Прийняття регулятором ФРН історичного рішення відбулося на тлі інформаційної компанії у ЗМІ щодо підсумків візиту Козака у цю країну.
Сьогодні, 15 травня 2020 року, незалежний регулятор ФРН прийняв остаточне рішення про відмову надати проекту "Північний потік-2" виняток із законодавства ЄС.
Нагадаю, у квітні 2019 року Європарламент затвердив оновлену директиву, що поширює правила газового ринку ЄС на трубопроводи, прокладені з країн, які не входять до союзу. В першу чергу це стосується проекту "Північний потік 2". Серед основних положень оновленої директиви - поділ компаній, що постачають газ, і компаній, які його транспортують. На практиці це означає, що компанія-оператор "Північного потоку 2" має бути незалежною від "Газпрому", а 50% його пропускної потужності мають резервуватися для альтернативних постачальників.
Примітно, що прийняття незалежним регулятором ФРН цього історичного рішення відбувається на тлі інформаційної компанії у російських ЗМІ щодо підсумків візиту заступника глави адміністрації президента РФ Козака у цю країну.
Як повідомлялось, 13 травня у Берліні відбулись переговори за участі німецьких дипломатів та заступника керівника адміністрації президента РФ Дмитра Козака. Російська сторона заявила про те, що дуже задоволена результатами зустрічі. Там зазначили, що Козак, ймовірно, прибув для переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі, а також встановлення особистого контакту з помічником німецького канцлера. За словами самого Козака, у відомстві федерального канцлера відбулися додаткові консультації, в ході яких були "досягнуті угоди" про взаємні подальші дії.
В свою чергу представник німецького уряду заявив, що уряд не коментує можливі зустрічі, які проводить на робочому рівні Відомство федерального канцлера.
"Ми в принципі не коментуємо які б то не були переговори чи зустрічі, які проводить Відомство федерального канцлера на робочому рівні", - повідомив він.
Відсутність української сторони на цих переговорах дала підстави для заяв українських політиків про таємний характер цих перемовин і ледь не зраду національних інтересів.
Масла у вогонь підлила і заява канцлерки Німеччини Ангели Меркель, яка напередодні візиту повідомила, що продовжить зусилля щодо поліпшення відносин з Росією, незважаючи на хакерські атаки. Йдеться про доступ російських спецслужб до електронних листів з парламентського офісу Меркель в ході хакерської атаки на парламент Німеччини в 2015 році.
В Україні заговорили про порушення принципу, яким передбачається, що переговори з Москвою щодо українського питання можуть відбуватися лише за участі України або з погодженням їхнього змісту з українською стороною.
Одним з перших, хто озвучив тези про загрози для України по підсумках візиту Козака був ексміністр закордонних справ Павло Клімкін. За словами Клімкіна, візит Козака до Берліна – це для нас негативна історія, незалежно від того, були ми про нього попереджені чи ні. На підтвердження своїх слів, останнім було озвучено чотири тези, одна з яких стосувалася теми будівництва "Північного потоку-2". "Думаю, що тему "Північного потоку-2" теж увагою не оминули, особливо ідеї, як обійти санкції США. Козак є одним з найбільш наближених до Путіна і для таких дискусій пасує",- заявив ексміністр.
Варто зазначити, що рішення незалежного регулятора ФРН щодо "Північного потоку-2" наочно спростовує заяви українського ексчиновника про підкилимний характер домовленостей учасників зустрічі у Берліні.
Утім, не повинно бути рожевих окулярів, що Німеччина займе проукраїнську позицію. Німецький бізнес стомився від санкцій і не бачить сенсу для їхнього продовження. Свого часу глава німецької компанії Adidas Каспер Рорстед встиг заявити, що Європі потрібно поліпшити відносини з Москвою. Тоді він підкреслив, що не закликає Євросоюз до зняття санкцій проти Росії, але у той же час вважає, що слід знайти рішення щодо зняття напруженості у відносинах з Москвою.
Знаковою є і позиція офіційного представника федерального уряду ФРН щодо надання Україні летальної зброї. Ця позиція є незмінною і полягає в тому, що протистояння на сході України не може бути вирішене за допомогою насильства, за допомогою зброї, але виключно за допомогою співробітництва та переговорів.
Варто нагадати і підсумки візиту в Україну у січні 2018 року, за часів ексміністра закордонних справ Павла Клімкіна, його колеги- глави МЗС ФРН Зігмара Габріеля. Попри красиві дипломатичні заяви останній показав, що Німеччина не хоче бути втягнутою в конфлікт на Донбасі і тиснутиме на Україну, аби ми пішли на поступки за рахунок своєї державності.
Червоною ниткою в заявах Габріеля йшлося про те, що мінські домовленості – єдина дорожня карта врегулювання конфлікту, а Україна має виконати всі без винятку пункти, в тому числі політичної частини.
В той же час, пролунала заява, що Німеччина негативно ставиться до ідеї щодо надання офіцерів Бундесверу для участі в Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню (СЦКК) замість росіян. На думку німецької сторони, саме Україна мала переконати російський уряд, щоб Росія знову брала участь в СЦКК.
У Німеччини специфічне ставлення до проблеми в Україні попри всі красиві дипломатичні заяви, що конфлікт на Донбасі не забутий. Тому Україні треба міняти сталу тактику часів Клімкіна і розглядати можливість реалізації так званого "плану Б". Мовиться про так званий "молдовський сценарій" – замороження конфлікту.
Д. Снєгирьов
