Після парламентських виборів на Львівщині звільнилося сім мажоритарних округів, яких найближчим часом мають пройти проміжні вибори. На п’яти округах у 2010 році перемогли «свободівці». Чи вдасться їм утримати свої позиції і провести по цих округах своїх однопартійців і які політичні сили претендують на ці округи? З такими питаннями Гал-інфо звернулося до відомого українського політолога, експерта в галузі виборчих процесів, партій та партійних систем Юрія Шведи.
На вашу думку які політичні сили зможуть претендувати на звільнені округи? Чи має шанс на проміжних виборах пройти до Львівської облради ВО «Батьківщина» для того, аби створити в раді свою фракцію і отримати додаткові сфери впливу в області?
– На ті мажоритарні округи, які звільнилися за підсумками парламентських виборів, будуть претендувати представники різних політичних сил. Серед тих, хто матиме пріоритети при розподілі округів, буде і ВО «Батьківщина» з огляду насамперед на те, що вона є важливою складовою об’єднаної опозиції, а на минулих місцевих виборах 2010 року можливості провести своїх представників їм не дали. Тому це є аргументом. Тобто, «Батьківщина» з огляду на ті події, які були раніше, та на нинішню ситуацію буде серйозно претендувати на представництво у обласній раді.
Хоча є аргументи і від ВО «Свобода», адже це звільнилися її округи і, зрозуміло, що за просто так вона їх віддавати не буде. Тому, в принципі, є два варіанти розвитку подій: або об’єднана опозиція домовиться із «Свободою» про призначення погоджених кандидатів, тоді питання виборів буде вирішено просто. А другий варіант, і до нього я більше схиляюсь, – навряд чи вдасться такої домовленості досягнути. На округах буде серйозна боротьба, і хто переможе, той і отримає мандат і крісло в раді.
– Тобто кожен буде сам за себе?
– Так, я схиляюсь до такої думки.
Склалася цікава ситуація: у 2010-му на тих округах перемогла «Свобода» і її кандидати-мажоритарники, а на парламентських виборах в районах, які входили до тих одномандатних округів, вже перемогла ВО «Батьківшина». Чи можна припустити, що кандидати від «Батьківщини», зважаючи на це, матимуть більше шансів на перемогу?
– Тут важко сказати однозначно, чи більше шансів, чи вони будуть рівні, адже на сьогодні «Свобода» є достатньо популярною політичною силою, вона користується значною підтримкою, особливо у тих округах, в яких вона мала кандидатів-переможців у 2010 році. Ймовірність того, що заклик тих кандидатів, які у 2010 році там перемогли, підтримати своїх наступників, представників партії, буде мати важливе значення. Але зробити однозначний прогноз на основі попередніх голосувань – важко, адже настрій виборців є дуже хитким, він дуже мінливий і непостійний.
Якщо вчора на парламентських виборах там голосували за партійні списки «Батьківщини» і «Свободи», то це не означає, що ці пріоритети залишуться і нині. Політична ситуація зовсім інша. Тоді, у 2010 році, обирали пакет людей, які мали представляти політичне обличчя області, тепер воно сформоване і суттєво сім людей, які увійдуть в раду, навряд чи змінять конфігурацію політичних сил. Тому говорити про те, що це має бути конче «Свобода», бо їй бракує голосів в облраді, навряд чи можна. «Свобода» дещо може переоцінити свої впливи та можливості, адже вже така позиція, що «Свобода» має бути, не подіє, бо вона є і так достатньо представлена на всіх рівнях рад.
Можливо, виборці шукатимуть тепер представників «Батьківщини». Вони мають моральні підстави бути представленими з огляду на те, що минулого разу ця партія не змогла взяти участь у місцевих виборах. Думаю, цей аргумент будуть використовувати, і виборці до нього можуть прислухатись.
Тобто, це буде вже інше голосування, якщо на парламентських виборах воно було політичне, то на довиборах можуть голосувати і за господарників?
- Так, абсолютно інше голосування. Цей політичний компонент загальнонаціональних виборів, який домінував, на проміжних виборах таким не буде, бо в цілому політична конфігурація зрозуміла і це нічого не змінить у розкладі політичних сил у Львівській обласній раді.
Тому цілком допускаю, що політичний компонент на цих виборах буде меншим, і люди більше приглядатимуться до самих кандидатів, які балотуватимуться. Розмірковуватимуть над тим, що вони собою представляють і чим можуть бути корисними.
У Львівській обласній раді йшли торги за нового голову, ним став «свободівець» Петро Колодій. Тепер йдуть торги за його першого заступника. Серед ймовірних кандидатур називають голову фракції НРУ Андрія Корната. На вашу думку в Андрія Корната є шанси посісти це місце, зважаючи на скандал пов'язаний із одним із членів НРУ.
- Треба відділити дві особи – Корната і Ганущина, хоча обидва вони є членами НРУ. Очевидно, що Корнат, як керівник Руху, вчинив достатньо політично грамотно, коли поступився своїм кандидуванням на парламентських виборах на користь об’єднаного кандидата від опозиції.
Очевидно також і те, що це дає йому тепер підстави на те, аби сподіватись на підтримку з боку об’єднаної опозиції та «Свободи», але, звичайно, що розглядати кандидатуру Корната навряд чи вони можуть у відриві від позиції Руху і від тої ситуації, яка склалася в партії, коли члени НРУ, фактично, працювали проти кандидатів об’єднаної опозиції. Я припускаю, що ці дві речі будуть певною мірою пов’язані – підтримка Корната буде пов’язана із політичною позицією НРУ щодо кандидатури Ганущина. Думаю, що Рух ухвалить відповідне рішення і тільки після цього кандидатура Корана може розглядатися, як кандидатура на посаду заступника голови Львівської обласної ради.
Новий голова Львівської обласної ради обраний, скоро депутати повинні заслухати звіт голови Львівської ОДА Михайла Костюка. Чи можна припустити, що депутати проголосують за недовіру йому і цього разу назбирається потрібна кількість голосів, аби відправити його у відставку?
- Можу з великою долею ймовірності припустити, що оцінка роботи голови Львівської ОДА буде негативна. Не стільки через об’єктивні причини, скільки через політичні позиції, щоб показати, що це представник Президента, представник сили, яка не має в області підтримки і не користується популярністю. Хай яким буде звіт, реакція депутатів на нього буде негативна. Інше питання, чи дослухається до цього Президент і чи стане це для нього підставою для чергової зміни губернатора області. Центральна влада ігнорує позиції представницьких органів на місцях, які є політичними щодо Президента і його структури. Але і без того кандидатура губернатора навряд чи викликає захоплення в Адміністрації, адже результатом продуктивної роботи голови ЛОДА мали б бути підсумки виборів на Львівщині. Однак сказати, що Львівщина забезпечила відповідний результат Партії регіонів… очевидно не можна і це буде однією з підстав оцінки діяльності Костюка на посаді. По-друге, Костюк виглядає таким, який не впливає на ситуацію на місці. Тому питання по ньому незалежно від звіту буде вирішено. Питання зміни голови Львівської ОДА – тепер це питання часу.
Довідка.
В результаті парламентських виборів, за підрахунками Гал-інфо, Львівська обласна рада оновиться на 9,5%, (Всього в депутатському корпусі облради 116 депутатів). Отож, внаслідок виборів до українського парламенту відбудеться значне оновлення. Так, за результатами парламентських виборів Львівська обласна рада втратить 8 свободівців: Олега Тягнибока, Ірину Фаріон, Олега Панькевич (голова Львівської обласної ради), Ірину Сех (голова депутатської фракції ВО «Свобода»), Ігора Кривецького, Михайла Блавацького, Леонтія Мартинюка, Андрій Тягнибок. Без керівника фракції Степана Кубіва залишиться і «Фронту змін». Також до парламенту потраплять мажоритарники 2010 року Василь Пазиняк та Ярослав Дубневич.
Відповідно, звільняється сім округів у Львівській області.
Округ № 2 у Львові, по якому пройшла Ірина Фаріон.
Округ № 19 (Бродівський р-н), де перемогла Ірина Сех.
Округ № 20 (Бродівський р-н), на якому переміг Олег Панькевич.
Округ № 24 (Городоцький р-н), де переміг Ярослав Дубневич.
Округ № 34 (Кам'янка-Бузький р-н), де переміг Михайло Блавацький
Округ № 47 (Сколівський р-н), де переміг Андрій Тягнибок
Округ № 58, (Яворівський р-н, найбільш чисельний сільський округ у Львівській області), де переміг Василь Пазиняк.
Чит. також: «Хто претендує на сім вільних мандатів Львівської обласної ради?»
Розмовляла Анна Новик.
Фото: vgolos
