На Всеукраїнському зібранні Асоціації міст у Києві я зініціював звернутися до Президента, Верховної ради і Кабінету міністрів зі структурними змінами на користь місцевого самоврядування.
1.Розмежування повноважень
Стосовно управлінської вертикалі. На рівні міста немає чіткого розмежування повноважень, тому і немає прозорого взаємного контролю. Подекуди функції мера і секретаря ради є тотожні. Фактично це пережиток старої «совєтської» системи, адже відомо хто тоді призначав і голів, і секретарів, і як обирались депутати – тепер вже так бути не повинно. Повноваження бургомістра – це виконавчі органи, голови ради – депутатський корпус, та налагодження співпраці і контролю між виконкомом та депутатами.
2.Фінансування делегованих статей бюджету не коштом місцевих громад, а державним, бо саме держава передала їх на місця, але не надала під них фінансування. Таким чином ми мусимо забирати гроші з ремонту доріг, будинків, інших важливих видатків і оплачувати делеговані з центру видатки, такі, як-от, зарплати освітянам, медикам, іншим так званим «бюджетникам». Хоча насправді ці кошти мали б надходити з Києва.
3.Посилення впливу на ситуацію в інших сферах життя міста, шляхом часткового контролю над міліцією, санстанцією, податковою. Адже сьогодні керівники цих служб не тільки не затверджуються на місцях, але навіть не проходять процедури погодження. То як ми можемо з них щось спитати. Вони підпорядковані генералу і міністру, а ми можемо у них хіба щось просити, не більше. Це можна сказати в деяких аспектах паралельні структури до органів місцевого самоврядування, які можуть іти назустріч, а можуть і проігнорувати нагальні прохання. Такого не має ніде у світі.
4.Формування бюджету міста. Можливість місцевим органам влади відкривати свої рахунки у державних банках, в тому числі для фонду розвитку міста, бо зараз усі кошти ідуть через казначейство. Тобто, гроші які місто заробило, використовуються на розгляд центру. До прикладу, з червня казначейство не дає місту коштів, каже що їх у них немає. І що робити? Як розраховуватись з людьми, які виконали взяті на себе зобов’язання, у них є сім’ї, кредити і щоденні поточні витрати, і ми несвідомо стаємо для них ворогами, хоча могли б розрахуватись, бо кошти на рахунках є, але там у Києві.
Ці пропозиції були підтримані більшістю секретарів рад, хоча не дуже охоче Асоціацією, бо вона є під впливом центральної влади, а також мерів міст і їм це невигідно. Але ми все ж змусимо Асоціацію зробити це, бо інакше для чого вона потрібна, як не для донесення думки малих і великих міст до столиці.
З такими пропозиціями ми, секретарі рад шести західноукраїнських міст, звернулись до заступника голови Верховної Ради Руслана Кошулинського. Ця тема вже попередньо обговорювалася і невдовзі у всіх областях відбудуться круглі столи, на яких будуть сформовані пропозиції по реформування місцевого самоврядування, які в свою чергу ми будемо лобіювати у найвищих кабінетах.
