"Бог створив людину, а автомобільні затори зробили людей рівними" - саме так можна перефразувати знаменитий напис на могилі полковника Сема Кольта, який винайшов найкращий у світі револьвер. Зараз і власники "крутих" іномарок, і "пересічні користувачі громадського транспорту" зрівнялися у правах - усі годинами стоять в автомобільних "корках"...
НАШІ ВЕЛИКІ міста почали потерпати від заторів декілька років тому, коли українці почали масово купувати автомобілі. У Києві зараз близько мільйона машин. На Львівщині щомісяця реєструють п'ять тисяч нових автомобілів. "Коркоманія" почала активно "душити" Київ років із п'ять тому. І це при тому, що столиця завжди вважалася містом широких вулиць і потужних автомагістралей, а кияни - привілейованим "народом" (там на кожного припадає значно більше бюджетних коштів, ніж загалом в Україні). Київ не рятує навіть метро - адже до нього треба ще доїхати!
До заторів спричиняється ще й масове страхування автомобілів - води після зіткнення чекають, коли приїдуть страховик, працівники ДА1 і оформлять відповідні папери. Цей процес може тривати щонайменше годину. Відповідно на трасі блокується рух. Не кажу вже про "банальні" ДТП, неправильно припарковані автомобілі, вузькі і розбиті дороги - усе це бич наших автошляхів... Ці проблеми добре відомі кожному. Так само, як добре відомо й те, що влада їх майже не вирішує...
ЯК ПОБОРОТИ АВТОМОБІЛЬНІ ЗАТОРИ? Над цим питанням б'ються проектанти, чиновники, "силовики"... Але якщо на цивілізованому Заході власники автомобілів є пасивними заручниками затору і, сидячи у машині, "розслабляються і отримують задоволення" (читають, втуплюються в ноутбук, телефонують), то винахідлива українська душа шукає шляхів, якими можна об'їхати перешкоди. Стан наших доріг, рівень дотримання правил дорожнього руху і ступінь нахабства водіїв дозволяють це робити. Найпростіший спосіб оминути "корок" - об'їхати його по тротуару. І цим "правом", не соромлячись, зловживають. Ідуть і по пішохідних зонах, дитячих майданчиках, парках... А чого ж не їздити, якщо штраф мінімальний за порушення правил дорожнього руху в Україні - 17 гривень.
Тому заклики політиків пересісти на велосипеди і тим самим розвантажити траси і себе оздоровити, залишаються гласом волаючого у пустелі - ті самі політики їздять на машинах, а на велосипеди пересідають тільки під час виборчої кампанії. Пересічний автовласник краще посидить годинку у "корку", ніж піде на роботу пішки чи поїде на "велику"» Хіба що почнуть втілюватися в життя такі екзотичні проекти, про які нещодавно оголосили у Львові: тут до чемпіонату з футболу Євро-2012 планують побудувати над одним із міських парків повітряну естакаду для велосипедистів.
ПОКИ АРХІТЕКТОРИ (особливо тих міст, які прийматимуть Євро-2012) виношують "наполеонівські плани", боротьба із заторами перейшла у віртуальний простір. У мегаполісах (Київ, Москва) функціонують спеціальні веб-сайти, повністю присвячені автозаторам. Працівники сайту цілий день тільки те й роблять, що об'їжджають місто вздовж та впоперек і дивляться, чи немає де затору. Інформація про наявність скупчень машин та шляхи об'їзду постійно передається в офіс, де її одразу вішають на сайт. Також використовують телефонну інформацію ДАІ, досвід користувачів сайту. Спеціальні мали автозаторів пропонує пошуковий сервер "Яндекс". Розвивається і система навігації - в салоні авто і на мобільнику. Таким чином створюється ціле віртуальне об'єднання з однією метою - боротьба із "корками".
Найцивілізованіші західноєвропейські країни вирішують проблему автозаторів зменшенням кількості автомобілів. Українця, який потрапив до Голландії, Швеції чи інших скандинавських країн, шокують кілометрові велосипедні стоянки на кожному кроці. Сучасні люди вимушені пересідати на велосипеди - і нема на то ради!
Як у світі борються із «корками»?
1.Високі штрафи за "коркостворююче" порушення правил
2. Евакуатори.
3. Автомобілі з парними номерами їздять по парних днях з непарними - по непарних.
4. Платний в'їзд у центр міста.
5. Штучне обмеження кількості автомобілів
6. Обмеження в'їзду машин з інших міст
7. Підвищення цін на бензин та дизпальне
8. Побудова автомобільних тунелів, підземних і багатоповерхових паркінгів, переходів.
9. Розвиток громадського і велосипедного транспорту.
10. Відмова від спорудження "спальних" мікрорайонів
11. Побудова "легкого" метро (швидкісного трамвая)
12. Побудова у місті платних швидкісних шосе
Юлія ЛІЩЕНКО
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ