3 червня до порядку денного поточної сесії Верховної Ради було включено 4 законопроекти про місцеві вибори, зареєстровані під номерами 2831, 2831-1, 2831-2 та 2831-3. Очікується, що вже цього тижня проекти будуть винесені для розгляду та голосування до сесійної зали.
«Гал-інфо» з`ясувало, які виборчі правила пропонують українцям законотворці.
Який із чотирьох?
Законопроект 2831-2, зареєстрований депутатами із трьох фракцій, що входять до Коаліції, – Блоку Петра Порошенка, «Народного Фронту» та «Самопомочі», – має найбільші шанси на те, аби бути проголосованим.
По-перше,цей законопроект є продуктом колегіальної законотворчості учасників Коаліції, тому може цілком розраховувати на підтримку під час голосування. Втім, саме цей проект закону виглядає і найбільш фаховим.
У роботі над законопроектом 2831-2 взяли участь провідні фахівці Інституту виборчого права, Міжнародної фундації виборчих систем, «Інтерньюз-Україна», Комітету виборців України та ОПОРИ. За словами одного з авторів законопроекту, народного депутата Олександра Черненка (БПП), на 253 сторінках документа знайшло своє відображення все, «про що ми дискутували останні 10 років, що записано в Коаліційній угоді, що нам настійливо рекомендували ОБСЄ, Рада Європи, Венеціанська комісія».
Існує велика ймовірність, що в першому читанні законопроект буде прийнятий вже на поточному пленарному тижні.
«Це нам дасть змогу вже на початку липня розглянути його в другому читанні, аби станом на 15 липня ми змогли вийти на повністю підготовлений, прийнятий і підписаний Президентом закон», – зазначив перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій.
Решта три законопроекти також зареєстровані депутатами – членами парламентської Коаліції. Проект закону 2831 внесли 12 депутатів від фракції ВО «Батьківщина», проект 2831-1 – депутат від «Народного Фронту» та проект 2832-3 – 5 депутатів від Блоку Петра Порошенка, «Народного Фронту» та Радикальної партії. «Опозиційний блок» не виходив із пропозиціями щодо правил проведення місцевих виборів.
Зважаючи на те, що ці три законопроекти фактично не мають шансів бути ухваленими, докладно проаналізуємо лише законопроект 2831-2.
Що пропонує 2831-2?
Згідно з проектом закону «Про місцеві вибори» № 2831-2, виборча система на місцевих виборах виглядатиме таким чином:
§мажоритарна система в малих містах, селах, селищах
§пропорційна система з відкритими списками та внутрішньопартійним змаганням в областях та великих містах
§скорочення кількості депутатів у місцевих радах
§вибори мерів великих міст у два тури
§гендерні квоти
Тепер докладніше.
Мажоритарна система у малих містах (до 90 тис.)
У містах із населенням менше 90 тис. вибори до міських рад проходитимуть за мажоритарною системою у багатомандатних округах. Це означає, що місто буде поділене на певну кількість округів, в кожному з яких буде обрано від 2 до 4 депутатів, що наберуть найбільше голосів виборців. Право висувати кандидатів матимуть місцеві осередки партій; крім того, передбачатиметься самовисування.
За такою саме системою пройдуть вибори депутатів сільських, селищних та районних у місті рад.
Пропорційна система у великих містах (від 90 тис.)
Вибори депутатів обласних рад та міських рад у містах з кількістю виборців більше 90 тис. пропонується провести за пропорційною системою з відкритими партійними списками.
Це означає, що мешканці великих міст голосуватимуть за партії, що в підсумку голосування одержать пропорційну кількість місць у раді.
Приміром, якщо партія Nнабере 30% голосів виборців, то вона відповідно одержить 30% місць у сесійній залі. Якщо кількість місць у цій залі дорівнює 60, то дана партія матиме 20 місць. Проте особливість пропонованої системи полягає у тому, що це не обов’язково будуть перші 20 кандидатів у списку партії.
Річ у тім, що, окрім списку в цілому, виборці матимуть змогу проголосувати за конкретного депутата у певному партійному списку. Кандидати, що матимуть найбільший персональний рейтинг всередині списку, потраплятимуть до сесійної зали у першу чергу. Припустимо, партія набере 5% і одержить, відтак, 5% місць у сесійній залі. І в залі, яка нараховує 60 місць, це відповідатиме 3 місцям. Тим часом найбільший рейтинг у списку партії матиме кандидат, що у списку займав 10 місце. Незважаючи на свої «непрохідне» місце, він потрапить до Ради.
Скорочення кількості депутатів місцевих рад
Кількісний склад місцевих рад пропонується суттєво зменшити (у середньому, на 30% від існуючого складу).
Вибори мерів великих міст у два тури
Йдеться про міста Київ, Севастополь та інші міста з кількістю виборів понад 90 тис. Міським головою в таких містах вважатиметься кандидат, що набере 50% + 1 голос виборців (абсолютна більшість), або менше 50% голосів за умови, що другий кандидата відстане від нього на 20% +1 голос (значна більшість).
В разі, якщо ні абсолютної, ані значної більшості в першому турі не буде, два кандидати, що посіли перше та друге місце кандидуватимуть у повторному голосуванні, де для перемоги кожному з них буде достатньо випередити супротивника на 1 голос.
Вибори мерів малих міст за чинною системою
Вибори сільських, селищних голів, старост та міських голів міст з кількістю виборців до 90 000 осіб пропонуються проводити за існуючою виборчою системою – мажоритарною системою відносної більшості. Обраним головою вважатиметься кандидат, який отримав на свою підтримку більше голосів виборців, ніж будь-хто з інших кандидатів на посаду міського голови.
Гендерні квоти
Обов’язкових умов, згідно з якими до ради певного рівня мають потрапити стільки-то жінок чи стільки-то чоловіків, законопроект не встановлює. Проте на стадії формування партійних списків певні передумови для гендерного балансу таки передбачено.
Йдеться про те, що до кожної трійки в партійному списку мають обов’язково бути включені як чоловіки, так і жінки. За цієї умови жінки не лише матимуть щонайменше 33% місць у списку, але й гарантовано будуть включені до прохідної частини списку, а не зосереджені «для масовки» десь у кінці переліку.
Сергій Стуканов.