11 лютого 1857 р. на Прикарпатті народилася Ольга Рошкевич (у заміжжі Озаркевич) - українська перекладачка, збирачка фольклору. Перше кохання Івана Франка, у молоді роки - натхненниця його творчості.
Про це повідомляє Укрінформ.
Народилася в священницькій родині. Її батько, Михайло Рошкевич, після закінчення Львівського університету та духовної семінарії, висвятився 1856 року і став священником. Брат Ольги Ярослав навчався у Дрогобицькій гімназії, і завдяки йому вона познайомилася з Іваном Франком, їхнє перше взаємне кохання тривало 10 років. 1877 року Франка, студента філософського факультету Львівського університету арештували за участь у таємній соціалістичній організації. В оселі Рошкевичів провели обшук. Отець Михайло Рошкевич заборонив Ользі зустрічатися та листуватися з Франком. Проти волі батька Ольга продовжувала листування та таємно зустрілася з ним. Листи Івана Франка до Ольги Рошкевич, датовані 1874-1880 роками, є докладною автобіографією поета. Це не лише душевна сповідь закоханого юнака, а й детальна розповідь про його життя того періоду. Почуття Івана Франка надихнули його на написання циклу ліричних поезій «Картка любови», новели «На дні» (глава «Ганна») і окремих поезій.
1879 року Ольга Рошкевич взяла шлюб з випускником духовної семінарії Володимиром Озаркевичем - братом письменниці Наталії Кобринської.
Після смерті чоловіка Ольга зі сестрою Михайлиною живе то в родині дочки Олени, яка вийшла заміж за священника Йосипа Іванця. Часто міняє адреси. У Львові довго не затримується. Франко через Михайлину просить, благає, щоб Ольга прийшла до нього. Він уже дуже слабий, немічний і хоче попрощатися з нею. Ольга рішуче відмовляється. Вона не була на похороні Франка. З вікон помешкання бачила похоронну процесію і благословила колишнього коханого на вічний спочинок.
Останні три роки життя (1932-1935) Ольга Рошкевич мешкала в селі Миклашеві, що за 14 км від Львова. Жила разом зі сестрою Михайлиною в родині доньки Олени Іванець у плебанії біля церкви. Її зять Йосип Іванець був місцевим священником. Відійшла у вічність 30 травня 1935 року. Поховали її на сільському цвинтарі.
До творчого доробку Ольги Рошкевич (Озаркевич) належать: зібрані весільні пісні й обряди в селі Лолин, опрацьовані Франком і опубліковані під назвою «Obrzędy і pieśni weselne ludu ruskiego we wsi Lolinie, pow. Stryjskiego» у «Zbiór wiadomości do antropologji krajowej», т. 10 (1886) і окремо; переклад повісті Еміля Золя «Довбня» (видано 1879 року з передмовою Івана Франка), переклад твору Марії Софії Шварц «Сімнадцяті і двадцяти роковини», опублікованого в альманасі «Дністрянка» під псевдонімом «Надежда» 1876 року.
