З вересня 2019 року по березень 2020 року народні депутати-мажоритарники Львівської області сумарно скерували 126 запитів, в яких вирішувалося 81 проблемне питання.
З них 58% мали локальний характер, 10% частково стосувалися проблематики області, а 32% запитів не мали чіткої локальної прив’язки до Львівщини. Сім мажоритарників використовували депутатський запить для вирішення локальних проблем Львівщини (Тарас Батенко, Михайло Бондар, Павло Бакунець, Галина Васильченко, Ярослав Дубневич, Наталія Піпа та Андрій Лопушанський), двоє парламентарів порушували питання, яке частково стосується області (Юрій Камельчук та Орест Саламаха), двоє парламентарів у депутатських запитах концентрувалися на проблемах національного рівня (Микола Княжицький та Андрій Кіт), а один парламентар не використовує депутатський запит у власній діяльності (Ярослав Рущишин).
Відповідно до законодавства, народний депутати України є представником всього народу, навіть якщо він обраний у одномандатному мажоритарному окрузі. Тому до сфери його відповідальності входять інтереси не лише певної локальної групи виборців, а всіх виборців загалом. Проте, на відміну від депутатів списочників, у мажоритарників все ж існують певні додаткові політичні зобов’язання, які вони брали на себе перед виборцями своїх округів. Тому цілком природним є як те, що депутат переймається не лише проблемою свого округу, так само як те, що діяльність депутата-мажоритарника має локальну прив’язку.
Для представництва інтересів виборців округу обранці часто використовують такий інструмент є депутатський запит - це вимога народного депутата або народних депутатів до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції. Часте використання депутатського запиту для врегулювання локальних проблем пов’язано з тим, що далеко не усі проблеми округу чи області потребують врегулювання на законодавчому рівні, це також дає депутату можливість оперативно реагувати на місцеві проблеми.
Які проблеми об’єднували львівських мажоритарників та як ці парламентарі використовують депутатський запит для врегулювання проблем з локальною специфікою і які проблеми вони порушують в запитах дослідили аналітики Громадянської мережі ОПОРА у рамках реалізації проєкту “Регіональний порядок денний для народних депутатів”, що є продовженням раніше опублікованих матеріалів у лютому і березні. У матеріалі описані проблеми, які об’єднали обраних у одномандатних мажоритарних округах Львівщини народних депутатів. Також можна ознайомитись, з якими локальними проблемами депутати звертались до органів влади і в який спосіб вони пропонували врегулювати проблеми у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку дорожньої інфраструктури тощо. Крім цього, частина народних депутатів у своїх запитах порушувала індивідуальну проблематику виборців.
Що об’єднувало мажоритарників Львівщини?
Від початку роботи Верховної Ради 9-го скликання львівські мажоритарники об’єднувались щодо чотирьох проблемних питань, які не мають чіткої локальної специфіки та щодо одного питання, яке частково стосується Львівщини. Наприклад, Тарас Батенко, Павло Бакунець та Андрій Кіт консолідувалися довкола питання абонентської плати за транспортування природного газу для побутових споживачів. Ці парламентарі є серед підписантів депутатського запиту щодо скасування абонентської плати за транспортування природного газу для побутових споживачів. Цим запитом парламентарі зверталися до Кабінету Міністрів України з проханням призупинити дію Постанови №2080 від 07.10.19 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП» та розглянути можливість внесення на розгляд Верховної Ради, як невідкладного, законопроект про скасування норм статей 4, 40, 41 Закону України «Про ринок природного газу».
Михайло Бондар, Микола Княжицький та Андрій Лопушанський є підписантами запиту “щодо неналежного розгляду депутатського звернення, що має суспільний резонанс Генеральним прокурором України”, який стосується розслідування щодо інформації поширеної у Telegram-каналі “Трубу прорвало” (19.11.2019) відносно Директора ДБР та інших осіб.
Миколу Княжицького та Михайла Бондаря також об’єднувало питання фінансування проекту створення Музею бойової слави 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Дані депутати разом з іншими колегами по парламенту звертались до Мукачівського міського голови з проханням проінформувати їх про стан виконання рішення місцевої ради, яким було передбачено виділення 300 тис грн на реконструкцію Музею бойової слави 128-ї ОГШБ. У разі виявлення порушення бюджетної дисципліни парламентарі просили усунути їх та притягнути винних осіб до відповідальності, а також просили забезпечити необхідне співфінансування проекту з реконструкції зазначерного Музею.
Павло Бакунець і Андрій Кіт є серед підписантів запиту щодо заходів запобігання розповсюдженню коронавірусу (COVID-19) в Україні. Разом з іншими колегами ці парламентарі просили Міністра охорони здоров’я вжити невідкладних заходів реагування щодо недопущення поширення вірусу та контролю епідеміологічної ситуації в державі, а також передбачити достатнє матеріальне забезпечення для придбання індивідуальних засобів захисту для всіх громадян та працівників медичних закладів.
Частково локальну специфіку містить запит Юрія Камельчука і Ореста Саламахи щодо порушення слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області загальних засад кримінального провадження та здійснення тиску на законну підприємницьку діяльність. У своєму запиті парламентарі вказують на сумніви в неупередженості працівників слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, яке 19 грудня 2019 року здійснило 10 обшуків у київських і львівських офісах “Будівельної Корпорації “РІЕЛ” та “Агентства нерухомості “Будівельної Корпорації “РІЕЛ” (у Києві та Львові також були проведені обшуки у квартирах фізичних осіб та провела обшук у приміщеннях благодійної організації “Благодійний фонд Ростислава Мельника”). Крім цього, парламентарі у запиті просили Генерального прокурора провести перевірку законності дій слідчих слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області та прокурорів прокуратури Київської області і визначити Головне слідче управління ДФС України органом досудового розслідування у провадженні, яке пов'язане з вище наведеною інформацією.
Індивідуальні запити стосовно локальної проблематики
Павло Бакунець в індивідуальних запитах піднімав питання, які стосуються передачі земель за межами населених пунктів, проблеми з заборгованістю по виплаті заробітної плати та питанням адміністративно-територіального устрою. У запиті щодо передачі земель за межами населених пунктів державної форми власності Яворівського району парламентар просив Яворівську РДА надати інформацію щодо розпоряджень про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на території Яворівського району. Депутат у цьому запиті також вимагав надання інформації про площі земель сільськогосподарського призначення переданих у власність чи користування протягом 2018 та 2019 років. Перед львівською ОДА Павло Бакунець порушував питання стосовно майбутньо адмістративно-територіального устрою області, зокрема він просив Львівську обласну державну адміністрацію запропонувати модель адмінтерустрою, яка б передбачала збереження Яворівського району та розглянути можливе приєднання до нього Мостиського району. Перед центральними органами виконавчої влади парламентар, 9 жовтня 2019 року, порушував питання вирішення проблеми заборгованості зарплати працівникам теплоелектроцентралі у місті Новояворівськ, яке на його думку, могло становити ризик зриву опалювального сезону.
Реагуючи на звернення виборців, Тарас Батенко перед генеральним директором підприємства “Укрпошта” порушував питання щодо політики Уряду стосовно мінімальної заробітної плати, яке, як зазначає в запиті депутат, призвело до масового скорочення працівників або переведення їх на половину ставки. Це, на думку депутата, призводить до закриття відділень Укрпошти в сільській місцевості та створює проблеми з доставкою пошти, виплатою пенсій і прийомом комунальних платежів. У депутатському запиті щодо вирішення проблеми дефіциту та плинності кадрів, звільнення працівників відділень "Укрпошти" в сільській місцевості, яка виникла внаслідок неналежної оплати праці та переведення працівників на роботу в режимі скороченого робочого дня парламентар звертав увагу генерального директора підприємства на необхідності не допустити масового звільнення листонош, скорочення і закриття поштових відділень у селах Львівщини.
У запитах Тарса Батенка відображені також проблеми закладів охорони здоров’я Львівщини. Зокрема народний депутат звертав увагу органів центральної виконавчої влади на необхідності укомплектування Бібрської районної лікарні універсальною рентгенологічною системою (вартість - 2,1 млн грн), укомплектування Золочівської ЦРЛ цифровою рентгенодіагностичною системою на три робочих місця з динамічними детектором (вартість - 8,5 млн грн). До львівських облради та облдержадміністрації народних депутат звертався з проханням переглянути рішення про ліквідацію (шляхом приєднання) комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна психіатрична лікарня "Заклад".
Запитом щодо приведення діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постачання природного газу побутовим споживачам у відповідність до чинного законодавства Тарас Батенко порушував питання незаконних донарахувань облгазами (зокрема “Львівгазом”) у платіжках за газ і проблему встановлення лічильників газу для побутових користувачів. Енергетична проблематика також відображена у запиті щодо недопущення зриву початку опалювального сезону в місті Новий Розділ, у якому депутат вимагає від органів центральної виконавчої влади вжити заходів, щоб недопустити зриву початку опалювального сезону і вивчити питання погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками ПП “Гарант Енерго ММ”, ТзОВ “Енергія Новий-Розділ” та Новороздільської ТЕЦ.
До Міністерства освіти і науки та Львівської ОДА Тарас Батенко звертався з пропозицією передбачити у 2020 році фінансування на реконструкцію старого блоку школи та добудови 12 класних приміщень школи у с. Черниця Миколаївського району і на завершення будівництва навчально-виховного комплексу у с. Кореличі Перемишлянського району. Цим запитом парламентар пропонував виділити кошти на проведення ремонтних робіт у трьох опорних закладах загальної середньої освіти Золочівського району, а саме у опорних закладах №1 та №2 в місті Золочеві і Глинянському ОЗ ЗСО.
Михайло Бондар опікувався питанням відновлення документів, переселенцю й учаснику бойових дій на сході України і встановленням обставин отримання паспорту громадянина України та закордонного паспорту сторонньою особою на його ім'я. Через запити народний депутат намагався вирішити проблеми колишніх працівників філії заводу "Глобус" ліквідованого у 2008 році Державного виробничого об'єднання "Полярон" з отриманням довідок про нарахування заробітної плати для отримання пенсії. Реагуючи на звернення виборця допомагав інваліду ІІІ групи з дитинства, жителю Бродівського району, з збором інформації про трудовий стаж. Питання соціального характеру депутат порушував у запитів щодо щодо забезпечення житловим приміщенням для постійного проживання сім'ї трагічно загиблого екіпажу військової частини у м. Броди. Запитом щодо приміщень колишньої військової частини у м. Броди Михайло Бондар порушував питання перед органами центральної виконавчої влади щодо можливості використання колишніх приміщень військової частини у Бродах для розширення Центру надання комплексних соціальних послуг і виконання Індивідуальних програм реабілітації людей з інвалідністю. Парламентар у запитах також торкався теми забезпечення житлом військовослужбовців і просив органи влади надати інформацію про заплановані на 2020 рік кошти на програму будівництва/придбання житла для військовослужбовців, а також про будівництво казарми поліпшеного планування у м. Броди. Свою увагу в запитах депутат також приділяв конфліктній ситуації навколо земельної ділянки площею 14 га села Тетевчиці Радехівського району.
У запитах Михайла Бондаря також відображена проблематики системи охорони здоров’я. Зокрема обранець звертає увагу ЛОДА на проблему з державним фінансуванням купівлі інсуліну для хворих на цукровий діабет у Буському районі, а також звертався до Міністерства охорони здоров’я з проханням розглянути можливість збільшення медичної субвенції для виплати заробітної плати в Радехівській ЦРЛ та Лопатинської районної лікарні.
Питаннями ремонту будівель комунальної власності теж присутні у його депутатських запитах. Парламентар звертався до органів центральної виконавчої влади щодо відновлення фінансування капітального ремонту дитячої музичної школи у м. Буськ (на суму 536,742 тис грн) і щодо проблем з оплатою за виконані ремонтні роботи комунального приміщення Кам'янка-Бузької ОТГ за рахунок субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток.
Михайло Бондар також звертався до Голови правління Ощадбанку з проханням продовжити функціонування відділення цього банку у селі Корчин Радехівського району. А до НКРЕКП щодо недобросовісних дій оператора газорозподільної мережі у Львівській області ПАТ "Львівгаз" під час перевірок вузлів обліку газу та його складових у побутових споживачів, звертаючи увагу на нарахування підприємством мешканцям Львівщини сум до оплати через проведений демонтаж газового лічильника та неправильно зняті показники.
Найбільше уваги у запитах Михайло Бондар надавав проблематиці дорожньої інфраструктури. Депутат у запитах перед органами влади порушував питання незадовільного стану дороги Яблунівка-Побужани та необхідності ремонту мосту і дороги на ділянці протяжністю 0,2 км; перенесення шумової смуги на трасі Київ-Чоп на початок населеного пункту Буськ або встановлення протишумових екранів; винесення автомобільної дороги Київ-Чоп за межі населеного пункту та підвищення безпеки і комфорту руху пішоходів у смт. Запитів Кам'янка-Бузького району; ремонту доріг Радехівського району (у межах Лопатинської ОТГ) і виготовлення проектно-кошторисної документації для ремонту дороги С141304 Пиратинського старостинського округу; ремонту дороги протяжністю 8 км. до музею о. Маркіяна Шашкевича у с. Новосілки Буського району; ремонту дороги Т-1806 Рівне-Милятин-Берестечко-Буськ- Перемишляни.
Галина Васильченко у зв’язку з тим, що внаслідок зміни юридичної адреси 5 комунальних підприємств припинили відрахування податків до міського бюджету Львова, звернулася до голови Львівської обласної ради з проханням пояснити причину перереєстрації Львівського історичного музею, Львіввського обласного госпіталю ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи, Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, Львівської обласної клінічної лікарні і Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. У запиті щодо зміни реєстрації місцезнаходження комунальних підприємств м. Львова парламентарка також просила голову облради надати інформацію про те, чи рішення про перереєстрацію приймались з урахуванням затвердженого бюджету міста Львова, а також чи не планується здійснювати юридичні адреси інших комунальних підприємств та установ обласної ради.
Ярослав Дубневич у запитах переймався питанням протипаводкового захисту Львівщини. Народний депутат цікавився на якому етапі знаходиться затвердження паспорта бюджетної програми 2407170 "Реалізація державного інвестиційного проекту "Заходи із забезпечення комплексного протипаводкового захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь у Львівській області" на 2020 рік. Ярослав Дубневич просив органи центральної виконавчої влади вжити заходи щодо затвердження паспорта бюджетної програми у найкоротший термін, розглянути можливість перегляду помісячного розподілу фінансування заходів бюджетної програми, зокрема передбачити коштів для необхідної оплати кредиторської заборгованості розміром 3,851,4 тис. грн. та надання авансових платежів підрядникам у розмірі 30% від вартості договору.
Перед Кабінетом Міністрів України Ярослав дубневич порушував питання виділення з державного бюджету 15 млн грн субвенції на завершення введення в експлуатацію об'єкту "Добудова терапевтичного комплексу на 50 ліжок до існуючих корпусів Городоцької ЦРЛ".
Андрій Лопушанський у запитах порушував питання забезпечення безперебійного функціонування телевізійного мовлення у Старосамбірському, Турківському та Сколівському районах. Депутат також у органів влади вимагав належної організації дорожнього руху та організації належного транспортного забезпечення Стрия і усунення ризиків аварійності при виїзді громадського транспорту на трасу Київ-Чоп. У запиті до Кабінету Міністрів України обранець просив включити до Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки розширення мереж дислокації гірських рятувальних підрозділів, забезпечення гірських рятувальників сучасною матеріально-технічною базою, проведення інформаційної профілактичної кампанії з дотримання безпеки в горах, створення гарячої лінії для обліку звернень та скарг туристів. Перед Кабінетом міністрів Андрій Лопушанський порушував питання проведення робіт для повноцінного відновлення залізничного сполучення Хирів-Загуж.
Наталія Піпа у депутатському запитів цікавилась інформацією про терміни завершення будівництва приміщення спортивного комплексу на базі школи №95 у Львові, інформацією про детальний кошторис витрат, пов’язаних з цим об’єктом, і детальним переліком всіх фінансових зобов'язань сторін щодо необхідності завершення робіт. Вона також цікавилась причиною зупинки будівництва, просила створити міжвідомчу комісії для вивчення ситуації і можливості відновлення будівництва. Перед міським головою Львова парламентарка порушувала питання встановлення та затвердження чітких меж парку ім. Святого Івана Павла Другого.
Реагуючи на скарги виборців і після ознайомлення з документацією проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для збереження та використання парку "Горіховий Гай" у м. Львові із зауваженнями, Наталія Піпа у депутатському запиті вказує про ризик забудови частини його території. Прохання надати інформацію та зазначити підстави через які було повернуто проект землеустрою парку і вжити всіх передбачених заходів для вирішення питання щодо затвердження проекту землеустрою. Депутатським запитом щодо виготовлення та затвердження технічної документації землеустрою меж парку "Горіховий Гай", Наталія Піпа просила у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надати інформацію та зазначити підстави через які було повернуто проект землеустрою парку і вжити всіх передбачених заходів для правового вирішення питання щодо затвердження проекту землеустрою. Перед львівським міським головою параламентрака порушувала питання щодо перегляду детального плану території у районі вулиці Липова Алея. Цим запитом вона просила переглянути детальний план території у районі вул. Липова Алея з урахуванням пропозицій мешканців, не допустити зменшення парку "Скопський", а також розробити і представити план розвитку соціальної і транспортної інфраструктури мікрорайону.
Перед Міністерством охорони здоров’я Наталія Піпа порушувалал питання допомоги громадянці, яка звернулась до неї, в отриманні державного фінансування трансплантації кісткового мозку у турецькій клініці "Medical Park". У запиті щодо термінової допомоги в отриманні державного фінансування народна депутатка просила згадане міністерство надати інформацію про стан розгляду пакету медичної документації громадянки, яке рішення було прийняте щодо неї і який залишок коштів профінансованих МОН є на рахунку турецької клініки "Madical Park".
Інші п’ять львівських мажоритарників - Микола Княжицький, Ярослав Рущишин, Орест Саламаха, Юрій Камельчук і Андрій Кіт у своїх запитах не піднімали індивідуально локальних проблем. Усі за винятком, Ярослава Рущишина, скеровували колективні або індивідуальні депутатські запити, які не мають прямого відношення до Львівської області.
Запити, в яких частково відображена локальна проблематика
До цієї категорії запитів ми відносимо ті, в яких поруч з проблематикою загальнонаціонального рівня присутня чітка згадка про вплив проблеми на область або якщо у запиті зазначено, що він є реакцією народних депутатів на звернення виборців регіону.
Тарас Батенко у запитах порушив дві проблеми, які відносяться до вищезгаданої категорії. Посилаючись на проблематику міста Львова, парламентар у запитах піднімав питання порядку оформлення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком і порядку відмови від послуги. Відповідні запити були скеровані до Міністерства розвитку громад та територій, НКРЕКП і міського голови Львова. Реагуючи на звернення виборців одномандатного виборчого округу №123 народний депутат перед органами центральної виконавчої влади порушував питання забезпечення законності та захисту прав споживачів при нарахуванні плати за розподіл (доставку) природного газу.
Також запит Наталії Піпи щодо надання інформації стосовно державного фінансування на лікування за кордоном важкохворих громадян України порушує загальнонаціональну проблематику, проте також виник за наслідками звернень виборців. Цим запитом депутатка просила Міністерство охорони здоров’я надати інформацію про процедуру отримання можливості лікування за кордоном, список громадян які потребують державного фінансування лікування за кордоном та стоять/стояли на обліку в МОЗ, список громадян, які отримали державне фінансування на лікування за кордоном у 2019 році.
Частково локальну проблематику відображає запит щодо активізації діяльності у сфері охорони культурної спадщини. У ньому депутатка просить уряд активізувати роботу щодо забезпечення державної політики у сфері охорони культурної спадщини, розробити план-графік внесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток, розробити проект змін до Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 щодо забезпечення популяризації об'єктів культурної спадщини Карпатського регіону.
На відміну від депутатського звернення, яке є формою подання пропозицій, депутатський запит є вимогою до органів влади, установ та організацій усіх форм власності. Він дає можливість оперативно реагувати на проблеми і звертатись з вимогою до органів державної влади і місцевого самоврядування щодо врегулювання проблем, які входять до їх компетенції. На відміну від законотворчого процесу, депутатський запит є формою оперативного реагування обранця на проблеми, з якими часто до нього звертаються виборці під час прийому громадян. Це ефективний спосіб отримати інформацію або здійснення контролю за вирішенням певної проблеми, часто локального або навіть й приватного характеру. Разом з тим, депутатський запит як інструмент має обмежені можливості впливу на вирішення системних проблем, які потребують законодавчого врегулювання. Проте він достатньо успішно використовується як самодостатня форма депутатської діяльності для виконання доручень виборців. Аналіз діяльності депутатів-мажоритарників Львівської області показує наскільки активно львівські обранці використовують таку можливість у представництві місцевих інтересів у здійсненні ними депутатської діяльності. З-поміж усіх скерованих ними 126 запитів, 73 у повному обсязі і 12 частково спрямовані на вирішення локальних проблем. Крім цього серед них 81 оригінальний депутатський запит, який не повторюються за проблематикою. На практиці цей інструмент не завжди дає очікуваний результат, оскільки залежить від рівня відповідальності і належного виконання своїх обов’язків органів державної влади і місцевого самоврядування, проте дозволяє публічно озвучувати проблеми, які потребують вирішення.
Проєкт «Регіональний порядок денний для народних депутатів» реалізується в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа
