Участь військовослужбовців ЗСУ у проведенні антитерористичної операції є незаконною. Як наразі і сама ця «операція»
Офіційна брехня Міноборони
У середу, 19 січня 2014 року, о 17 год. 39 хв. Міністерство оборони України проголосило себе «терористичною організацією». Військовики присвоїли собі повноваження, що суперечать чинному законодавству. Цей висновок випливає із тексту офіційного повідомлення «В антитерористичній операції на території України можуть бути задіяні військовослужбовці Збройних Сил України», що з’явилось на сайті Міноборони.
Серед іншого в тексті документа говориться, що «згідно зі статтею 15 Закону, у районі проведення антитерористичної операції військовослужбовці Збройних Сил України мають право: застосовувати відповідно до законодавства України зброю і спеціальні засоби; затримувати і доставляти в органи внутрішніх справ осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії; перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що посвідчують особу, а в разі відсутності документів – затримувати їх для встановлення особи; здійснювати в районі проведення антитерористичної операції особистий догляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів і речей, які ними перевозяться; тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях та дорогах» (виділення жирним шрифтом прес-служби Міноборони. – авт.).
Але фокус полягає в тому, що прес-служба міністра Лебедєва, зробивши брехливу маніпуляцію, потрактувала закон на власний розсуд. У статті 15 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», яка називається «Права осіб у районі проведення антитерористичної операції» чітко говориться, що здійснювати всі вище перераховані дії із затримування, застосування зброї, обмеження руху, особистого догляду громадян мають виключно «посадові особи, залучені до операції»!
Жоден військовослужбовець строкової служби чи контрактник не може брати участі в антитерористичній операції, оскільки він не є посадовою особою. Відповідно до чинного законодавства військові посадові особи Збройних Сил України – це військові службові особи, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування, тобто є військовими начальниками (керівниками військових формувань, військових частин, установ, командирами військових підрозділів, начальниками управлінь, напрямків, відділів, кафедр тощо).
До речі, Міністерство оборони України відповідно до частини 3 статті 5 згаданого закону забезпечує захист від терористичних посягань виключно на об'єктах ЗСУ (військові частини та склади зі зброєю), а не використовує військовослужбовців на всій території, де проводиться антитерористична операція.
Цікаво, що Міноборони поспішило «приступити» до участі в анти-терористичній операції» ще до того, як вона офіційно розпочалась! Лише о 18:03 вечора вчорашньої середи агентство «Інтерфакс-Україна» розповсюдило повідомлення прес-центру СБ України в якому уточнювалось, що «в заяві глави спецслужби Олександра Якименка йдеться про підготовку до проведення антитерористичної операції, а не про її початок». «Ми уточнюємо, що йдеться не про початок проведення антитерористичної спецоперації, а про підготовку до її проведення. Це обумовлено дедалі більшою ескалацією силових протистоянь», - заявили агентству в прес-центрі СБУ. До речі, саме звернення О.Якименка з’явилось на офіційному сайті СБУ та в ефірі ТБ ще пізніше.
Хочу звернути також особливу увагу на останнє речення у повідомленні Міноборони: «Головна мета даної антитерористичної операції – зупинити екстремізм і протизаконні дії радикальних угруповань, які загрожують життю мільйонів українців, забезпечити захист мирних громадян, не допустити громадянської війни в Україні». Увесь цей набір пропагандистсько-агітаційних штампів епохи розвиненого соціалізму про екстремізм, радикальні угруповання, громадянську війну немає нічого спільного із боротьбою з тероризмом, суть якого чітко визначена в законі, а саме: «тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей». Ну практично все те, що робить сьогодні «Беркут» та інші т.зв. правоохоронні органи, які ведуть жорстокі терористичні атаки, захоплення заручників, підпали, убивства, тортури та залякування власного народу.
Хоча якщо в такий спосіб СБУ спільно з армією задумало хитромудру операцію з ліквідації незаконного військового формування «Беркут», то в майбутньому Гаазький трибунал гарантовано пом’якшить їх керівникам вироки за злочини проти людяності.
Але Кримінальний кодекс України дозволяє притягнути військових до відповідальності вже хоч завтра. Його 423, 424, 433 статті гарантують позбавлення волі навіть і до 10 років за зловживання та перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, за насильство чи розбій над населенням. Так що військовим варто задуматись про майбутню відповідальність за злочини перед власним народом.
Екстремально-радикальне СБУ
На 82 день протистоянь Служба безпеки України нарешті зауважила, що «події в Україні засвідчили наростаючу ескалацію силових протистоянь та масове застосування зброї зі сторони екстримістсько налаштованих угруповань» (цитата з сайту СБУ.-авт.).
Я собі уявляю, як ті наші правоохоронці будуть придумувати плани боротьби з «екстриМіськами», якщо навіть у заяві голови СБУ вони в одному слові дві помилки роблять, а сам керівник, читаючи цей текст з екрану телебачення, робить блуд у назві закону. Сміх та й годі!
Та закон прямо зобов’язує сили безпеки регулярно здійснювати комплекс спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь. За що ж роками вони премії отримували, високі зарплати, інші пільги? Зауважили «терористів» лише на 80 день народних протестів проти диктатури, беззаконня, корупції та свавілля, коли режим припекло вже конкретно і він почав реально валитись.
Про яку антитерористичну операцію на території України ви говорите? Ви ж не здатні навіть зберегти власні обласні та районні управління від кількох десятків розлючених молодиків. Чи це була спланована провокація? Щоб потім мати змогу говорити «про захоплення стратегічних об’єктів». Знову ці штампи про «радикальні і екстремістські угруповання». А яке вони мають відношення до тероризму? Формально жодного, бо радикальні й крайні організації, якщо вони не закликають до насильницького повалення державного ладу (а Президент країни точно не є державним ладом), мають законне право на існування.
Та й крім цього, Закон «Про боротьбу з тероризмом» не передбачає можливості проведення антитерористичної операції на території усієї країни, а лише на конкретно визначеній керівництвом антитерористичної операції ділянці місцевості або акваторії, транспортному засобі, будівлі, споруді, приміщенні та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція. Світова історія не знає прикладів, щоб територією антитерористичної операції оголошувалась ціла країна, бо інакше це все необхідно назвати іншими словами – війна чи окупація. Хоча кола загроза конституційному ладові, миру та спокоєві йде від самого керівника держави, що відверто потурає відверто терористичним діям каральних органів, тоді дійсно територія всієї країни може стати полем битви народу проти бандитського режиму влади. Прояви тероризму в Україні видно неозброєним оком, але ці прояви найяскравіше демонструють силові структури.
Між іншим покарання за необґрунтоване призначення антитерористичної операції також цілком можливе. Створена спеціальна слідча комісія Верховної Ради України може перевірити всі правові підстави на основі котрих силовики підігріли ескалацію конфлікту та допустили невмотивоване витрачання бюджетних коштів на боротьбу з терористами-привидами. Якщо правоохоронці не знають місця знаходження головного ініціатора насильства в країні та пособника терористів, то мільйони українців вже давно знають його адресу. Наразі він ще живе у Межигір’ї та деколи на Банковій у Києві. І до речі, спецпідрозділ «Альфа» може за кілька годин вирішити долю країни (та й свою також), заарештувавши з’їхавшого з глузду та кривавого диктатора.
Без реєстрації у Мін’юсті рішення СБУ незаконне
Умови проведення антитерористичної операції чітко визначені у Законі України «Про боротьбу з тероризмом». Антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. У сьогоднішній ситуації в країні, коли рішення про антитерористичну операцію реально є політичним, є єдиний, стовідсотковий спосіб усунення загрози безпеці країни – початок відкритого діалогу президента країни з власним народом та його відмова від диктаторських та незаконних повноважень. Бо не можна апріорі називати мільйони громадян, що повстали проти диктатури та беззаконня терористами. Це – наклеп та свідома брехня!
Відповідно до статті 11 згаданого закону рішення щодо проведення анти-терористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України. Так от, єдиним чинником для проведення антитерористичної операції є загроза вчинення теракту, а не захоплення органів влади, підпали, викрадення зброї. Тому у своїй заяві голова СБУ Олександр Якименко явно перестарався, вдарившись у написання художніх страшилок, а не ліквідувавши загрозу теракту до його виникнення. Справжні фахівці не плачуться на всю державу про ймовірну загрозу, а ліквідовують справжніх терористів.
Та й окрім того, документ, яким прийнято рішення про початок операції «антитерору» повинен пройти у Міністерстві юстиції відповідну реєстрацію та експертизу на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційну експертизу тощо. Це пряма вимога відповідного Указу Президента України від 3.10.1992р. та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади» від 28 грудня 1992 р. № 731.
Державній реєстрації підлягають усі нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. І рішення про початок антитерористичної операції є саме таким документом.
Усі органи влади та їх посадові особи повинні діяти виключно до вимог Конституції та чинного законодавства. Тому прийняття незаконного рішення про проведення на всій території України т.зв. антитерористичної операції матиме серйозні правові наслідки. Принаймні для тих осіб, які ініціювали її проведення.
