17 серпня 2017 року Президент України підписав Указ № 219/2017 «Про внесення змін до Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України», який набуває чинності з дня його офіційного опублікування.
Зміни, затверджені у цьому документі, дуже важливі для подальшого розвитку Служби. Чому саме ми з’ясовуємо у даному матеріалі.
Положення «Про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України» прийняте майже вісім років тому. Відтоді до законодавства внесено більше вісімдесяти змін і поправок, що стосуються проходження військової служби. У свою чергу документ, який регламентує службу прикордонників, повинен бути актуальним та відповідати чинному законодавству.
Із початком АТО Держприкордонслужба гостро відчула, що раніше діюча редакція Положення не дає можливості оперативно приймати нагальні кадрові рішення. Окрім того, у ході реалізації державної стратегії з децентралізації влади керівництво Служби прагнуло передати частину своїх повноважень керівникам нижчого рівня.
Ще однією метою змін було удосконалення системи кар’єрного зростання, особливо для молодшого персоналу. Військова служба за контрактом має приваблювати якомога ширше коло потенційних кандидатів, а можливість побудови кар’єри – прекрасний стимул для сумлінної служби.
Стосовно децентралізації повноважень – у результаті запроваджених змін визначено, що продовження контракту, присвоєння чергових військових звань, призначення на посади, звільнення з військової служби персоналу буде здійснюватися:
до капітана включно – начальниками органів Держприкордонслужби, які мають право видавати накази по особовому складу;
до підполковника включно – начальниками регіональних управлінь та ректором Національної академії.
Також скасовано необхідність погодження з вищим органом управління покладання тимчасового виконання обов’язків за посадою.
Такі новації значно покращать оперативність вирішення питань, відчутно розширять можливості керівників нижчих ланок із використання кадрового ресурсу, але водночас – призведуть до збільшення відповідальності посадовців за реалізацію своїх рішень.
Важливим аспектом змін є вдвічі скорочені терміни вислуги у військовому званні для молодшого персоналу – від солдата до старшого прапорщика.
Наприклад, термін служби у військовому званні солдата, молодшого сержанта відтепер становитиме лише шість місяців (раніше був один рік), сержанта, старшого сержанта та старшини – один рік (раніше було два роки), прапорщика – три роки (до цього було п’ять років).
По-друге, нормативно закріплено право керівника органу присвоювати первинне військове звання сержантського складу «молодший сержант». Раніше таке право було лише у начальників навчальних центрів.
По-третє, внесено зміни до порядку присвоєння молодшому персоналу первинного офіцерського звання. Нині військовослужбовці, які мають вищу освіту за ступенем бакалавра отримуватимуть військове звання «молодший лейтенант», а військовослужбовці, які здобули вищу освіту за ступенем спеціаліста або магістра відразу отримуватимуть первинне офіцерське звання «лейтенант», чого раніше не було.
Проте це не означає, що кожен сержант, який має вищу освіту, автоматично стане офіцером. Присвоєння таких звань і зарахування до офіцерських кадрів буде здійснюватися з урахуванням потреби в офіцерах відповідної спеціальності, певної освіти та морально-ділових якостей особи. Також у разі потреби такі кандидати повинні пройти додатковий курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності.
Що стосується особливогоперіоду, то до Положення введено норми, направлені на заохочення персоналу, який виконує завдання із забезпечення захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Розділ який стосується проходження військової служби та виконання військового обов’язку в особливий період, повністю викладено у новій редакції.
Порядок призначення, надання відпусток, лікування у зв’язку з пораненнями та звільнення персоналу, а також питання доукомплектування Служби у разі оголошення мобілізації, настання особливого періоду та воєнного часу, приведено у відповідність умовам сьогодення.
Визначено порядок зарахування звільнених військовослужбовців на службу у військовому оперативному резерві першої черги.
Голові Служби надано право присвоєння військових звань офіцерського складу, до полковника включно, посмертно та на один ступінь вище від звання, передбаченого за займаною посадою.
Процедура звільнення персоналу також зазнала змін. У попередній редакції Положення існувала норма про попередження військовослужбовця щодо дострокового розірвання контракту з ініціативи командування не пізніше, як за два місяці до виключення зі списків частини.
Ця норма показала свої слабкі сторони, адже коли військовослужбовець попереджався про дострокове розірвання контракту за скоєні правопорушення або невиконання обов’язків, але ще протягом двох місяців змушений був проходити службу, це створювало додаткові труднощі як командуванню, так і людині, яка вже втратила інтерес до служби. З рештою це негативно впливало на морально-психологічний стан військового колективу.
Окрім цього, у зв’язку із внесенням змін до існуючих та введенням в дію нових законодавчих актів, що стосуються запобігання корупції, очищення влади терміни звільнення персоналу за різними статтями почали коливатися в межах від трьох днів до тих же двох місяців. А в таких випадках як позбавлення військового звання або реалізація дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність» звільнення повинно відбуватися негайно.
На підставі цього норму попередження про дострокове розірвання контракту з ініціативи командування за два місяці до виключення зі списків частини було виключено. Тепер попередження здійснюється у строк, встановлений законодавством, а він відрізняється за різними підставами і в середньому становить два тижні.
Аналогічно зменшено з двох до одного місяця термін дострокового розірвання контракту з ініціативи військовослужбовця. Наприклад, якщо у військовослужбовця з’явилися сімейні обставини, раніше щоб звільнитися йому необхідно було чекати два місяці. Відтепер керівництво, за наявності підстав, повинно звільнити його протягом місяця з дати подання відповідного рапорту.
Також внесено зміни до порядку надання після звільнення права носіння військової форми одягу. Відтепер таке право матимуть особи, які мають право на пенсію за вислугу років та позитивно характеризуються по службі, а також ті, хто має особливі заслуги перед Україною незалежно від вислуги років. Наприклад, військовослужбовці, які отримали поранення під час участі в антитерористичній операції та звільняються за станом здоров’я, незалежно від вислуги років, отримуватимуть право носіння військової форми одягу, чого раніше нормативно закріплено не було.
Відповідно до оновленого Положення дещо змінився і порядок надання відпусток слухачам і курсантам випускних курсів вищих навчальних закладів, яким тепер після випуску буде надаватися відпустка пропорційно до вислуги років,а не фіксована - тридцятиденна, як було до цього. Наприклад, випускник факультету керівних кадрів, який має вислугу більше 15 календарних років отримає після випуску відпустку терміном 40 календарних днів.
Загалом процес роботи над змінами у відомчому Положенні не можна вважати завершеними. На часі – практична апробація нововведень, і в разі необхідності Держприкордонслужба готуватиме нові зміни.
