Журналіст радіо «Львівська Хвиля» Андрій Великий, який опинився у гущі подій під час штурму Банкової, розповів Гал-інфо про ситуацію в Києві та радикальні настрої людей.
- Як відбувався штурм Банкової?
- Я на Банкову потрапив з прес-конференції лідерів опозиції, яка відбувалася у Будинку профспілок. Інтернет глючив просто шалено і дуже важко було отримувати інформацію. Я робив постійні включення в ефір "Львівської Хвилі", тому пішов туди, на Банкову,коли дізнався про заворушення. З одного боку Адміністрації було спокійно. Я звернув туди, бо робив пряме включення, мені повідомили в прямому ефірі, що почався штурм, тому я повернувся у гущу подій.
Я на власні очі бачив, що від «Беркуту» постраждали не ті хлопці у масках, а інші люди, які піддалися на провокацію. «Беркут» був справді злим, і це не дивно, адже 4 години тривала атака з боку провокаторів. Вони мали шалену витримку, коли бульдозер ковшом в’їхав у них це їх розізлило…
Там було багато крові, доводилося допомагати постраждалим. Була паніка. На війні не був, але, напевно, так це і виглядає. Розумію, що серйозних ран ніхто не отримав, але, наприклад, оператори, виконуючи свої обов’язки, розтирали кров по обличчю і продовжували знімати далі. Мені було цікаво, чому за кілька секунд до нападу «Беркуту» особи, які спровокували конфлікт, зникли.
Я приїхав іншою людиною з Києва. Мене, напевно, змінила не стільки ситуація із побитими журналістами, яких вони просто не мали права зачіпати, як мене змінило те, що я побачив зранку 30 листопада на Михайлівській площі.
- Андрію, а що ти побачив?
- Побитих та перестрашених дітей...
- А коли ти туди потрапив?
- Десь після 8 ранку. Коли з’явилося включення Руслани на «5 каналі» ми з колегою одразу поїхали на Михайлівську площу, але нікого там не було. За кілька хвилин побачили, що йде монах і несе пакет з бинтами. Ми пішли з ним, діти всі були в церкві.
На площі були ППСники. Вони теж були в шоці. За їхніми словами, про будь-які події завжди повідомляють по рації всіх правоохоронців, які перебувають у цьому районі, але вони не отримали жодного повідомлення. Дивує те, що саме у цю ніч депутатів, які були на майдані, відпустили, щоб виспатися.
- «Беркут» проявив особливу жорстокість до мітингувальників на Банковій…
- Саме так, людина лежить і не рухається, але кожен боєць спецпідрозділу, який іде повз неї, вважає за обов’язок вдарити кийком чи ногою! Я це можу пояснити лише тією агресією, яку вони терпіли, коли у них жбурляли бруківкою. Для чого це було робити? Президента там не було і про це знали усі. Чому опозиція одразу не прийшла вгамувати цих людей?..
- Опозиція не контролювала ситуацію?
- Це був просто хаос. Велика проблема була в озвучці. Люди не чули, що говорили лідери. Люди не вміщалися на майдані, тому передавали один одному інформацію і це виходив зіпсутий телефон. Я думаю, що ті, хто був на Помаранчевій революції, зрозумів наскільки вона була добре організована та продумана.
- Тобто ці дві революції зовсім різні?
- Абсолютно! Помаранчева революція була чітко продумана, а тут я відчув, що люди вийшли, бо це був вибух. Це як пружина – їх стискали-стискали, і тут вона просто вибухнула. І велика відмінність цього майдану – те, що він є російськомовним, тобто вийшли кияни. Важливо що кияни таки вийшли, важливо, що з’явилася ціль. Спочатку це була асоціація з ЄС і не було тих дражливих мовних питань. Потім вже не могли прийняти побиття тих дітей, яких били, коли вони спали на каріматах. Для чого це було робити?
Там величезна проблема з мобільним зв’язком, і ці фейкові новини – це просто катастрофа. Наприклад, про дівчинку, яка начебто загинула, про те, що сідає літак із російським спецназом. На перевірку таких новин журналісти витрачали колосальні ресурси. На Банковій, перед штурмом, головне пояснення провокаторів було те, що «Беркут» вбив дівчинку і натовп радикалізувався.
- А які загалом настрої мітингувальників?
- Радикальні. Скажу, що з десяти – двоє налаштовані радикально, двоє агресивно, і шестеро лайтово. Люди стали агресивними тільки після подій з п’ятниці на суботу, коли «Беркут» побив дітей. Усі протестувальники про це говорять. Вони кажуть: «Там могли бути наші діти». Це вийшли самодостатні дорослі чоловіки і жінки. Це вже інший майдан і гасла змінилися.
Фото - Українська правда.
