Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Більшість членів Шевченківського Комітету склали свої повноваження

13 із 18 членів Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка заявили про складення своїх повноважень після скандалу із запізнілим оголошенням лавреатів 2023 року та запровадження нової номінації.

Про це йдеться в спільній заяві 13 членів Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, опублікованій на сайті Комітету. 

Підписанти зазначають, що їх, як і багатьох громадян, "застала зненацька пропозиція про доповнення Премії новою номінацією, а фактично – паралельним конкурсом". 

"Ми згодні з тим, що потрібно відзначати значущі твори, створені не тільки після 2014 року, але й після 24 лютого 2022 року, а також не проминати активну участь митців і діячів культури у наближенні Перемоги. Проте ми висловлюємо свою незгоду з тим, щоби вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до існуючого на сьогодні Положення щодо Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року в прискореному порядку", —  пояснюють свою позицію 13 членів Комітету.

У Комітеті відзначають, що цьогорічні переможці премії є визначені, а "країна чекає Указ і оголошення імен справедливо та за всіма процедурами обраних лауреатів Премії 2023 року". Відтак "такі зміни мають вигляд непродуманих і деструктивних".

“Це підриває прозорість та виваженість процедур, пункти Положення та вагу Премії як стабільної і авторитетної інституції з чітким алгоритмом роботи. Поява нових номінацій або інші несподівані зміни в Положенні до нагородження вже визначених переможців підважує довіру до Премії як найвищої відзнаки за твори літератури та мистецтва в незалежній Україні”, — вважають підписанти й додають. —  Хочемо особливо наголосити, що цьогорічні лауреати, визначені внаслідок голосування 15 лютого 2023 року, були обрані у легітимний спосіб, без порушень букви й духу Премії, з дотриманням чинного Положення".

У Комітеті нагадують, що згідно з положеннями премії, номінованими можуть бути твори, оприлюднені протягом останніх п’яти років, але не пізніше як за пів року до їх висунення на здобуття Національної премії.

Окрім того, упродовж останніх років серед поданих на здобуття Премії творів було чимало мистецьких творів воєнної тематики, і вони незмінно щороку присутні в “довгому” та “короткому” списку та серед лауреатів. "Загалом, Національна премія імені Тараса Шевченка, починаючи з 2014 року, – це  премія воєнного часу", —  резюмують підписанти.

"Водночас ми ставимося з повним розумінням до ідеї запровадити особливу відзнаку для мистецьких творів, створених після 24 лютого 2022 лютого, аби відзначити їхній внесок у Перемогу. Вважаємо, що ця пропозиція є важливою, тому потребує ретельного продумування і планування, зокрема щодо критеріїв, процедур висунення та відбору. Йдеться передусім про окреслення прозорого і справедливого алгоритму майбутньої відзнаки", —  пропонується у заяві.

У заяві йдеться, що строк повноважень нинішнього складу Комітету становить три роки та закінчився з врученням Премії 2022 року. Утім через виклики воєнного стану члени Комітету погодилися у чинному складі працювати під час воєнного стану та протягом двох місяців після його припинення чи скасування.

"Ми працюємо в засадничих інституційних рамках, де визначальними були і є прозорість та сталість правил, передбачених Положенням, і культурна цінність Національної премії імені Тараса Шевченка.

Цю позицію ми донесли до Офісу Президента та МКІП. У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила Положення Національної премії імені Тараса Шевченка, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени Комітету не бачать можливості продовжувати роботу – і складають свої повноваження", —  йдеться там. 

Під заявою підписались: Дмитро Богомазов, Володимир Войтенко, Майя Гарбузюк, Тамара Гундорова, Ростислав Держипільський, Римма Зюбіна, Алла Мазур, Люба Морозова, Віктор Плоскіна, Юлія Сінькевич, Ірина Славінська, Остап Сливинський та Євгеній Стасіневич. 

Нагадаємо, цьогоріч, 9 березня, традиційно у день уродин Тараса Шевченка, не було оприлюднено списку лавреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року.

В Офісі Президента повідомили, що вручення Шевченківської премії було відкладено, щоб відзначити твори на воєнну тему, які з’явилися після повномасштабного вторгнення.

Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Макаров 10 березня повідомив, що буде проведено додатковий конкурс “За внесок у перемогу”, і всі переможці разом будуть оголошені 22 травня, у день перепоховання Кобзаря.

Однак 11 березня Комітет із Шевченківської премії оприлюднив імена лауреатів 2023 року (у п’яти номінаціях із семи), серед яких перемогу здобули: поетеса Катерина Калитко за книгу поезій «Орден мовчальниць», виконавці гурту «Хорея Козацька» за авдіоальбом «Пісні Української революції», літературознавець Михайло Назаренко за книгу «Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792-1883» у двох частинах, журналіст Віталій Портніков за публіцистичні статті та виступи останніх років та режисерка Ірина Цілик за документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин». Не визначено переможців у номінаціях візуального і театрального мистецтв.

13 березня Юрій Макаров склав повноваження голови Шевченківського комітету.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ