29 липня 1919 року Кінний полк Чорних Запорожців Петра Дяченка разом з частинами 7-ї Запорозької дивізії Армії УНР, ведучи наступ проти червоної дивізії Щорса, здобули Проскурів.Про це йдеться у повідомленні на Facebook 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців.
Бої за Проскурів точилися від початку червня 1919 року. 6 червня Запорозька група (командувач - Володимир Сальський) після кількаденних боїв здобула місто. Проте в ніч з 5 на 6 липня Проскурів, атакований з півночі дивізією Щорса, довелося залишити.
Лише 29 липня Проскурів знову вдалося відбити у ворога. Слідом за Запорожцями до Проскурова увійшла 4-та Золочівська бригада Української Галицької Армії, очолювана хорватом Степаном Чмеликом. Чорні Запорожці не зупиняючись погнали ворога далі в напрямку на Заруддя.
Здобуття Проскурова стало хорошим подарунком командувачеві Армії УНР Василеві Тютюннику на його 29-річчя.
Того ж дня група Січових Стрільців Євгена Коновальця здобула Чорний Острів та погнала ворога далі і зайняла Миколаїв на річці Бужок.
На інших напрямках Армія УНР того дня вела запеклі бої за Жмеринку (Київська група Юрія Тютюнника) і в обороні Вапнярки (3-тя Залізна дивізія Олександра Удовиченка).
У зв'язку з цими подіями слід згадати лицаря без страху й догани Миколу Воскобойникова, начальника штабу Запорозької групи. Під час наступу групи на Проскурів він помер 27 липня від перевтоми. У штабі не вистачало працівників. Було йому 39 років.
