29 травня 1953 року новозеландець Едмунд Персиваль Хілларі і непалець Тенциг Норгей стали першими у світі альпіністами, які піднялись на найвищу точку планети – гору Еверест висотою 8848 метри
Вперше висоту гори, відому під назвою Пік XV, було визначено в 1856 році учасниками британської геодезичної експедиції, яка працювала в районі Гімалаїв з 1802 року. Із-за того, що тривалий час Тібет і Непал були закриті для іноземців і назва Джомолунгма («Свята матір») була невідома європейцям, вони назвали її на честь ініціатора і колишнього керівника британської експедиції головного геодезиста Індії Джорджа Евереста.
Перша спроба піднятися на Еверест були здійснені в 1921 році британцями Джорджем Меллорі і Гаєм Баллоком, які досягли висоти 7005 метрів; через рік британець Джордж Фінч, використовуючи балонний кисень, піднявся на висоту 8320 метрів, ставши першою людиною, що подолала рубіж висоти у 8 тисяч метрів. Протягом наступних тридцяти рокі були здійснені інші численні спроби підкорити Еверест, але кращими досягненнями були 8550 метрів Меллорі (1924 рік) і 8611 метрів швейцарського альпініста Раймона Ламбера і непальця Тенцига Норгея (1952).
Тенцинг Норгей, шерп за походженням, народився у Східному Непалі в сім'ї пастуха і був 11-м з 13-ти дітей, більшість з яких померла. Точна дата його народження невідома – уже коли Тенциг став знаменитим за побічними даними було припущено, що він народився у травні 1914 року. З двадцяти років Тенцинг працював носильником у складі альпіністських експедицій і брав участь у шістьох спробах піднятись на Еверест у компанії британських, канадського та швецарських альпіністів. Після рекордного на той час досягнення з Раймоном Ламбером, коли Норгей вперше виступав як рівноправний учасник експедиції, вони вдвох здійснили ще одну спробу восени 1952 року, але вона виявилась невдалою із-за поганої погоди.
В 1953 році Норгей став учасником експедиції англійця Джона Ханта, до складу якої входило понад 400 чоловік, включаючи 382 носильників. Для підйому на вершину Евересту було сформовано дві пари альпіністів, до однією з яких увійшли Тенциг Норгей і Едмунд Хілларі, колишній новозеландський військовий, який вперше побував у Гімалаях в 1948 році. У березні експедиція створила базовий табір на висоті 7890 метрів. Першими на підкорення Джомолунгми 26 травня вирушили Том Бурдільйон і Чарльз Еванс, але вони були змушені повернутись після того, як у Еванса відмовило кисневе обладнання.
28 травня вирушили Хілларі і Норгей при підтримці ще трьох альпіністів. Того ж дня вони досягли висоти 8500 метрів, після чого група підтримки повернулась у базовий табір. Переночувавши, Хілларі і Норгей продовжили підйом і 29 травня 1953 року об 11-30 піднялись на найвищу точку планети. Вони пробули на ній близько 15 хвилин, зробили знімки на підтвердження свого досягнення, Хілларі вбив хрест, отриманий від Ханта, а Норгей залишив у снігу цукерки.
Новина про підкорення Евересту досягла Британії у день коронації королеви Єлизавети II, що дало привід пресі поширити домисли про присвяту альпіністського досягнення цій події. Тим не менш, 37 учасників експедиції Джона Ханта отримали з рук королеви спеціальну медаль на честь сходження на Еверест, Хілларі і Хант були посвячені у лицарі, Норгей був нагороджений Георгіївською медаллю Великобританії (існує версія, що у лицарстві Норгею було відмовлено за наполяганням прем'єр-міністра Індії Джавахарлала Неру) і орденом Зірки Непалу.
Згодом Едмунд Хілларі піднявся на 10 інших найвищих піків у Гімалаях, підкорив Північний і Південний полюси, працював на дипломатичній службі, спробував здійснити політичну кар'єру, заснував благодійний фонд для підтримки народності шерпа, що проживає в Індії, Непалі та Бутані. Він був нагороджений вищими нагородами багатьох країн світу, став єдиною людиною, яка ще при житті була зображена на банконті Нової Зеландії (1992) і першим іноземцем, що став почесним громадянином Непалу (2003). Едмунд Хілларі помер у 2008 році у віці 88 років. Його тіло було кремоване і за заповітом частина попелу захоронена на церковному цвинтарі в Окленді (Нова Зеландія), частина – розвіяна над морем і частина - перевезена до буддистського монастиря в Непалі.
Тенцинг Норгей займався організацією багатьох міжнародних експедицій на Еверест, заснував компанію для комерційних альпіністських сходжень. Він помер від інсульту в 1986 році і його кремовані останки були поховані в Інституті альпінізму в місті Дарджилінг в Східних Гімалаях.
8 травня 1978 року австрійські альпіністи Райнхольд Месснер і Пітер Хабелер вперше піднялись на Еверест без кисневого спорядження, 13 травня 1995 року 33-річна британська альпіністка Елісон Харгрівз стала першою жінкою у світі, яка в одиночку підкорила Еверест без кисню і носильників, 25 травня 2001 року на найвищу гору планети першим із незрячих світу піднявся американський вчитель Ерік Вейхенмаєр.
