15 лютого 1930 року розпочалися масові селянські протести проти колективізації в Україні.
У 1930 році Україна була охоплена масовими селянськими протестами та повстаннями проти насильницької колективізації, розкуркулення та закриття церков. За даними ГПУ, того року в Україні відбулось понад 4000 масових селянських протестних виступів. За підрахунками дослідників, у них взяло участь понад 1,2 млн. українців.
Хвиля масових протестів почалася із лютого 1930 року й найбільшого розмаху отримала на початку березня. Загалом в Україні з 20 лютого по 20 квітня заворушеннями було охоплено понад 1900 сіл і містечок. У сотнях сіл була ліквідована радянська влада на кілька днів. Розмах селянських протесів, особливо у прикордонних округах України, у лютому-березні 1930 року змусив Сталіна призупинити колективізацію на півроку.
В історіографії початок повстань відносять до 20 лютого, але ця дата не зовсім правильна. Оскільки в той час звітність органами ГПУ давалась за декадами, то всі звіти з інформацією про заворушення давались, як правило, з 20 лютого, тому ця дата й увійшла в літературу.
Фактично масові заворушення розпочалися дещо раніше.
Масові селянські виступи у прикордонних округах розпочалися з Плужанського району на Шепетівщині. Безпосереднім поштовхом до заворушень стало закриття церкви у районному центрі. У ніч з 14 на 15 лютого місцевий священик Аверкій Войко об’їхав навколишні села, закликаючи селян стати на захист церкви. 15 лютого у Плужному зібралося до 1500 селян з навколишніх сіл, переважно жінок, вимагаючи повернути ключі від церкви. Секретар РВК змушений був задовольнити цю вимогу. Того ж дня у церкві відправили службу Божу та обрали нове правління церковної громади. Ця перша перемога надихнула селян на подальші рішучі дії.
Вже 20 лютого у Плужному до 80 жінок почали руйнувати годівницю місцевого ТСОЗу. За кілька днів повстання охопило 22 села Плужанського району, а на початку березня радянському активу, як зізнавався у своїх повідомленнях керівник ГПУ України В.Балицький, вдалося втриматися лише в кількох селах Шепетівської округи.
Паралельно, на сході України почались масові заворушення, які переросли у повстання в Старобільській окрузі. 15 лютого селяни райценту Містки відмовились видавати куркулів і організовано розібрали посівний матріал, який був у них насильно зібраний.
Під впливом цього селянського успіху почались масові протести в селах цього та сусідніх районів. Селянське повстання на Старобільщині тривало до 20-х чисел лютого і було придушене силами ГПУ з кількох округ, підсиленими спеціальною опергрупою ГПУ України.
