З наказу МВС №379ДСК про травматичну зброю знято гриф секретності, - всеукраїнська громадська організація «Українська асоціація власників зброї».
Про особливості травматичної зброї, або, як її називають, «пристроїв, призначених для відстрілу метальних снарядів несмертельної дії» (насправді офіційна назва так званих «травматів» набагато довша, майже на цілий абзац), йшлося вже неодноразово, то ж мова не про це.
Закону про цивільну зброю в Україні немає. Тому офіційно вогнепальну зброю можна купити лише керуючись положеннями сумнівновідомої інструкції, затвердженої наказом №622 від 21.08.98 р.
А от на підставі чого можна купити «травмат»? На це питання відповіді немає. В наказі №622 про це анічичирк.
В так званій дозвільній системі згадують наказ МВС №379ДСК від 13.06.2000 р., але показати його категорично відмовляються. Бо він для службового користування. А про те, кому дозволено купувати «пристрої для відстрілу», можна прочитати лише на дошці оголошень цієї самої дозвільної системи, на листівках незрозумілого походження.
Згідно з цими листівками, купувати «травмати» можна лише працівникам суду і правоохоронних органів, їхнім близьким родичам і журналістам.
На якій підставі такі привілеї? Чому існує наказ, що суперечить ст. 24 Конституції, яка проголошує, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом?
Звісно, цей наказ має бути скасованим. Але для цього попередньо бажано мати його текст. Власне, саме для цього мною було надіслано відповідний запит до товаріща Авакова.
Перший запит надіслав його звичайним листом. Марно. Як і варто було сподіватися, ніякої відповіді на нього не надали.
Інша справа – лист з повідомленням про вручення. На нього вже досить швидко надійшла відповідь, з якої витікало, що питання про надання копії наказу №379ДСК дуже складне. І що цей «запит потребує пошуку інформації серед значної кількості даних», а тому треба чекати 20 робочих днів.
Як не дивно, за ці 20 днів якусь інформацію в МВС все ж таки вдалося зайти, але, звісно, не ту, що треба. Бо, як повідомив Департамент юридичного забезпечення МВС, вони б з радістю надали зазначений наказ, але… не можуть, бо він «має гриф «Для службового користування» і, більш того, знаходиться в Галузевому державному архіві МВС.
При цьому відмітки про скасування грифу «Для службового користування»… надана копія вищезазначеного наказу не містить, що унеможливлює її надання за запитом».
Водночас в цьому листі було запропоновано звернутися з відповідним запитом до Галузевого державного архіву МВС. З посиланням на постанову Кабміну, якою затверджено перелік платних послуг, які можуть надаватися архівними установами. (Останнє, напевно, щоб відлякати від такого звернення.)
Але одразу ж виникло питання: що означає твердження, що «відмітки про скасування грифу «Для службового користування»… надана копія вищезазначеного наказу не містить»?
Невже, це означає, що існує інша копія, яка таку відмітку містить?
Звісно, відразу ж було надіслано черговий запит вже до Галузевого державного архіву МВС. І відповідь не забарилася, але надійшла вона зовсім не від архіву, де, начебто, зберігався цей самий наказ №379ДСК, а від Департаменту з питань режиму та службової діяльності.
В товстому конверті містилася і сама відповідь, і наказ №379ДСК, а також «Тимчасова інструкція», затверджена цим наказом.
З надісланого листа випливало, що ще 17 серпня 2017 року з зазначеного наказу гриф «ДСК» було знято. Але на копії самого наказу ця відмітка була відсутня.
До речі, на Інтернет-сайті «Законодавство України», даний наказ, як і раніше, містить гриф «Для службового користування» і переглянути його неможливо. І це незважаючи на те, що з моменту скасування цього грифу минуло вже (на кінець березня 2018 року) понад сім місяців.
Що ж до самого наказу №379, то він практично не містить ніякої цікавої інформації. Єдине, на що він проливає світло – зазначає, що «травмати» можна набувати у власність тільки повнолітнім особам, тобто, з 18-річного віку.
Але звертає на себе увагу той факт, що даний наказ не лише був зареєстрований в Мінюсті, але й погоджений заступником Голови Верховного суду України.
На які висновки це наводить? Схоже, що даний наказ МВС видало з однією єдиною метою: незаконно забезпечити суддів і їхніх родичів (а заодно своїх співробітників і їхніх родичів) травматичною зброєю. Напевно, щоб судді «правильно» розглядали всі справи, що стосуються як МВС, так і співробітників так званих «правоохоронних органів».
Що ж до журналістів, то їм, на мій погляд, дозволили купувати «травмати» лише з тією метою, щоб вони менше про це патякали.
