Якщо спитати будь-якого пересічного українця, що для нього найцінніше, то він без вагань відповість - здоров’я, власне та близьких. Та ми достеменно не знаємо, як можна його зберегти та примножити і частенько займаємось самолікуванням, приміром, п’ємо щось від голови. І дуже часто це «щось» завдає великої шкоди, яку виправити майже неможливо. Відомо, що позитивно на нас впливає здоровий спосіб життя, та окрім цього, важлива і співпраця з лікарем. Який не лише надасть кваліфіковану допомогу, а й проконсультує та підкаже.
Про медицину і не тільки розповідає член Європейської асоціації судинних хірургів, судинний хірург вищої кваліфікаційної категорії, лікар ультразвукової діагностики 2 категорії Олександр Івлев.
«Взагалі, я корінний лучанин. Тут народився та виріс. Навчався у 17 школі. Ще тоді я зрозумів, що медицина – це моє. До неї лежить душа. Тому без вагань, після закінчення 8-го класу вступив у Ківерцівське медучилище на фельдшерське відділення, де сумлінно навчався чотири роки. Потім півтора року працював на швидкій станції Луцької райлікарні. Я хотів продовжити навчання у виші, але першого разу не вдалося вступити в Івано-Франківський мед університет. Проте я не опустив руки і наступного року спробував вже у Львівський. Там закінчив інтернатуру й пішов працювати у судинну хірургію у Волинську обласну клінічну лікарню, де працюю до нині. Загалом, маю понад 20 років стажу і жодного дня не пошкодував, що обрав сферу медицини. Мені цікаво було тоді, цікаво й зараз», - розповідає Олександр Івлев.
Медицина – це не з 08:00 до 17:00
Пан Олександр розповідає, що в медицині, як у військовій справі – до роботи маєш бути готовий 24∕7.
«Нині мій середньостатистичний день хоч і починається о 9-й ранку, проте на роботу я приходжу значно раніше, аби підготуватися. Роблю горнятко кави, щоб зібратися й сформувати план на день. Далі в нас «п’ятихвилинка». Тобто це внутрішня нарада, на якій ми обговорюємо стан пацієнтів, які були прооперовані, який план з операцій на цей день. Якщо є важкі пацієнти, то ми разом обговорюємо подальшу тактику лікування, шукаємо найефективніші заходи. Адже буває, що всі методи перепробував, поліпшення немає, і тут лікар зі свіжим поглядом боку дає креативну думку. Все-таки ми команда й працюємо на єдиний результат – здоров'я пацієнта. Також на наших «п’ятихвилинках» ми обмінюємося новою інформацією, адже хтось із конференції приїхав чи знайшов нову наукову статтю по нашому профілю. Після цього проводжу обхід пацієнтів та працюю в кабінеті ультразвукової діагностики. Або ж навпаки: починаю роботу з кабінету, а тоді іду на відділення. Коли закінчується робочий день – складно сказати. Немає такого, як в офісі з 8-ї до 17-ї, адже кожен пацієнт потребує уваги. Але за останній час не пригадую, щоб раніше 18-ї виходив з лікарні, адже багато пацієнтів обстежуються перед операцією. Необхідно якісно обстежити, усе додивитися, щоб потім не було ніяких несподіванок.
Приємно, що в нас є сучасне обладнання, особливо за останні два-три роки багато медобладнання оновилося. І взагалі, скільки тут працюю, то їжджу на різні зустрічі, конференції, навчання, й завжди ми були на рівні з кращим медзакладами України, ніколи не пасли задніх», - продовжує пан Олександр.
Хвороби молодшають?
Чи не щодня ми чуємо, що хвороби почали молодшати. Тобто, захворювання, які притаманні людям поважного віку, «кочують» до молоді. Чому? Невже молодші покоління народжуються слабкішими, аніж попередні?
«Я не спостерігаю такої тенденції в своїй сфері. Хоча випадки бувають різні. Взагалі, в судинній хірургії є два великі напрямки: ареальна патологія та лімфо-венозна патологія. Щодо артеріальної, то це, в основному, атеросклеротичне ураження судин, артерій. Статистично, видно що це хвороба людей старшого віку, кому за 60 років. В молодих буває зрідка. А захворювання лімфа-венозної системи – хвороба, що зараз у всіх на слуху, - варикозне розширення підшкірних вен. Тут контингент від дитячого до дорослого. Здебільшого хвороба проявляється в жінок. Особливо тих, хто народжував.
Кожну недугу краще лікувати на стадії її початку, ніж коли хвороба прогресує, тому треба дослухатися до тих «дзвіночків», які посилає організм.
Наприклад, якщо брати артеріальну систему, то перше, на що треба звертати увагу – проміжна кульгавість. Тобто коли в литкових м'язах у людей з'являється біль під час ходьби, але коли трішки постояти, то все проходить і можна йти далі. Це «дзвіночок»: хтось проходить кілометр, хтось п’ять, у литках з'являється біль і це говорить про проблеми з судинами. А, приміром, пацієнт з ішемічною хворобою серця, має проходити консультації у судинного хірурга і постійно бути на зв’язку з лікарем.
Якщо ми беремо венозну патологію, то варто звертати увагу на те, коли в кінця дня відчуваєте важкість в ногах чи вночі хапають судоми. Адже розширення вен на ногах може візуально не проявлятися одразу. Ці всі недуги лікуються різними методами: щось профілактикою, медикаментозно чи оперативним втручанням.
«Найважче лікар переживає смерть пацієнта»
«Якщо говорити про найскладніші випадки в роботі – це, однозначно, смерть пацієнта.
Зі сторони може здаватися, що хворий для лікаря – це лише робота. А це абсолютно не так. Коли лікуєш пацієнта, постійно з ним спілкуєшся, переживаєш за нього, вболіваєш за його одужання – він стає частиною тебе. Коли ситуація складна, але з неї вдається вийти – це перемога. А коли людина помирає, навіть і через супутні хвороби – це завжди поразка і велика втрата. Це стосується не лише мене, а й будь-якого лікаря, бо усіх пацієнтів ми беремо близько до серця. Одна з найголовніших рис успішного лікаря – це емпатія, тобто уміння співпереживати, відчувати свого пацієнта. Це не робота біля верстата, яку можна сприймати без емоцій, це людські життя, чийсь тато чи мама й шрами на серці лікаря лишаються, ми не роботи.
Мабуть, ви чули, що лікарі не лікують родичів? Недарма таке говорять. Емоції до рідних часто заважають приймати виважені необхідні рішення, які можуть врятувати життя. Ще одне правило хорошого лікаря – холодний розум-тепле серце», - розповідає Олександр Івлев.
Трудова міграція: хто залишиться в Україні
Питання трудової міграції щороку постає гостріше, адже за кордоном професія медика більш оплачувана, є кращі соціальні гарантії. Присутні непоодинокі випадки, коли кваліфіковані українські медики виїжджають у сусідні держави й там продовжують свою діяльність.
«Єдине, що мене зупинило від трудової міграції, це коронавірус. Він зупиняє не лише мене. У зв’язку з пандемією, за кордоном лікарів беруть тільки у ковідні госпіталі. А це зовсім не моя спеціальність. А за моєю спеціальністю зараз не так інтенсивно набирають лікарів.
Лікарі мігрують, тому що за кордоном у них може бути впевненість у завтрашньому дні. А це в нашому матеріальному світі означає, що ти можеш придбати житло, дати своїм дітям якісну освіту, оплатити гуртки, забезпечити собі і своїй сім’ї якісне харчування, а не думати, як дати дітям кілька гривень у школу чи що купити поїсти. Тобто впевненість у завтрашньому дні - це матеріальне забезпечення», - продовжує пан Олександр.
Спадковість: природу не обдуриш
Хтось отримує у спадок родинні дорогоцінності, музичний слух, привабливу зовнішність, а хтось, на жаль, хвороби. Спадковість - це чинник, який впливає на будь-які захворювання.
«Венозні хвороби - це захворювання які обумовлені спадковістю. Це недостатність певних волокон в стінках вен, які тримають їх в тонусі. При недостатності цих волокон вена втрачає пружність. Вона розширюється, а повернутися в попередню форму не може. І щоразу вона все збільшується і збільшується - це обумовлено генетикою. Атеросклероз - це один із проявів порушення обміну речовин. Так само генетично може передаватися схильність до змін в обміні речовин. Відповідно, утворюються атеросклеротичні бляшки. А ще атеросклероз – хвороба курців.
Взагалі, я б радив усім коригувати свій спосіб життя. Йдеться про те, щоб людина була рухливою, активною, у харчуванні переважала здорова їжа, а різні перекуси, жирна їжа чи чіпси – рідкісні випадки. Це дозволяє відтермінувати загострення недуги й оперативне втручання. Навіть якщо вести здоровий спосіб життя, займатися спортом, правильно харчуватися, не нервуватися - природу не обдуриш.
Приміром є така хвороба, яка називається тромбофілія. Це коли генетично обумовлене підвищене згортання крові. На фактори, які провокують тромбофілію, ми не можемо вплинути ні здоровим способом життя, ні неправильним харчуванням.
Звичайно пацієнти, які мають такі захворювання, підлягають постійному диспансерному моніторингу. Періодично вони мають проходити ультразвукове сканування судин, здавати певні аналізи. Все це робиться для того, аби вчасно зреагувати на якісь події пов'язані з впливом цієї хвороби на здоров'я.
Здоров’я має стати «релігією»
«Здоров’я – це найбільша цінність кожної людини. І для того, аби прожити при здоров’ї та ясному розумі якомога довше, треба слідкувати за тим, аби організм наповнювався вітамінами та мінералами. А здоров’я судин – це хороша робота всіх внутрішніх органів і добре самопочуття.
Найкраще для судин - це продукти рибного походження, зокрема: скумбрія, лосось та інші. Риба – чудове джерело білка.
Ще дуже корисні для судин салати у будь-якій комплектації і поєднаннях. Овочі – морква, картопля, червоний солодкий перець, щавель – цінні джерела бета каротину, вітамінів групи В, РР, К, Е, С, а також магнію, калію, заліза, клітковини. Бобові зміцнюють стінки капілярів та вен, так як містять речовини, що сприяють виведенню холестерину. Квасоля багата на вітамін PP, а в горосі багато вітаміну E.
Часник – запобігає розвитку атеросклерозу і знижує ризик утворення тромбів, знижує артеріальний тиск.
Обов'язково треба дбати про баланс рідини в організмі. Всі знають що треба випивати близько двох літрів в день. Але слід не забувати, що зелений чай – це прекрасний антиоксидант, що запобігає ламкості судин.
Намагайтеся уникати тваринних жирів, насамперед, - свинини. Це доволі жирне і брудне м'ясо. Хоча сало рекомендується вживати: свіже або свіжоморожене. Не солене, без спецій. 1-2 шматочка в день, а не півкілограма за один раз. Недаремно цар Соломон казав, що найкраще - золота середина. Все добре в міру. Зміїна отрута теж допомагає, але коли вона у певній мірі. Коли її забагато, то вона вбиває. Звісно, треба обмежувати себе у вуглеводах. Менше їсти тортів, цукерок. Так само і фаст-фуди не є корисними», - говорить Олександр Івлев та додає, що здоров’я має стати своєрідною релігією.
Вадим та Анна Панафідіни, для Гал-інфо
