22 вересня 1898 році у с. Волсвин на Сколівщині був офіційно заснований перший новіціят майбутніх монахів Студійського Уставу. Його заклав о. Андрей Шептицький, ЧСВВ ще тоді, коли сповнював місію професора у Кристинопільському Василіянському монастирі. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук повідомив синкел у справах монашества у Львівській архієпархії УГКЦ Юстин Бойко.
На той час у с. Волсвин існувало велике монастирське господарство, зване фільварком. Воно забезпечувало Кристинопільський та частково інші Василіянські монастирі. Саме тут в часі одного з відвідин майбутній митрополит, а на той час о. Андрей Шептицький зустрів хлопців, які хотіли жити монастирським життям.
Оскільки для вступу до Василіянского монастиря після Добромильської реформи вимагалося певне придане, на що не були усі спроможні, о. Андрей вирішив їх зорганізувати у маленьку спільноту, яка мала за мету зберігати просто давнє правило – молитва і праця. Спільнота перших студитів розпочалася з двох осіб, а вже через 2 роки нараховували 24 особи.
У 1901 році, коли владика Андрей Шептицький став митрополитом Львівським, він перевів усіх цих перших монахів біля Львова у район Вульок. А в 1902 році вони перейшли до Скнилова, де розпочали будівництво Лаври св. Антонія Печерського. Будівництво завершили у 1906 році.
До наших днів дійшов архівний документ під назвою: «Як повстали Студити? Записки про початки бр. Студитів у Волсвині від 22.IX.1898 до 23.VII.1899 р.».
Автор цього рукопису невідомий. Він був віднайдений у «Центральний Василіянський АРХІВ і БІБЛІОТЕКА, Львів, Жовківська, 36» 10 вересня 1923 роком одним братом Василіянином, який підписався скорочено «бр. Й.Ф.». Він же пробував ідентифікувікувати цей рукопис і дійшов до висновку, що це є «записки котрогось з перших членів, або якогось Василіянина, що хотів списати початок нового Чина, або це таки їх початковий дневник».
У даному рукопису жодного разу не згадується про Студитів, бо сама назва, яку митрополит Андрея присвоїв цим монахам, прийшла дещо пізніше. Автор рукопису називає їх просто «Товариством Христовим».
Для нас є цікавим те, що цей рукопис містить досить докладний опис початків Студитів у Волсвині. Зокрема, коли мова йде про закладення першого новіціяту, читаємо наступне (мова і правопис зберігається):
«Дня 22 Вересня 1898 року створив О. Андрій Шептицкий Ч.С.В.В. на згаданім фільварку неначе новіцият монахів. Новиків було тілько двох.
Перший з них Іван Базарко з Варяжа вже давнїйше (щось перед 5ма місяцями) був зголосив ся на монаха до Василіян – але що для браку місця не міг відразу дістатись в монастир, проте тимчасом дали були єго Василіяни на новодвірський фільварок на господара.
В часї створеня новіцияту приступив дуже радо до ново тут заложеного Товариства Христового. Другий був Іван Покотило з Волицї коло Тартакова, що умисно приїхав на ту ціль вже 20 Вересня – на саме Рождество Пречистої Діви Марії.
Тим двом годї було відразу всіх наук уділити – сказав їм тілько О. Шептицкий щоби один з них був старшим а таким зробив Івана Базарка – і щоби все молили ся а передовсїм на вервицї (тим часом на коронцї) відмовляли на кождім зеренци ту коротеньку але старинну молитовку: «Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас».
Сьогодні стараннями Постуляційного Центру Монастирів Студійського Уставу у Волсвині був воздвигнений пам’ятний знак на спомин про величну подію в історії Студійського чернецтва. Адже сам 120 років тому о. Андреєм Шептицьким був закладений перший новіціят Студитів.
Меценат, який профінансував виготовлення цього пам’ятного знаку захотів залишитися непублічним. Але, хочу сердечно йому подякувати, бо він від давних часів підтримує фінансово усі історичні проекти щодо Студитів, а також частково серпневу пішу прощу до Унівської Лаври. Звати його Володимир.
Освячення пам’ятного знаку відбудеться 27 вересня 2018 року. Воно розпочнеться в 12:30 Божественною Літургією, опісля відбудеться освячення води та освячення пам’ятного знаку. Літургійні чинності очолить Преосвященний Владика Петро Лоза, ЧНІ.
