Слухай онлайн
Історія

Архів національної пам’яті долучився до міжнародних організацій

Архів національної пам’яті долучився до Європейської мережі офіційних органів, відповідальних за справи секретної поліції, та став кандидатом у члени Платформи європейської пам’яті та сумління.Про це інформує прес-служба УІНП.

Європейська мережа офіційних органів, відповідальних за справи секретної поліції (European Network of Official Authorities in Charge of the Secret Police Files) – це об’єднання інституцій європейських країн, спрямованих на дослідження та виявлення злочинів комуністичного тоталітарного режиму на основі документів спецслужб. Серед країн-засновниць: Німеччина, Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія та Угорщина.

Архів національної пам’яті (інша назва – Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті) долучився до мережі 28 січня 2021 року. Як зазначив Уповноважений уряду Німеччини з управління архівами Штазі, правозахисник, журналіст Роланд Ян, для Європи налагодження співпраці з Україною є дуже перспективним.

Також 25 січня 2021 року Архів національної пам’яті став кандидатом у члени Платформи європейської пам’яті та сумління (Platform of European Memory and Conscience). Це міжнародна неурядова організація, яка об’єднує понад 60 установ та організацій з 20 країн – 14 країн-членів ЄС (Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Німеччина, Нідерланди, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія, Франція), а також з України, Молдови, Ісландії, Албанії, Канади та США, що беруть участь у дослідженнях, документуванні, підвищенні обізнаності про тоталітарні режими, які спіткали Європу в XX столітті. Створення Платформи європейської пам’яті та сумління у 2011 році представниками 12-и країн ЄС було схвалене Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу. Серед українських інституцій членами Платформи наразі є Український інститут національної пам’яті, Національний музей Голодомору-геноциду, Центр досліджень визвольного руху, Фонд збереження історії Майдану, Меджліс кримськотатарського народу.

«У 2014 році на прикладі України світ побачив, як старанно Росія хоче зробити реванш Радянського Союзу.  А все через те, що мільйони українців на Майдані вкотре виступили проти диктатури, російського впливу і обрали європейські цінності, а не радянські. Весь цей час ми живемо під тиском посиленої інформаційної пропаганди щодо сучасного життя України та її історії. Переконані, Архів національної пам'яті може стати потужною відповіддю дезінформації, адже працюватиме виключно із документами та на основі документів. На цьому непростому, але дуже важливому шляху, вважаємо, що маємо об’єднатися із міжнародними партнерами та колегами з Європи», – прокоментував налагодження зв’язків із міжнародними інституціями директор архіву Ігор Кулик.

Нагадаємо, Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті (Архів національної пам’яті) створений у червні 2019 року на виконання Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». У майбутньому в архіві планується зібрати орієнтовно 4 млн справ з архівів Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, органів прокуратури, судів тощо. Це буде найбільший архів на території України та серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи. У червні 2019 року уряд передав архіву частину будівлі на вул. Пухівській, 7 у Києві. За пів року команда архіву отримала позитивний експертний звіт на вже розроблену проєктну документацію, що дає змогу розпочати реконструкцію приміщення. Однак наразі, через урізання бюджету реконструкція поставлена на паузу.

Фото надане Архівом національної пам'яті

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ