірки цього разу оминуть Романа Ілика, і він таки залишиться головою Львівської обласної організації. Тим більше, що основні можливі конкуренти – Кубів та Котеляк з тих чи інших причин не претендуватимуть на ці посади. Перший – через свою зайнятість на посаді голови НБУ, друга – через те, що розуміє, що поки що не зможе створити конкуренції Ілику.
Водночас основні ротації в партії, як випливає з вище викладеного, схоже, відбудуться на рівні посади керівника Львівської міської організації. Саме зміни (або їх відсутність) на цій посаді й засвідчать – чи збережуть свої впливи колишні фронтовики в Батьківщині, чи остаточну перевагу отримає Роман Ілик з старими членами партії.
Дмитро Загрева.
