19 серпня 1863 року с. Рівному, волосному центрі Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (нині Новоукраїнського району Кіровоградської області) народився Самійло Дудін - етнограф-фотохудожник, живописець, мистецтвознавець. Створив галерею світлин українців кінця XIX століття.
Про це пише Укрінформ.
Навчався в Єлизаветградському земському реальному училищі, відвідував курси малювання.
У юності брав участь у громадсько-політичному об’єднанні «Громада», належав до народовольському гуртку. Читав нелегальну літературу, перекладав письменників-народників українською, досліджував створення вибухових речовин. За це 21-річного Дудіна арештували і на три роки вислали на Забайкалля.
У засланні Дудін зустрівся з відомим ученим – мандрівником Потаніним і за його порадою зайнявся збиранням фольклорного та етнографічного матеріалу бурятів і монголів, вивчав фотосправу. У 1891 році за рекомендацією Потаніна його взяв на посаду художника – фотографа до складу своєї знаменитої експедиції в Монголію видатний учений Радлов.
У 1891–1897 роках був вільним слухачем у Петербурзькій Академії мистецтв у Іллі Рєпіна.
У 1894 році створив серію світлин «Українці», яка є цінним етнографічним джерелом. 1911 року в Києві вийшла «Ілюстрована Шевченківська бібліотека» (24 книги) з його роботами. Також він виконав 27 ілюстрацій до петербурзького видання «Кобзаря», ілюстрував повісті Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород».
