25 жовтня 1920 року народився Амет-хан Султан (1920 – 1971) – військовий льотчик, випробувач, двічі Герой Радянського Союзу. Походив з кримськотатарської родини з Алупки Кримського півострова. «Летает отлично и с большим желанием, усваивает летную практику быстро и точно. В воздухе смел и настойчив, инициативен и вынослив», – таку характристику до атетата про закінчення Качинського училища військових льотчиків отримав Амет-хан Султан 1940-го.
Німецько-радянську війну почав лейтенантом. Спершу літав як розвідувальник, згодом – бомбардувальник. Перша повітряна перемога Амет-Хана відбулася у небі над Ярославлем. У травні 1942-го він протаранив нацистський бомбардувальник «Юнкерс». Ліве крило винищувача Амет-хана застрягло в палаючому ворожому літакові. Цей факт з життя льотчика став одним із найяскравіших епізодів у фільмі «Хайтарма». Якраз постать Амет-Хана була прототипом головного героя стрічки. Події розгортаються на тлі виселення радянською владою кримських татар зі своєї Батьківщини у 1944 р.
У роки війни Султан Амет-Хан здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30, а у складі групи – 19 ворожих літаків. За героїчні вчинки йому двічі було присвоєне звання Героя Радянського Союзу, 15 бойових нагород та інші відзнаки.
Після війни досвідчений пілот не міг влаштуватися на роботу льотчиком-випробувачем. В документах завжди вказував свою національність. Друзі радили не робити цього. «У чоловіка має бути одне слово, – відповідав Амет-Хан, – Сказав – татарин, значить татарин!» Завдяки бойовим побратимам він влаштувався до Льотно-дослідницького інституту під Москвою, де і пройшла решта життя льотчика. Тут він протестував понад 50 типів літаків. Він першим у Союзі здійснив автоматичну заправку літака у повітрі та відпрацювання різних систем катапультування.
«В очікуванні польотів він міг годинами мовчки стояти біля вікна кімнати для льотчиків, вдивляючись… у злітну смугу, – згадував у мемуарах «Відлітаю за мрією» льотчик Ігор Шелест. – Водночас багато палив. Спроби дізнатись про його фронтову роботу закінчувались приблизно так: «Розумієш, нічого цікавого. Муть якась в голові… і безкінечна срілянина… Є погода, немає погоди. Дощ – нари в землянці. Сонце – знову увечері двох-трьох недорахувались… Нічого цікавого».
1951-го Амет-Хан випробовував пілотовану модель радянської протикорабельної ракети. Був представлений до третьої Зірки Героя Радянського Союзу. Лаврентій Берія згадував, що Сталін, побачивши у списку представлених до нагород ім’я Амет-хана обурювався: «Як це татарина допустили до надсекретних випробувань?» Втретє Героя не дали, натомість – Сталінську премію та орден Червоного Прапора. «За великий внесок у створення та вдосконалення вітчизняної техніки, мужність, проявлені при проведенні випробувальних робіт».
1956-го з групою колишніх партійних і радянських працівників Кримської АРСР підписав листа до ЦК КПУ з проханням реабілітувати кримських татар, дозволити їм повернутись на Батьківщину.
1 лютого1971 р. під час виконання випробувального польоту Султан Амет-Хан загинув разом зі своїм екіпажем. Похований у Москві.
Джерело: УІНП
