Музика є тим лакмусовим папірцем, який тонко і своєрідно відображає суспільні процеси, а часто і стає у них на чолі. За 30 років незалежності українська музика, як і реалії життя нашої держави, переживала перемоги і поразки, отримувала визнання і вляпувалася у скандали, сягала вершин і падала, набиваючи ґулі. З нагоди 30-тої річниці незалежності редакція Гал-інфо підготувала спецматеріал, у якому здійснила огляд тридцяти найважливіших подій і явищ, які відбулися в українській музиці від 1991-го і до сьогодні.
1. Перші фестивалі
Насправді доволі важко сказати, з чого починати мову про українську музику незалежності. Власне її найкращі підвалини були закладені ще за останніх часів існування СРСР. В Союзі періоду пізньої «перебудови» були створені перші культові гурти, організовані перші фестивалі і написані хіти, які сьогодні вже стали класикою. І навіть пісня Тараса Петриненка «Україна» датується ще серединою 80-тих. Проте все ж, на нашу скромну думку, першим музичним досягненням нашої держави був фестиваль «Червона Рута», який організовують і досі. Це регулярний всеукраїнський молодіжний фестиваль сучасної пісні та популярної музики, який вперше відбувся у 1989 р., а наступні – кожних два роки. І хоч перші два влаштовували ще у підрадянській Україні, саме на «Червоній Руті» вперше про себе гучно заявили «Брати Гадюкіни», «Кому Вниз», «Сестричка Віка», Марія Бурмака, Ірина Білик, «Скрябін» (Кузьма і ще кілька учасників з тусовки гурту тоді виступали під назвою «Андрій Кіл»), «Мертвий Півень». А вже в незалежній Україні там прославилися: «Піккардійська терція», EL Кравчук, Наталя Могилевська, Ані Лорак, Марина Одольська, «The ВЙО», Катя Chilly, «Мотор'ролла», «Тартак», «Димна суміш» та багато інших.
У Львові справжнім мистецьким вибухом став фестиваль «Вивих», який вперше відбувся у 1990 р., а вдруге – вже у «незалежному» 1992-му. Це був молодіжний фестиваль альтернативної культури та нетрадиційних жанрів мистецтва, організований Студентським братством. У ньому брали участь зокрема: «Баніта Байда», «Мертвий півень», Ольга Юнакова, «Табула Раса», Таїсія Повалій, «Вій», «Лазарет», Марійка Бурмака, «КРОК», «Рутенія», «Пам'ятки архітектури», «Клуб Шанувальників Чаю», «Колгосп імені Шерлока Холмса» та багато інших. Саме ці фестивалі стали культовими і дали поштовх майбутнім легендам української музики.
2. Територія «А»
Оскільки наставали 90-ті і у світі активно розвивалося телебачення, то музикантам потрібно було завойовувати не лише сцену, а й телеетери. Зокрема, популярність здобували хітпаради. В останню декаду ХХ століття перед екранами телевізорів мільйони українців збирає перший український телевізійний хіт-парад кліпів «Територія А», який виходив на телеканалі ICTV у рамках проєкту «Мистецький канал „Територія А“» з 17 вересня 1995 по 17 вересня 2000 рр. Саме там здобули популярність: «Аква Віта», «Ван-Гог», Юрко Юрченко, «Фантом 2», «Степ», «Грін Грей», Сестри Тельнюк, Ірина Білик, Олександр Пономарьов, Ані Лорак, Наталя Могилевська, Віктор Павлік, Марина Одольська, Жанна Боднарук, «Брати Гадюкіни», Сестричка Віка, «Табула Раса», «Актус», Ольга Юнакова, «Чотири королі», В'ячеслав Хурсенко, Оксана Білозір, Павло Зібров, «Всяк випадок», Таїсія Повалій, Оксана Хожай, Михайло Поплавський, «Скрябін», «ТНМК», «Конгрес», «Піккардійська терція», «Немо», «Тартак», «The ВЙО», «Іграшки», та ін. За 5 років існування було створено понад 2000 випусків. Дуже швидко вона стала найпопулярнішою і культовою музичною програмою кінця 1990-х років в Україні. У всіх містах і містечках України створювали навіть її фан клуби, а концерти, організовані хіт-парадом, завжди збирали повні зали глядачів.
3. Безсмертні хіти української музики часів незалежності
За 30 років незалежності в українській музиці з'явилися і свої безсмертні хіти, котрі й до сьогодні люблять виконувати як під гітару на посиділках чи під мінуси на святах, так і на масштабних концертах. Можна скласти цілий список з пісень українських виконавців, які справді стали таким собі "мастхевом" на виступах кожного з них. Тут варто згадати "Файне місто Тернопіль" і "117-ту статтю" Гадюкіних (1994), "Весну" від «ВВ» (1997), "Дочку Мельника" «Мандрів» (2000), "Воду" «ТНМК» (2004), "Надія Є" «Mad Heads XL» (2005), "8-мий колір" «Мотор'роли» (2005), "Тебе це може вбити" «С.К.А.Й.» (2006), "Мерідіани" «Мері» (2007), "Поліну" «Бумбокса» (2008), "Бери своє" (2008) «Антитіл», "Оленів" (2010) «ТІКа», "Королєву" «Цвіту Кульбаби» (2018) та інших. Ну а хіти "Океана Ельзи", "Другої Ріки" і "Скрябіна" - це тема для трьох окремих великих матеріалів. Українська поп-музика також має чим пишатися. У 1990-х всі сцени, хіт-паради і серця слухачів підкоряють: Олександр Пономарьов з піснею "З ранку до ночі" (1996), Ірина Білик з пісеню "Так просто" (1996), Юрко Юрченко з "Я йду" (1996), Віктор Павлік з "Шикидимом" (1997) і навіть російськомовна Могилевська з піснею "Місяць" (1999). Тоді ж популярності набувають танцювальні "Аква Віта" з хітом "А тепер усе інакше" (1997) і "Фантом-2" з треком "Двоє" (1996). У 2000-них, попри значне засилля російськомовного продукту в нашому медіапросторі, створюються якісні українські хіти, як-от: "Дикі Танці" Руслани, з якими вона перемагає на "Євробаченні" у 2004-му, "Одна Калина" Софії Ротару (2003), "Зозуля" Злати Огнєвіч (2010), "Вінні-Пух" Арсена Мірзояна (2013) та багато інших. А вже після Революції Гідності та з настання війни з Росією в нашій країні почали з'являтися нові поп-хіти, серед яких: "Тримай" (2015) і "Хто, як не ти" (2018) Христини Соловій, "Шкода" Таянни (2017), "Плакала" KAZKA (2018), а у 2019-му вірусною стає "Охрана отмєна" Jerry Heil.
4. Русифікація української музики з кінця 90-х.
Спалах українськості в українській музиці, як би це не парадоксально звучало, до кінця 90-тих почав затухати. І без того сильний російський медіаринок захоплював український, але і всередині нашої держави почалися перебігання на бік східного сусіда. Низка співаків почали співати мовою країни-агресора, а багато нових поп- і рок-гуртів від самого початку своєї діяльності були створені як російськомовні і були спрямовані на завоювання прихильності слухачів на всьому пострадянському просторі, де всі володіли «общєпанятним язиком». Спочатку «відзначилися» Ірина Білик, Таїсія Повалій, Ані Лорак, які заспівали російською і тому стали виступати на всіх топових концертах РФ, отримувати нагороди. Софія Ротару, яка кокеткувала то з україномовним, то з російськомовним ринком, віддала перевагу останньому. І нові попспіваки та попгурти створювалися і розкручувалися російськомовними продюсерами із Києва за підтримки московських «колег по цеху». Так «за замовчуванням» російськомовними були «ВИА Гра», Тіна Кароль, Потап і Настя Каменских, «Алиби», «NikitA», «НеАнгелы», «А.Р.М.И.Я.» і більшість учасників проекту «Фабрика зірок» та ще багато-багато інших. Від початку свого творчого шляху російською співали гурти «Green Gray» (які нещодавно втрапили у скандал з концертом до Дня незалежності через мову виконання), «Брати Карамазови» (які тісно співпрацювали з російською православною церквою), «5’nizza» (виступали на Росії у 2015 р. після анексії Криму). Хоча навіть ті ж самі «Океан Ельзи» наприкінці 1990-х виступали в РФ і видавали альбоми на їхніх лейблах.
До слова, Таїсія Повалій, Ані Лорак, Потап та Настя Каменських продовжували гастролювати в РФ навіть після анексії Криму та початку агресії з боку сусідньої країни. Також співак MONATIK і група "Время и стекло" знялися в рекламних відеороликах російського мобільного оператора "Мегафон".
5. Карикатурні персонажі української музики
Звісно, що музика, як і будь-яке інше мистецтво, не може не мати своїх карикатурних і одіозних персонажів, які потрапляють у скандали, хайплять і зашкварюються. Вони виглядають абсурдно і кумедно для більш консервативних прошарків суспільства, проте мають шалену популярність у широких масах людей. Українська музика, зважаючи на колорит і ментальність країни, теж має достатньо кумедних співаків, які стають об'єктами насмішок і глузувань. Ще у 90-тих такими були "Брати Гадюкіни", Андрій Миколайчук, Левко Дурко, Сестричка Віка, але найбільшу популярність здобула Вєрка Сердючка - травесті-образ актора Андрія Данилка, який той придумав ще у 1991 році. Спочатку Сердючка стала популярною телеведучою, а з кінця 1990-х - ще й співачкою, яка у 2007 р. посіла друге місце на конкурсі «Євробачення-2007» з піснею «Dancing Lasha Tumbai» і стала відомою в Європі. Також вона є учасницею різноманітних мюзиклів і телешоу, ну і ніколи не гребувала виступами в Росії. І навіть після початку війни на Сході України її помічали там, хоч Данилко відхрещувався від виступів на території держави-агресора.
Західноукраїнською відповіддю Вєрці Сердючці часто називають співака з Львівщини Михайла Хому, більше відомого як "DZIDZIO". Проєкт був започаткований у 2009 році як гурт і в принципі досі ним залишається, але його уособленням все ж залишається Хома, а інші учасники команди періодично змінюються. Проєкт запустив і підтримував покійний Кузьма Скрябін. Сам Хома вже знявся і в кіно, і на телебаченні, і в серіалах.
Ну і серед карикатурних персонажів української музики варто згадати "співаючого ректора" Михайла Поплавського. Він у Київському національному університеті культури і мистецтв займає посаду "Президента". Михайло Михайлович встиг навіть побувати народним депутатом. Також Поплавський - генеральний продюсер, головний режисер-постановник, автор численних мистецьких проєктів. Ну і періодично він оголошує про завершення співочої кар'єри, та все ж регулярно видає нові пісні і знімає нові кліпи.
6. Україна здобуває першу перемогу на «Євробаченні» з «Дикими танцями» від Руслани.
У 2004-му році в турецькому Стамбулі відбувався 49-й пісенний конкурс «Євробачення». Україна брала в ньому участь тільки вдруге. Нашу державу представляла Руслана з хітом «Дикі танці», який містив елементи гуцульської музики. Серед 36 країн, які брали участь, за результатами світового телефонного голосування в прямому етері Руслана посіла перше місце з 280 балами. Зокрема, Європу вразило неординарне шоу нашої співачки. Після перемоги вона отримала низку інших нагород, а тодішній президент України Леонід Кучма присвоїв їй звання народної артистки України. Також у ті часи ще не мер Києва, а боксер, Віталій Кличко вручив Руслані в Лас-Вегасі нагороду «World Music Awards» за найбільшу кількість проданих альбомів «Дикі Танці» у світі. Варто зауважити, що ще у грудні 2003 р. на церемонії «Українська музична премія» ініційованій Асоціацією звукозаписних компаній України, за цей альбом співачка отримала першу в Україні офіційну нагороду «Платиновий диск».
7. Розкол в українській музиці на «помаранчевих» і «синьо-білих».
2004-тий рік був не лише роком перемоги України на "Євробаченні", а й роком найбруднішої передвиборчої кампанії за всю історію незалежності. Саме тоді відбувалися вибори президента, від результату яких залежав майбутній політичний курс країни - боротьба точилася між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем. Табір синьо-білих поділив країну на так званих "три сорти", хоча реально країна розкололася на дві частини. Ну і звісно, що в ролі агітаційної зброї кожен із кандидатів скористався послугами тих чи інших виконавців. За Ющенка здебільшого агітували рок-музиканти, а за тодішнього прем'єра Януковича – попсовики. До музичного пулу останнього увійшли: Ані Лорак, Ірина Білик, Наталя Могилевська, Валентина Степова, «Грін Грей», Альона Вінницька, Віктор Павлік, «Алибі», Каріна Плай, «Тріада», Асія Ахат, Ірина Шинкарук, Тетяна Нєдєльська, Андрій Князь, Таїсія Повалій. Натомість за Ющенка агітували «Воплі Відоплясова», «Океан Ельзи», «Танок на майдані Конго», “Тартак”, Тарас Петриненко, Росава, Олександр Пономарьов, Марія Бурмака, «Мандри», Дмитро Гнатюк. Та найбільший скандал виникнув навколо групи «Скрябін», адже вони на чолі з покійним Кузьмою чомусь поїхали підтримувати майбутнього президента-втікача. Громадськість була шокована такою позицією вихідця із патріотичної Західної України Андрія Кузьменка. Колишні учасники «Скрябіна» Ростислав «Рой» Домішевський і Сергій «Шура» Гера публічно засудили такий вчинок Кузьми, а багато прихильників від нього відвернулися. Кузьмі знадобилися роки для відновлення своєї репутації. Агітування за Януковича у 2004-му з часом забулося, та і Кузьма допомагав нашим воякам на фронті, коли почалася війна з Росією, проте воно так і залишилося чорною плямою в його біографії.
8. Павло Гудімов ставить рекорд швидкості знімання кліпу
У 2005-му році гітарист гурту «Океан Ельзи» Павло Гудімов покидає команду і створює свій сольний проєкт під назвою «Гудімов». 1 квітня гурт 2005 року він знімає кліп на пісню «Коротка розмова», який потрапив до книги Гіннеса за рекордно швидку швидкість створення. Його зняли, змонтували і показали в етері телеканалу «М1» усього за 3 години 28 хвилин. Попередній рекорд, становив 3 години 46 хвилин.
9. Після тріумфальної перемоги стрімке падіння України на «Євробаченні», або «Разом нас багато» в Європі не зрозуміли…
Між «Євробаченнями» 2004-го і 2005-го років в Україні відбулася Помаранчева революція, завдяки якій в нашій державі змінилася влада і політичний курс. Гімном революції стала пісня «Разом нас багато», написана маловідомим івано-франківським гуртом «Ґринджоли». І саме їх на хвилі тоді ще свіжої ейфорії вирішили відправити представляти постреволюційну Україну на пісенному конкурсі. Хоча для такої місії спочатку розглядали кандидатуру Ані Лорак. Тоді розгорівся чималий скандал. Лорак мала більше професійних навиків і досвіду, проте франківці були на хвилі успіху, адже на той час сповідували «правильні» ідеї. Зрештою Національна телекомпанія України таки вирішила відправити «Ґринджоли» з адаптованим варіантом пісні «Разом нас багато». Проте на хлопців там чекав провал, адже вони посіли 19-те місце, навіть незважаючи на театральну постановку і «підтанцьовку» на фоні. Після цього гурт зникає з музичних обріїв, а у 2009-му взагалі припиняє будь-яку діяльність. Кароліна Куєк все ж виступила на «Євробаченні» у 2008-му з піснею «Shady Lady», яку написали російський співак Філіп Кіркоров (до слова, досі Народний артист України) та грецький композитор Дімітріс Контопулос, і посіла друге місце.
10. Фестивальний рух в Україні
У 1990-х утворилися перші зародки фестивального руху в Україні, який потужно почав розвиватися приблизно із середини 2000-них. На зорі незалежності у нас були як доволі попсові «Таврійські ігри» та «Перлини сезону», так і вже тепер легендарні рокові «Тарас Бульба», «Альтернатива», «Рок-Екзистенція» і електронна «Республіка Казантип». Згодом з’явилися «Шешори», «Країна мрій», «Stare Misto», «Fort.Missia». Любителів важкої музики тішили фестивалями «Руйнація», «Global East Festival», «Carpathian Alliance Metal Festival», «Black Sea Metal Festival». У рідних селах Каменяра і Кобзаря організовують на честь них відповідно «Франко Фест» і «Ше.Fest». Насолодитися світовими і українськими джазовими зірками можна було на «Jazz Koktebel», «Leopolis Jazz», «JazzBez». Наразі найпотужнішими фестивалями є «Західфест», «Файне Місто», «Бандерштат», «Respublica», «Схід-Рок». В останні роки з'явилися і розкрутилися «Atlas Weekend» і «UnderHill music festival» - фестиваль електронної та поп-музики.
11. Смерть Кузі і Кузьми: українська рок-музика зазнає важких втрат
3 серпня 2009-го року від раку горла помирає фронтмен культового українського гурту «Брати Гадюкіни» Сергій «Кузя» Кузьмінський. З ними він випустив чотири студійних альбоми у 1990-х, але згодом став відомим московським діджеєм. У 1980-тих, ще перед створенням команди, він сидів у в’язниці за наркотики. Із залежністю від них він лікувався упродовж першої половини 90-х.
2 лютого 2015 р. вранці біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області в автокатастрофі гине фронтмен гурту "Скрябін" Андрій "Кузьма" Кузьменко. Він був за кермом позашляховика «Toyota Sequoia» і врізався у молоковоз ГАЗ-53. Від отриманих травм Андрій загинув на місці. Він був єдиним незмінним учасником гурту, переживши всі трансформації і катаклізми всередині колективу.
Незважаючи на втрати легендарних фронтменів, «Брати Гадюкіни» і «Скрябін» продовжують функціонувати. «Гади» навіть записали два альбоми без Кузі.
12. Конкурси «Х-Фактор» і «Голос країни»
У 2010-му році на телеканалі «СТБ» стартує вокальне талант-шоу «Х-Фактор», яке було аналогом однойменного британського. Основною метою є пошук і розвиток пісенного таланту конкурсантів, яких обирають шляхом публічних прослуховувань. Тут в журі були Ігор Кондратюк, Сергій Сосєдов, Йолка, Серьога, Андрій Хливнюк, Ніно Катамадзе, Юлія Саніна, NK, Оля Полякова, Андрій Данилко та інші. Завдяки конкурсу прославилися «Yurcash», Alina Pash, Богдан Совик, Михайло Панчишин, Олександр Кривошапко, «DETACH», Олексій Кузнєцов.
Наступного року, 2011-го, на каналі «1+1» виходить вокальне талант-шоу «Голос Країни», розроблене за прикладом нідерландського «The Voice», яке створив медіамагнат Джон де Мол. Україна стала третьою країною, де організували конкурс, і відтоді він є щорічним. Окрім співаків-учасників, головними дійовими особами шоу є чотири тренери - відомі вокальні виконавці, кожен з яких представляє певний музичний жанр. Тренер формує свою команду співаків, з якими співпрацюватиме на наступних етапах проєкту. Серед зіркових наставників були: Олександр Пономарьов, Святослав Вакарчук, Тіна Кароль, Потап, Настя Каменських, Олег Скрипка, Дан Балан, Монатік, Надія Дорофеєва, Олег Винник та інші. Конкурс став хорошим майданчиком для старту і розкрутки таких виконавців, як: Арсен Мірзоян, Тоня Матвієнко, Павло Табаков, Назар Савко, Євген Толочний, Марія Яремчук, Оксана Муха, TAYANNA та інших.
13. Пісні про війну
З початком російської агресії і окупацією наших територій низка українських виконавців починають писати пісні про війну. Багато з них їздять у зону бойових дій із концертами, щоб підтримати наших воїнів. Найбільшу популярність серед бійців здобуває рівненська співачка і волонтерка Христина Панасюк. Найвідоміші пісні - «Присягу двічі не дають», «Дай, Боже, сили нашим солдатам», «Я не втомився», «Сили добра», «Білі лебеді», «Ти підбори змінила на берці», «Небо одне на всіх», «Вірні завжди» та інші. Справжнім хітом на фронті стає трек «Козаки» гурту «Тінь Сонця», який був випущений ще у 2007-му. Також на тему війни були написані пісні: «Океан Ельзи» – «Не твоя війна», «ТіК» – «Запах війни», «Антитіла» – «У книжках», «Крихітка» – «Без імені», «Друга ріка» – «Я чую», «Тартак» – «Ніхто, крім нас»/«Висота», Ярмак & Tarabarova – «Voin», Сестри Тельнюк і гурт «Kozak System» – «Повертайся живим». У Львові видали збірку «Пісні війни», до якої увійшли речі, написані нашими бійцями на фронті. Це 14 пісень, виконаних у дуеті – вояками і українськими співаками, серед яких: Тарас Тополя, Арсен Мірзоян, Сергій Фоменко, Анастасія Приходько, Павло Табаков.
14. Денис Шафоростов стає вокалістом популярного англійського гурту «Asking Alexandria»
Українські музиканти також мали чимало здобутків і за кордоном. Зокрема у 2015-му році уродженець нині окупованого Харцизька на Донеччині 23-річний Денис Шафоростов стає вокалістом знаменитого англійського металкор гурту «Asking Alexandria» - одного із найвизначніших та найуспішніших на світовій важкій сцені. До того Денис грав в українських групах «Make Me Famous» і «Down & Dirty». З британцями він записав альбом «The Black» у 2016-му, але згодом з гурту пішов у доволі дивний спосіб. Хоч його перебування у відомому британському колективі було недовгим - лише півтора року, - Денисові цей досвід приніс шалену популярність.
15. Введення мовних квот
Ринок української музики не став би розвиватися в належний спосіб без державної підтримки і відповідного правового регулювання, на яке перші п’ятнадцять років незалежності ні в кого із можновладців політичної волі не вистачило. Тому півтори декади наш ринок так і кишів російськомовним продуктом, в який інвестували величезні кошти, і через що робити україномовну музику було невигідно. Проте 8 листопада 2016 року почав діяти закон, який зобов’язує вітчизняні FM-станції збільшити частку контенту українською мовою. Відповідно до його норм, частка пісень державною мовою, передбачена частиною другою статті 9 закону України "Про телебачення і радіомовлення", становить: упродовж першого року - 25 відсотків, упродовж другого року - 30 відсотків, а третього - 35 відсотків. І це стало чималим поштовхом для появи цілої плеяди сучасних українських україномовних виконавців, які потрохи стали заповнювати всі ринкові ніші. А низка російськомовних виконавців стали повністю або здебільшого співати українською.
16. Нова інтерпретація українського фолку
Події 2014-го року і запровадження мовних квот сприяли появі нового тренду: повернення до корінної української етнічної музики і змішування її із сучасними стилями. Хоча ще у 1990-х і 2000-них це намагалися робити «ВВ», «Гайдамаки», «Брати Гадюкіни», «Руслана», а також Катя Chilly, яка чи не перша переплела у своїй творчості «ядучу» електроніку з народним співом. Згодом на сцену виходять «Бурдон» і «ДахаБраха», які поєднують етнічні традиції різних країн світу з українськими, а також здобувають міжнародний успіх. У Львові ж традиційний фолк наразі представляють «KURBASY», «YagOdy», «Joryj Kloc», Гордій Старух. З цією музико експериментують і українські репери: Alina Pash, alyona alyona, «Kalush». Проте по-справжньому «вибухає» українська фольктроніка. Після Революції Гідності першими популярність у цьому напрямку здобули гурти «ONUKA» та «YUKO», а у Львові з ним успішно експериментує команда «LIRWAK». Наразі найвідомішим серед фольктронних гуртів став «Go_A», який спричинив фурор на цьогорічному «Євробаченні» і підкорив світові музичні платформи та хітпаради.
17. Українське інді
З розвитком україномовного продукту й інтернету на музичному обрії з’являються оригінальні неформатні музиканти, які не залежать від продюсерів і лейблів, але збирають величезну кількість переглядів і прослуховувань у мережі, а також повні зали людей. Серед них: «Vivienne Mort», «Tik Tu», «Один в каное», Sasha Boole, Dakooka, «Panivalkova», «5 Vymir», «Atomic Simao». Вони орієнтуються на британське та американське інді-звучання, виступають закордоном і мають шалену популярність серед слухачів. Також варто згадати сатиричних: фрік-кабаре «Dakh Daughters», поета-пісняра Ореста Лютого (персонаж Антіна Мухарського), гурт «Пирятин». У доволі ексцентричній хуліганській формі вони висміюють українські реалії і мають чималу популярність у народі.
18. Український реп
Також на хвилі прориву україномовної музики піднявся і реп. Якщо раніше під час згадки про вітчизняних представників цього стилю на думку спадали «VovaZIL'Vova» чи російськомовний Потап, то тепер ми маємо і в ньому яскравих виконавців. В останні роки знаменитими стали дві дівчини - alyona alyona та Alina Pash. Перша експериментує з бітами, сміливими текстами і провокативними образами, а друга – вдало переплітає фолькові мотиви з речитативом закарпатською говіркою.
У 2016-му найбільш хайповим був київський російськомовний реп-гурт "Грибы", який доволі швидко розпався. Перед тим російськомовну нішу займав YARMAK. Серед україномовних в останні роки набирати обертів почали «KALUSH», «Паліндром», «Ціна Ритму», «Тулим», «Freel», Денні Дельта, «Аппекс».
19. Російськомовні музиканти заспівали українською
Ще одним наслідком Революції Гідності та початку війни з Росією, а також запровадження мовних квот стало те, що українські музиканти, які співали російською мовою і орієнтувалися на російськомовного слухача, почали створювати україномовний контент. Сергій Бабкін записав цілий україномовний альбом «Музасфера». «The Hardkiss» створили низку хітів українською і отримали черговий виток популярності. На українську перейшли Pianoboy, MamaRika (коли вона була Ерікою, то співала здебільшого російською), Тіна Кароль (хоча нещодавно вона записала повністю російськомовний альбом, але про це – згодом), TAYANNA, Alyosha, «Время и Стекло». І навіть Потап із Настею Камєнскіх створили декілька україномовних треків. Будемо сподіватися, що ця тенденція тільки буде набирати обертів.
20. Український важкий метал проривається за кордон, хоч і не без зрад
Ще одним важливим досягненням української музики є те, що деякі наші дуже важкі метал-гурти не залишилися в андеграунді, а зуміли пробитися на закордонні ринки.
У 2015-му метал-бенд «Jinjer» із Горлівки Донецької області підписав контракт із відомим австрійським рок-лейблом «Napalm Records» і з того часу обʼїздив із гастролями весь світ — від Австралії до Америки. Проте в березні цього року гурт оголосив про проведення концертів у Москві та Санкт-Петербурзі в листопаді. Це обурило багатьох фанів гурту та і громадськість загалом. Самі «Jinjer» в інтерв’ю виданню «Бабель» заявили, що були готові до негативної реакції, але все одно прийняли таке рішення. За їхніми словами, у Росії вони хочуть відіграти сольні концерти для своїх фанатів, які їх там чекають. І додали, що їдуть до країни-агресора не заради грошей, а щоб популяризувати свою музику.
Після «Jinjer» лейбл «Napalm Records» підписав контракт ще з трьома українськими гуртами: «Motanka», «Stoned Jesus» і «1914». До слова, у 2018-му волинський фольк-метал-гурт «Motanka» зайняв друге місце на німецькому конкурсі W:O:A Metal Battle.
21. Перемога Джамали на «Євробаченні»
Через 12 років після тріумфу Руслани на «Євробаченні» Україна знову виборює першість у пісенному конкурсі, який у 2016-му відбувався у шведському Стокгольмі. Цього разу нашу державу представляла співачка Джамала із піснею "1944", яка присвячена сталінській депортації кримських татар. На її написання співачку надихнула розповідь її бабусі. Пісня викликала великий резонанс і довкола неї точилися суперечки. Зокрема російські та проросійські політики, а також представники окупаційних адміністрацій називали її заполітизованою. Проте у фіналі «Євробачення» пісня набрала 534 бали і здобула перше місце на конкурсі. До того ж критики дуже високо оцінили її складність і професіоналізм виконання Джамалою. Також під час перебування в Стокгольмі співачка отримала премію «Eurostory Awards 2016» за найкращий рядок у конкурсній пісні та премію Марселя Безансона у категорії «Мистецький приз».
22. Вихідці з Донецька «SINOPTIK» перемагають у конкурсі Global Battle Of The Bands.
У 2016-му відбулася ще одна перемога української музики на світовій арені. Тоді гурт «SINOPTIK», створений у Донецьку, переміг на музичному чемпіонаті «Global Battle Of The Bands». Варто зазначити, що у 2015 році музиканти переїхали до Києва, адже в їхню студію влучив снаряд російських бойовиків. На щастя, тоді у приміщенні нікого не було і тому ніхто не постраждав. Створені у 2011-му, вони спочатку співали російською мовою, а згодом перейшли на англійську і доволі стрімко почали набирати обертів, поєднуючи у своїй творчості психоделійний рок зі стоунером та інді. Ще до перемоги на «Global Battle Of The Bands» вони були гостями великих фестивалів і записували альбоми, а опісля почали їздити в тури європою в підтримку своїх лонгплеїв.
23. Феномен і трагедія Василя Сліпака
Гордістю української класичної музики був Василь Сліпак - всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, який після Революції Гідності став її активним учасником, а на початку війни з Росією став волонтером і учасником бойових дій. Почавши свій творчий шлях у капелі «Дударик» і маючи унікальний голос і винятковий тембр, він філігранно виконував твори, у яких поєднано звучання контртенора і баритона. Так йому вдалося зробити блискучу кар’єру і стати зіркою світового масштабу. Уперше поїхав на війну в травні 2015 р. і отримав там позивний «Міф» на честь Мефістофеля. 29 червня 2016 року під час третьої поїздки у складі 1-ї штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» (ДУК ПС) загинув від ворожої кулі снайпера. Василя Сліпака поховали на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань № 76.
24. Скандал довкола «Євробачення-2019»
23 лютого 2019 року перемогу в національному відборі на «Євробачення» здобула співачка Maruv з треком "Siren Song". Проте вона виступала на Росії і не вважала це чимось поганим. Зокрема виконавиця казала: "Хочу нагадати, що «Євробачення» якраз і створили після Другої світової війни для того, аби об'єднувати країни, щоб з'явилося якесь спільне свято. Передусім це пісенний конкурс, а не політика. Так, в мене багато фанатів в різних країнах, вони приходять на мої концерти в різних містах, в Росії також. Багато хто в Росії чудово ставиться до України. Не всі там погані, не можна судити всіх". Також під час відбору на конкурс сильно розкритикували учасниць дуету «Anna Maria» - кримчанок Анну і Марію Опанасюк, які не могли відповісти на питання, кому належить півострів і чиї батьки були чиновниками в окупаційній адміністрації. 27 лютого Національна суспільна телерадіокомпанія України заявила, що відмовляється від участі в Євробаченні-2019. Причиною назвали те, що переможниця національного відбору Maruv не погодилася підписати договір із НСТУ, а фіналісти «Freedom Jazz» та «KAZKA», які посіли друге і третє місця на нацвідборі, відмовилися поїхати на пісенний конкурс.
25. Рейв набуває нової популярності
Ще у 1990-х до України прийшла рейв-культура, а зараз ми спостерігаємо її яскравий «рівайвл». У Києві у період з 1995-го по 1997-й відбулася серія концептуальних рейв-вечірок під назвою «Torba» Party. Саме там можна було почути хаус, транс, рідкісну електроніку, яку крутили зі справжніх вінілових платівок, а ще джангл, олдскульний хіп-хоп тощо. З 1995 р. по 2014-тий відбувалася легендарна «Республіка КаZантип» на території тоді ще вільного від Росії Криму.
У середині 2000-них у Києві відкрили «Xlіб Club» і почали влаштовувати «Party for friends» (PFF). Організатори останньої придумали згодом вечірку «Closer», яка відбувається з 2012-го. З часом вона переросла в повноцінний арт-простір. Варто зауважити, що у 2017-му відоме британське видання «Resident Advisor» внесло київський «Closer» у топ-20 клубів світу.
Після Революції Гідності рейв-рух отримав новий виток популярності. Від 2014-го в Києві відбувається наймасштабніший технорейв України «СХЕМА», який організовують на секретних локаціях. А від осені 2018-го у столиці організовують вечірки британського проєкту «Boiler Room». Також відомими є рейви «Factory Festival», «Стрічка», «Osnova», «Ostrov Festival», «Річковий Рейв».
26. Смерть Мирослава Скорика
1 червня 2020 р. українська класична музика зазнала важкої втрати. На 81 році життя відійшов у засвіти музикант, композитор, Герой України, професор Національної музичної академії України, лауреат премії ім. Шевченка народний артист України Мирослав Михайлович Скорик. Також він був співголовою Спілки композиторів України (в 2006-2010 роках), художнім керівником Київської опери (2011-2016 рр). Найбільш відомими творами Скорика є опера "Мойсей" за поемою Івана Франка та балети "Повернення Батерфляй", "Перехрестя", "Каприси". Крім того, Скорик є творцем музики до відомого фільму Параджанова "Тіні забутих предків" та автором твору "Мелодія".
27. Музичний проєкт «Міф Роду» на знак вшанування Василя Сліпака
Щоб вшанувати пам’ять оперного співака Василя Сліпака, який загинув на війні з Росією, у Львові створили грандіозний унікальний музичний проєкт - молоду оперу «Ukraine Terra Incognita». У цьому творі поєдналися архаїчний спів давніх українських пісень, симфонічна музика, фрі-джаз, відео-арт футурофолкові костюми та новаторська сценографія. Авторкою ідеї, режисеркою та виконавицею стала співачка Уляна Горбачевська. Музику створила випускниця Королівської Консерваторії в Гаазі композиторка Марія Олійник. У опері співали як досвідчені виконавці, так і молоді митці. Також був задіяний «Ukrainian Festival Orchestra» під керівництвом Тараса Демка й Івана Остаповича (диригент – Тарас Вергун), а для імпровізацій запросили знакових для українського джазу львівських музикантів: ударника Ігоря Гнидина і саксофоніста Михайла Балога. Проєкт зібрав стартову суму на «Спільнокошті», отримав сприяння Міжнародного фонду «Відродження» і нарешті втілився за підтримки Українського Культурного Фонду. Опера складається із п’яти частин. Їх публікували в мережі поступово. Прем’єра усього твору довжиною 2,5 години відбулася у День захисника України, 14 жовтня 2020 року. У зв’язку з карантином вона відбувалася в Інтернеті.
28. Прорив «Go_A»
Досягненням 2021 року для української музики стає виступ нашого фольктронного гурту «Go_A» на конкурсі "Євробачення" з піснею "ШУМ". Українські музиканти займають 5-те місце за сумою балів від журі країн-учасниць та голосів телеглядачів. Після цього «Go_A» здійснюють справжній прорив на світовий ринок. "ШУМ" посідає перше місце в рейтингу світових трендів платформи «Spotify». У багатьох країнах композиція входить у першу десятку рейтингів «Apple Music»: зокрема у Литві (4 місце), Нідерландах (6 місце), Естонії (7 місце), Швеції (8 місце), Фінляндії (10 місце). Також "ШУМ" потрапив до списку топ-50 найвірусніших пісень сервісу Spotify.
29. Чергове проникнення «русскава міра» на українську музичну ниву
З сумом доводиться констатувати факти того, що на 30-му році незалежності та 8-му війни з Росією музичний продукт країни-агресора певними наскоками атакує нашу державу, яка і не особливо їм опирається на всіх рівнях. Серед останніх «зашкварів» - це те, що російський співак Валерій Меладзе став хедлайнером фестивалю «Atlas Weekend 2021». Цей факт значно обурив громадськість, адже Меладзе не мав чіткої позиції щодо окупації Криму, а також східних територій України. А наприкінці травня він виступив у Білорусі на дні народження сина невизнаного президента Олександра Лукашенка. До того ж співак був членом путінської партії «Единая Россия». Попри заклики громадських організацій скасувати виступ російського артиста, на фестивалі він все ж заспівав. Організатори запевняли, що вони це зробили лише на вимогу глядачів. Зрештою, на відео з виступу Меладзе було видно, що публіка щаслива… Тут без коментарів.
Також у Києві в червні виступив російський репер Баста (справжнє імя - Василь Вакуленко), який теж не міг визначитися з питаннями про те,чий Крим і Донбас. У 2017-му його в’їзд до України заборонили, адже після анексії Криму Росією Вакуленко виступав з концертами на окупованому півострові. Проте у 2020-му ця заборона закінчилася і її не продовжили. Потім він приїхав із концертом 8 серпня до Одеси.
За Бастою виступи в Україні анонсували перебіжчиці Ані Лорак і Світлана Лобода, які перебралися «з кінцями» до країни-агресора, хоча і з’являлися в Україні. Першій вдалося виступити в Одесі і навіть зібрати повний зал.
Також у 2021 році відома українська співачка Тіна Кароль випустила альбом «Красиво», який назвали дуже важливою подією в нашій музиці, на яку всі дуже чекали. Ось тільки є одне «але»: на платівці нема жодної пісні українською мовою. А минулоріч Кароль разом з Іриною Білик, гуртом «KAZKA» та іншими українськими артистами взяла участь в «Слов'янському базарі» - фестивалі, який відбувався у Лукашенківській Білорусі.
До слова, Філіп Кіркоров досі має звання «Народний артист України», як і зрадниця Ані Лорак.
30. Успіх диригентки Оксани Линів
А наприкінці варто розповісти про найсвіжіше музичне досягнення України, яким справді варто пишатися. Цього разу воно стосуватиметься класичної музики. Українка Оксана Линів (до слова, уродженка Львівщини) стала першою жінкою, яка диригувала оркестром відомого оперного фестивалю у німецькому Байройті, присвяченого творчості німецького композитора Ріхарда Вагнера. Фестиваль власне і був заснований ним у 1876 році та відбувається під керівництвом його сім'ї з часу його смерті. 25 липня 2021 року Линів відкривала дійство прем’єрою «Летючого голландця». Серед глядачів була, між іншим, канцлер Німеччини Ангела Меркель з чоловіком. Варто зазначити, що Оксана Линів – перша головна диригентка Опери і філармонійного оркестру австрійського міста Ґрац, другої за величиною опери Австрії Також вона є засновницею Міжнародного фестивалю класичної музики «LvivMozArt» у Львові та Молодіжного симфонічного оркестру України – «YsOU».
Епілог
Як бачимо, за 30 років незалежності українська музика розвивалася в усіх напрямках, пройшла важкий, але яскравий шлях, який ряснів парадоксальними подіями і явищами, і продовжує рухатися далі. Інколи ми ганебно відставали від світових тенденцій, а інколи йшли в ногу з ними. Нам є чим пишатися і є від чого червоніти. Переломною віхою стала, звісно, Революція Гідності й війна з Росією, які сприяли поверненню українськості до нашої музики. І хоч східний сусід із мегапотужним музичним ринком нікуди не подівся, ми маємо тенденції до поліпшення ситуації, адже кілька років тому нам нарешті вдалося посіяти правильні зерна, з яких проросли перші хороші паростки. Якщо докладемо всіх зусиль і не будемо піддаватися згубним впливам російського та проросійського продукту, то з роками будемо збирати врожай, за який нам не буде соромно.
Підготував Адам Лозинський
