Бути чи не бути комунальному телеканалу і одночасно підпримству Львівської обласної ради "Львів-ТБ"? Таке питання постає на початку кожного бюджетного року щонайменше останні п’ять років. 2016-й не став винятковим.
Одразу після завершення галицького Рамадану депутати Львівської обласної ради вирішили провести громадські слухання щодо перспектив розвитку свого комунального телевізійного каналу. Я наївний подумав, що врешті питання існування комунального телебачення більше не стоїть на порядку денному і пішов послухати, як все ж таки буде розвиватись цей телеканал в наступні роки. Наївний я!
Незважаючи на те, що склад депутатського корпусу оновився чи не на 80%, риторика обласних обранців залишилась та ж сама. Кожен з присутніх на цих слуханнях депутатів обов’язково мусів виступити, і кожен з них мусів розповісти керівництву телекомпанії, як краще формувати свою телевізійну сітку, які програми треба продукувати, які теми треба висвітлювати і куди журналістам треба їхати. Таке враження, що у нас в обласній раді 7-го скликання зібралися одні медіа-експерти і кожен з них краще знає за будь-якого редактора чи журналіста, як краще творити телевізійну картинку.
Я не є медіа-експертом і ніколи себе таким не позиціонував, тому звертаюсь до всіх депутатів обласної ради з проханням: перестаньте втручатись в ті сфери, де ви є дилетантами. Обласна рада, як засновник цього підприємства, повинна забезпечити лише умови для належного функціонування свого телеканалу, виділити кошти на заробітну плату і забезпечення виходу в ефір. Все решта – це відповідальність і обов’язок менеджменту підприємства, а ваше втручання в редакційну політику телеканалу в чинному законодавстві називається цензурою.
А тепер коротко і по суті про вчорашні слухання.
По-перше, виділена в обласному бюджеті сума 2 млн 800 тисяч гривень на функціонування Львів-ТБ – це сума взята зі стелі і не підтверджена жодними економічними розрахунками. За ці кошти підприємство зможе лише тихенько померти.
По-друге, озвучена вчора сума в 1 млн 200 тисяч гривень, яку депутати хочуть на черговій сесії додатково їм виділити, також взята з тієї ж стелі і не вирішує питання належного функціонування Львів-ТБ протягом поточного року. Ще у 2013 році (коли планувалося фінансування цього підприємства на наступні 5 років і долар був по 8 гривень) для більш-менш нормального існування телеканалу необхідно було 5 мільйонів гривень. І це були кошти на виплату заробітної плати, оплату всіх податків, комунальних платежів та розповсюдження супутникового сигналу. Тому, виділивши ці додаткові кошти, смерть Львів-ТБ буде просто відтермінована на кілька місяців.
По-третє, на Львів-ТБ так нічого і не змінилось. Стратегії розвитку телеканалу я так і не побачив, плану залучення додаткових коштів на розвиток – теж нема. Тому і розмови про перспективи розвитку Львів-ТБ не було. Менеджменту підприємства необхідно перестати співати караоке на селі, а врешті почати займатись своїми безпосередніми обов’язками. 280 тисяч гривень надходжень від реклами протягом виборчого 2015 року – це мізер. Тут лише два варіанти може бути: або в цього телеканалу ніхто не замовляє рекламу, або всі надходження від реклами йдуть чорним кешом. Ось тут нехай засновник і розбирається.
І на завершення, якщо в керівництва обласної ради є підпільне бажання ліквідувати комунальне телебачення, то про це треба публічно заявити, винести таке рішення на розгляд обласної ради і нехай більшість депутатського корпусу приймає рішення. Якщо цей телеканал повинен і далі існувати, то необхідно все таки відшукати можливість профінансувати його відповідно до економічних розрахунків, а не брати цифри зі стелі. А якщо Львів-ТБ повинне не лише існувати, але й розвиватись, то тоді треба не лише забезпечити його належне фінансування з обласного бюджету, а й врешті поставити чіткі завдання перед найнятим менеджментом підприємства щодо розробки його довгострокової стратегії розвитку, плану залучення додаткових коштів та підвищення його рейтингу серед глядачів. Вирішувати, звичайно, лише новообраному керівництву обласної ради, але такі рішення повинні прийматись публічно і гласно, а не бавитись у підкилимні ігри. Все таки нова влада обіцяла жити по-новому, а не імітувати цей болісний, але суспільно корисний процес.
