Зборівська битва 1649 року. Одна з битв, що відбулася між українським військом на чолі з Богданом Хмельницьким й татарським військом на чолі з кримським ханом Іслам-Гіреєм III, з одного боку, та польською армією – з другого, в роки національної революції 1648–1676 рр.
Після вторгнення 30(20) травня 1649 польських підрозділів на терени Української козацької держави українські й татарські війська перейшли в наступ і 10 липня (30 червня) оточили польську армію в Збаражі. Польський король Ян II Казимир Ваза виступив їй на допомогу і 13(03) серпня став обозом (бл. 30 тис. жовнірів і слуг, 30 гармат) на правому березі р. Стрипа біля с. Млинівці (нині село Зборівського р-ну Тернопільської обл.)
Б.Хмельницький та Іслам-Гірей III виступили з частиною війська (бл. 30–40 тис. українців і 20–25 тис. татар) назустріч противникові. Попереду рухалася кіннота, позаду – піхота з обозом. За задумом гетьмана й хана, татари й відбірні українські кіннотники (усього 25–30 тис. осіб) мали завдати одночасного удару по авангарду й ар'єргарду польського війська під час переправи через Стрипу, скувати його дії та, дочекавшись підходу піхоти, розгромити.
Уранці 15(05) серпня в трьох місцях біля Зборова розпочалася переправа поляків, похідна колона яких розтягнулася щонайменше на 7 км. Одержавши про переправу сигнал церковним дзвоном з міста, гетьман і хан перейшли в наступ. 10–12 тисяч вояків (переважно татар) перебралися біля с. Метенів (нині село Зборівського р-ну Тернопільської обл.) на правий берег Стрипи й завдали удару по польському війську з тилу. Були знищені корогви К.Корицького, С.Вітовського та ін. Вцілілі підрозділи тікали до Зборова. В цей час авангард польського війська атакували основні сили союзників (переважно татари) й розгромили його. Увечері битва припинилася. З підходом української піхоти становище польського війська стало критичним (лише вбитими воно втратило 6–7 тис.). Ранком 16 (06) серпня українці й татари розпочали наступ на ворожий табір і Зборів (упродовж дня провели 10 штурмів). Увечері хан вступив у переговори з королем, після проведення яких наполіг на припиненні воєнних дій з боку Б.Хмельницького проти Польщі і уклав з королем договір. Богдан Хмельницький змушений був погодитися з умовами цього договору.
