Події, які розгортаються впродовж останніх трьох місяців у Львівській області підняли на поверхню низку політико-правових, економічних та управлінських питань, які повинні прямувати до логічного завершення.
Належно зреагувавши на ганебне призначення нового голови ОДА, 12 листопада 2013 року 72 опозиційні депутати Львівської обласної ради від імені громади висловили недовіру цій посадовій особі, ухвалили рішення про не продовження договору оренди щодо надання службових приміщень ОДА у будівлі, яка належить територіальній громаді Львівщини, а наприкінці січня після того як сама громада ганебно вигнала прислужників диктатора із будівлі ради, було прийнято ще низку революційних рішень депутатами облради, зокрема:
1. Про визнання Народної Ради України колегіальним органом, уповноваженим представляти інтереси народу України;
2. Про утворення виконавчого комітету Львівської обласної ради;
3. Про утворення муніципальних дружин.
Хоч зазначені рішення були оскаржені прокуратурою, а деякі скасовані «найгуманнішими у світі» судами України, це не значить, що наша боротьба зупиняється. Навпаки, боротьба із диктаторським режимом на Львівщині буде продовжена і матиме нові форми, методи та підходи.
Громада Львівщини натхненна Духом Часу Майдану мусить усвідомити, що її ідея для перемоги, повинна бути яскравою ідеєю, виключати всяку іншу, засновуватись не на частковому, а на повному запереченні чужої (управлінсько-бюрократичної та економічної).
Тому ця ідея має бути комплексною. А це значить, що вона на теренах Львівщини повинна перейнятись не лише поняттям представницько-політичної влади, але і всеобіймаючого контролю за діяльністю виконавчої та правоохоронно-судової влади, а по друге – надихнути собою й активізувати таку громадську форму контролю, яка б дозволила їй піднести власницько-господарську свідомість краян, потроїти їх моральні та фізичні зусилля у відстоюванні національних інтересів краю.
Сьогоднішня Революція Гідности розбудила серед громади приспані почуття бунту проти брехні та вседозволеності влади, нетерпимості до фарисейства та чужого категоричного імперативу зла. Проте, боротьба має продовжуватись не в ім’я обмеження зла, а з метою протиставлення йому свого безоглядного наказу про знищення фальшивої ієрархії цінностей та брутальності влади. Боротьба має тривати до тих пір, до поки не постане правдива ієрархія із новим правами і обов’язками у здійсненні влади.
«Взяти у лещата персональної відповідальности», «змусити до публічности» чинну виконавчо-бюрократичну кліку, принести ідею свого, нового управлінського порядку, – ось перше завдання комплексної ідеї. Власне, тих функцій зрікалася громада, уступаючи їх іншим, – у відношенні до територіальної власності, до формування, розподілу та використання бюджетів.
Всі зусилля українців у подоланні корупції в державі не матимуть жодного успіху, допоки ми не матимемо великої ідеї, яка одушевлятиме нас, ідеї нації власників, громадян співгосподарів своє держави та співкерівників і учасників влади, що мають панувати на своїй Богом даній землі.
Якщо в своєму щоденному житті територіальна громада не керується думкою щось «опанувати» чи «контролювати», а лиш задоволити соціально-культурні, особисті чи вузькопрофесійні примітивні потреби, то неодмінно зійде на манівці словоблудного дискурсу чи «безплідних конвульсій», замість конкретних дій.
Коли територіальна громада Львівщини хоче вийти на якісно новий рівень розвитку, мусить жорстко сформувати всі внутрішні самоврядно-виконавчі та бюджетні відносини так, щоб вони були максимально прозорими, служили приказу самоутвердження нації, всебічному розвитку громад, а не «щастю» окремих її членів або чиновників.
Отож, коли сьогодні наша Нація перебуває в періоді революційного піднесення і в стані внутрішньої кристалізації та структуризації, залежить від нас, від нашої снаги, від потенції нашої територіальної громади, чи буде виконавчо-правоохоронна влада під контролем громади, чи ні, або чи кошти бюджету дійдуть до громад та будуть використані за призначенням, чи будуть на 1/3 розкрадені через лобізм чиновників, підставні фірми на тендерах та фіктивні договори.
Оголосивши на Львівському Майдані своїм пріоритетом – 2014 рік без януковича та його адміністрації на Львівщині, ми сказали лише «а», тому мусимо сказати і «б». Тобто, відкинути компроміси, узгодження, домовленості та лояльність з державними адміністраціями януковича-арбузова-клюєва на Львівщині. Керуватись лише НАКАЗОМ ГРОМАДИ!
Зреалізувати себе так гідно зможемо тоді, коли будемо єдині у вимогах до чинного режиму, а залізна дисципліна, підпорядкування другорядного засадничому, особистого загальному стануть законом для всіх.
На це здатні тільки сильні духом і міцною волею люди, горді та відважні, спроможні витворити для себе із скрути і труднощів нові принцип моралі і етики та перевести їх у площину реального життя, кволі упадуть під їх тягарем.
