Українська збірна здобула медалі чемпіонату Європи з біатлону. Та яка їхня вага?
Чемпіонат світу, який в лютому впродовж десяти днів тривав у італійській Антхольц-Антерсельві, виявився справжнім випробуванням на міцність. Тож європейська першість, яка розпочалася вже за пару днів, точно не претендувала на спортсменів на піку форми. Та вони й не намагалися, важливий факт: очки за гонки на Чемпіонаті Європи йдуть в залік Кубка націй IBU, тобто самі організатори відводять йому другорядну роль.
Що й казати, якщо першими в медальному заліку стали білоруси, обійшовши таких мастодонтів як Норвегія, Франція та Німеччина. До слова, не Білорусь повинна була стати господарем турніру, однак безсніжна естонська зима змусила IBU переносити змагання у Раубічі за тиждень до їхнього початку.
Суперспринт
Наймолодша дисципліна у біатлоні. Її ще немає у програмі Кубка світу та світової першості, однак спортсмени, які змагаються на Кубку IBU вже з нею знайомі. Складається вона з кваліфікації у вигляді скороченого спринту та фіналу, де стартують тридцять найкращих за підсумками кваліфікації. Фактично це – дві окремі гонки, які, втім відбуваються за один день.
Після спуску з високогірного чемпіонату світу в Італії було важко передбачити як відреагує організм наших збірників. Найкраще справилися з адаптацією лідери команд Олена Підгрушна та Дмитро Підручний: «срібло» та «бронза» відповідно. Імена спортсменів, які фінішували вище українців навряд чи скажуть багато людям, які не стежать за біатлоном ретельно: Євгенія Павлова з Росії, Сергій Бочарніков з Білорусі та Адам Вацлавік з Чехії.
Змішані естафети
Ще перед чемпіонатом світу йшла мова про те, що передбачити заздалегідь розклад місць в одиночному міксті практично неможливо. Коротка дистанція робить вирішальною стрільбу, а вона, в свою чергу, залежить від багатьох факторів. Українська пара Меркушина-Ткаленко не були найкращими у цьому показнику. До прикладу, ті самі 0+7 продемонстрували і Австрія, і Росія, але спортсмени, виставлені на гонку, не змогли конкурувати за трійку призів. Розіграли її між собою Норвегія, Німеччина та Україна. От лише норвежців, які фінішували першими, та «срібних» німців представляли спортсмени, які не мають досвіду виступів на етапах Кубка світу, а Анастасія Меркушина та Руслан Ткаленко – регулярні його учасники. Ходом теж були не найкращі: якби не два кола штрафу та тринадцять додаткових патронів, то латвійці Байба Бендіка й Андрейс Расторгуєвс точно опинилися б вище четвертого місця.
А тепер ми підбиралися максимально близько до головного успіху на чемпіонаті Європи – золотих медалей у змішаній естафеті. Розповідаючи про українців, які беруть медалі в меншій конкуренції, ніж на чемпіонаті світу, ми не применшуємо їхніх заслуг. Адже вони переживають справжній марафон з настільки насиченим графіком, і бажання реалізувати свою форму через всі можливі старти – їхнє право. Валентина Семеренко, Юлія Джима, Артем Прима та Дмитро Підручний – ось склад, який став першим. Довгий час ми йшли на рівні з господарями змагань, та на останньому етапі Сергій Бочарніков напрацював на коло штрафу і фінішували українці в гордій самотності з прапором у руках. Насолодитися церемонією нагородження завадили почергові протести команд Білорусі та Норвегії. Господарі нарікали на неправомірні дії норвежця і після розгляду епізоду збірну Норвегії було дискваліфіковано. Та вони не змирилися з цим і успішно оскаржили рішення. Норвегія залишилася третьою, Білорусь четвертою, а церемонія нагородження була перенесена на наступний день.
Безмедальні гонки
Неприємно вразила чоловіча збірна у спринті та гонці переслідування без своїх лідерів. Найвище у спринті фінішував Сергій Семенов, який за ідентичної з лідером стрільби програв майже півтори хвилини та став двадцять другим. Інші виступили ще гірше і на персьют не вийшли. Сергій же допустився у ньому п’яти промахів та підсумував для себе чемпіонат Європи вісімнадцятим місцем.
У дівчат в десятку у спринті забігли Анастасія Меркушина та Валентина Семеренко. Обом є що доводити. Перша провалила старт сезону, за що і була відправлена на Кубок IBU наприкінці 2019, а друга невпевнено виступила на чемпіонаті світу, втративши місце в естафетній четвірці. Тому їхнє бажання виступити у всіх дисциплінах зрозуміле: збірницям необхідно набратися впевненості на залишок сезону. Інші українки в спринті не увійшли в топ-20, а Дар’я, яка на початку сезону розглядася як основна спортсменка, схоже, так і не вийшла на пік форми. У персьюті стартували лише Меркушина та Семеренко. Обоє залишилися у топ-10: Настя стала п’ятою, а Валентина дев’ятою.
Ті, хто таки взяв участь у чемпіонаті Європи, отримав змагальну практику перед стартом етапу Кубка світу в чеському Нове Мєсто. Вже 5 березня зможемо дізнатися чи пішло це на користь і чи був потрібен відпочинок після довгого чемпіонату світу в Італії. Чеський етап, до речі, пройде без глядачів, аби не наражати вболівальників на небезпеку зараження коронавірусом. У Чехії вже зафіксовано кілька випадків зараження.
Тарас Жеребецький, Гал-інфо
