23 лютого 1901 року в селі Ладижинка на Черкащині народився Леонід Перфецький – художник-баталіст, офіцер Армії УНР, учасник Першого Зимового походу.
Батьки художника походили із Галичини, в Наддніпрянщину переїхали на зламі ХІХ - ХХ століть. Середню освіту Леонід здобув в Орлі, потім вступив до Московського університету.
Під час Першої світової війни шістнадцятирічного юнака мобілізували та відправили до школи прапорщиків у Петергоф.
З початком Української революції 1917-1921 рр. юнак повернувся до України та поринув у вир боротьби. Поручник Перфецький став командиром кінної сотні 8-го пішого Чорноморського полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, був учасником Першого Зимового походу.
Окрім участі у військових операціях Леонід Перфецький робив історичні замальовки тих подій. Художник з надзвичайною точністю намагався відтворити всі атрибути військового побуту: уніформу, відзнаки, зброю. У його картинах знайшли відображення події бою під Крутами 29 січня 1918 року, здобуття Арсеналу, піднесення українського прапору на Чорноморському флоті у квітні 1918 року, події Першого (грудень 1919 року – травень 1920 року) та Другого (жовтень – листопад 1921 року) Зимових походів Армії УНР.
Здобуття Київського Арсеналу. Фото: texty.org.ua
По завершенню Перших Визвольних змагань Леонід Перфецький опинився в Кракові, де в 1921 році вступив до Академії мистецтв. Там він зазнайомився з видатними баталістами, зокрема з таким загальновизнаним майстром жанру як Войцех Коссак. Дослідники зазначають, що художник також навчався у мистецькій школі Олекси Новаківського.
У 1925 році переїхав до Парижа, де навчався у майстерні художника Андре Лота. У Парижі Перфецький створив низку портретів видатних французів, займався творчими пошуками в рамках модерністичних течій. Він виставляв свої твори в престижному Салоні Тюільрі та в приватних галереях, здобув визнання найвибагливіших критиків. Влітку 1937 року став куратором виставки з нагоди 250-ліття здобуття гетьманської булави Іваном Мазепою.
У 1941 році Перфецького вивезли до Німеччини як аграрного робітника. Через рік давнім друзям із Українського Координаційного Комітету під керівництвом історика Володимира Кубійовича вдається забрати його у Львів як ілюстратора для німецького видання — місячника «Наші Дні» (вийшло три номери) і викладача рисунку в Українській мистецькій школі. «Українське видавництво» запросило художника до Львова на посаду ілюстратора щомісячного видання «Наші Дні», роботу в якому Перфецький поєднував з викладанням малювання в Українській мистецькій школі.
В часи Другої світової війни у 1944-му році, Леонід Перфецький як художник-кореспондент приєднався до дивізії «Галичина», створивши збірку графічних малюнків «Українська дивізія». У 1945 році опинився в таборі воєнних полонених у Зальцбурзі, пізніше потрапив до таборів переміщених осіб в Австрії. Під час життя в таборі, у 1953 році, в щоденній газеті «Свобода» було опубліковано художній твір Перфецького під назвою «Україна у боротьбі», окрім того, збереглось 78 акварелей та нарисів із пластового життя.
У 1954 році оселяється в Канаді. У Монреалі Леонід Перфецький розмалював фресками Українську Католицьку Церкву Святого Духа, Католицьку Церкву Святого Елезара. Жив митцем-самітником у монастирі при Ораторії св. Йосифа, працював над циклом «Апокаліпсис», створиши 24 картини до останньої книги Нового заповіту — «Об`явлення св. Івана Богослова».
Ілюстрація до Енеїди. Фото: texty.org.ua
Цікавим доробком Перфецького є його ілюстрація до «Енеїди» Івана Котляревського. У його інтерпретації герої твору - вояки українських армій, одягнені в уніформи українських військових формацій, на яких митець докладно зображує одяг, відзнаки і зброю.
Помер Леонід Перфецький 25 жовтня 1977 року в Монреалі, похований на кладовищі Мовнт Рояль.
