4 липня – День Незалежності Сполучених Штатів Америки. Свого часу американським колоністам, людям не об’єднаним якоюсь спільною національною приналежністю, історичним походженням, чи релігійною доктриною, вдалося звільнитися від диктату імперії, на той час, значно потужнішої від «країни рад» політично, ідеологічно та економічно.
Вдалося зробити це заради однієї простої речі – незалежності. Звільнились і довели всім подальшим розвитком своє право на власну свободу.
Чому ж нащадкам тих, хто віками жив на іншій відомій частині земної поверхні і за своє існування на ній не раз платив нелюдську ціну за свою само-ідентичність, за ареал проживання і мову, не вдається, нехай не примножити, хоча би зберегти те, що не пропало за віки історичних потрясінь?! Та що там – не вдається, бодай, по-людськи існуватита просто пристійно виглядати перед мешканцями інших країн світу.
Чумний фетиш ілюзорної «влади» чи молох вюдисущої «держави», чи просто образ всесильного «правителя», чи безвільне очікування порятунку від «героя», не дають нам відчути цей древній гомін слова ВОЛЯ всередині нас самих. Поки ми не повернемо відчуття самоцінності особистості кожний-собі, нами легко буде потурати навіть недолугий триглодит з ментальністю дрібного афериста. Якшо не позбавимося від рефлекторної лякливості і звички плазувати, якщо не будемо чесними бодай перед самими собою, – тоді ми ще не «достигли» для того, щоб відчути себе насправді вільними людьми.
Згадаємо тих для кого вільна особистість стала прапором для єдності мільйонів і джерелом їх успішного розвитку усіх разом. Гідність людини принизити неможливо, якщо вона є.
Хай живе День Незалежності!
