1879, 23 лютого – у Києві народився Казимир Малевич, художник-авангардист та теоретик мистецтва, основоположник супрематизму, автор однієї із найвідоміших картин ХХ ст. «Чорний квадрат». Він тричі безуспішно намагався вступити до Московського училища живопису. Про це інформує УІНП.
У родині Малевичів, що мали польське коріння, було чотирнадцятеро дітей. Батько, який працював на цукрозаводі, мріяв аби син став цукроваром. Тому вороже поставився до захоплення малюванням. Мати ж, навпаки, підтримала Казимира Малевича. Сама купила йому професійні пензлі та фарби. Перше знайомство хлопця з художниками сталося у містечку Білопіллі Харківської губернії. «З Петербурга приїхали найзнаменитіші художники для писання ікон в соборі. – писав у спогадах Казимир Малевич. – Це нас сильно схвилювало, бо ми ще ніколи не бачили живих художників». Попри те, що Малевич, виконуючи волю батька закінчив агрономічне училище, згодом пішов навчатися малюванню до Київської художньої школи Миколи Мурашка.
Потому Малевич майже десять років прожив у Курську, де одружився та працював на Курсько-Московській залізниці. Він не полишав малювати й організував гурток з малювання.
Казимир Малевич (1879 – 1935). Фото: www.k-malevich.ru.
Подружнє життя не склалося і 1905-го року Малевич здійснив першу невдалу спробу вступити до Московського училища живопису, скульптури і зодчества. Він почав займатись у студії архітектора, одного із засновників Московського товариства художників Івана Рерберга. Малевич увійшов у середовище відомих малярів, почав виставлятися на художніх виставках товариства.
Кубофутуристичний» напрям у творчості Малевича припав на початок Першої світової війни. 1913-го він оформлював постановку футуристичної опери «Перемога над Сонцем». На театральній сцені вперше було представлено «Чорний квадрат», створений Малевичем як декорація до спектаклю. Це був початок супрематизму (найвищого етапу у мистецтві). «Супрематизм, – за визначенням Малевича, – мав у своєму розвитку три ступені чорного, кольорового і білого».
Казимир Малевич. Портрет Михайла Матюшина (музикант, художник, композитор, видавець, скульптор). 1913. Джерело: wikiart.org
Казимир Малевич. Супрематизм. 1916. Джерело: wikiart.org.
З 1918-го колір зникає у живописі Малевича. З’являється картина «Білий квадрат на білому фоні». «Це знак чистоти людського творчого життя. – говорив Малевич, – це досягнення живописного абсолюту, а місія живопису на цьому закінчена».
За радянської влади його двічі заарештовували, 1933-го його мистецтво оголосили поза законом.
У творчості Малевича була відображена тематика Голодомору 1932-33 року. Відомий його ескіз під назвою «Де серп і молот, там смерть і голод» – рядком з народної пісні 1920-30-х років. На картині зображені 3 людські фігури, у яких замість облич серп, молот, хрест і труна.
15 травня 1935-го року Казимир Малевич помер у Санкт-Петербурзі.
Цікаві факти з життя Малевича:
- Свого часу Малевич захоплювався вишивкою. Художник не тільки сам вишивав, а й створював ескізи, за якими потім майстри народного промислу робили вишивки. Вишиті шарфики, подушки, хустки і скатертини, створені в селі Вербівка на Київщині, потім продавалися в Києві, Москві і Берліні.
- Дуже добре співав і мав красивий бас. Коли художник Володимир Татлін грав на бандурі. Під акомпанемент бандури Малевич співав. Улюбленими були пісні «Гуде вітер вельми в полі»; «При дорозі хрест високий, кров’ю обілляний», «крамольна» в ті часи «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».
Казимир Малевич. Весна. 1904. Джерело: tretyakovgallery.ru.
- Художник часто говорив про своє захоплення іконами, називав ікони найкрасивішим, найбільш досконалим видом мистецтва. У різні цикли робіт сільської тематики Малевичем включені українські пейзажі, й ікони, присутні в кожній сільській хаті.
- У грудні 1913 року в «Луна-парку» Санкт-Петербурга відбулася вистава опери «Перемога над Сонцем», автором декорацій був Малевич. Під час роботи над декораціями у нього виникла ідея створення «Чорного квадрата». Задником декорації для однієї зі сцен був квадрат, наполовину зафарбований чорним кольором.
Казимир Малевич. Атлети. Джерело: wikiart.org.
-Хворий Малевич запустив бороду та іронічно називав себе Карлом Марксом. Після самогубства Маяковського Малевич написав: "Я не можу піти, як він, але й жити тут більше не можу". Передчуваючи, що скоро хвороба скоротить його вік, "Казимир Великий" (так він часом себе називав) Малевич сам готував ескіз домовини.
