Класична банківська система має замкнутий цикл. Цей принцип стандартної торгівлі товарами, цінностями або послугами актуальний як у рамках однієї фінансової установи, так і на рівні країн.
Через відхід від стандартної ринкової банківської системи криптовалюта вкрай негативно сприймається багатьма банкірами, які характеризують її як ризик-проєкт, що не вартий уваги. Незважаючи на такі доволі гучні заяви, більшість великих фінансових корпорацій має свої інвестиційні проєкти та гаманці з біткойнами.
Для багатьох сучасних людей криптовалюта стала синонімом багатства, адже новини та рекламні кампанії розповідають про значне зростання біткойна в період різкого підвищення ціни.
Насправді ринок більшу частину часу нестабільний і оновлюється періодами, відрізки яких можна образно поділити на 3–4 роки. У цей час відбувається тимчасовий спад активності на криптовалютних біржах і в майнінгу. Криптозима вносить суттєві зміни у світ власників активів у цифровій валюті, і тільки на тезер ціна сьогодні залишається стабільною, як і протягом всіх минулих років.
Конфлікт інтересів
Повна заміна банківської системи цифровими валютами неможлива. Банк як фінансова установа виступає своєрідним регулятором, який діє у своїх інтересах (або в інтересах країни, на території якої він працює). Напрямок зацікавленості — це зниження ризиків із максимальним збільшенням доходів і як наслідок — зростання капіталізації. Будь-яка валюта — інструмент для досягнення мети банком, але лише біткойни, токени та альткойни вибиваються із загального поняття цінностей.
Для пулів, блокчейн-системи Binance і криптовалютних гаманців, де більшість людей зберігає свої монети, стабільність не є головною метою. Навпаки, стабільна ситуація призводить до зниження інтересу. Через це виникає зменшення курсу, який збільшує споживчий попит. Хвилеподібний ефект можна порівняти з ринком цінних паперів, але на відміну від класичних активів, цифрові монети не підкріплені реальними цінностями.
Виходить, що криптовалюта як інструмент для банків — ненадійна одиниця. Вона може існувати самостійно, поза банківською системою. Водночас платіжна система, яка почне регулювати обіг і поширення біткойнів та їхніх аналогів, від початку приречена на провал:
- Будь-який регулятор або прив’язка криптовалюти суперечить самій ідеї Сатоші Накамото.
- Заміна банку пулом автоматично перетворить останній на фінансову організацію з аналогічними до банку вимогами.
- Повний перехід на криптовалюту в недалекому майбутньому призведе до високої інфляції, знецінення праці або спекуляції на змінах котирувань курсу.
Незважаючи на нестабільність валюти та її невизнання багатьма державами, біткойн уже офіційно легалізовано більш ніж у 10 державах.
Легалізація криптовалюти
У тому, що біткойн — валюта майбутнього, сумнівів немає, але поки що цифрова ініціатива щодо часткового скасування банків доволі сумнівна. Десятки держав мають активи в криптовалютних портфелях, у деяких країнах (зокрема в Україні), обсяг використання досягає 5% від загального ВВП.
Проте у 2020 році, в період чергового криптовалютного буму, держава Сальвадор офіційно прийняла біткойн як законний платіжний засіб всередині держави. Варто зазначити, що власної валюти Сальвадор не має, що трохи спростило процедуру введення крипти. Весь світ спостерігає за економічними показниками країни, але поки що прогнози експертів невтішні.
Можливо, більші та фінансово грамотніші держави підтримають ініціативу Сальвадору, запровадивши криптовалюту як альтернативу класичній банківській системі.
