26 червня 1925 року у Голлівуді відбулась прем'єра німого фільму Чарлі Чапліна «Золота лихоманка», в якому він був сценаристом, режисером, продюсером і виконавцем головної ролі. У 1953 році стрічка була визнана суспільним надбанням США і згодом увійшла до сотні кращих американських фільмів всіх часів
«Золота лихоманка» - єдиний німий фільм Чарлі Чапліна, знятий за наперед написаним сценарієм. У головній жіночій ролі в стрічці, яка розповідає про Маленького Волоцюгу, що у 1898 році відправляється на золоті копальні Аляски, планувалось зняти 17-літню Літу Грей, другу дружину Чарлі Чапліна, з якою він одружився в 1924 році. Проте через вагітність Літи вона з'явилася лише в кількох епізодах (та й ті не увійшли у фінальний монтаж), а головна дісталась дебютантці Джорджиї Хейл.
Сам образ Волоцюги, придуманий коміком Роско Арбаклом, вперше з'явився у фільмі «Незвичайно скрутне становище Мейбл» 1914 року, в якому 25-літній Чаплін був одягнутий у величезні штани, вузьку візитку, великі черевики, котелок, з тростиною у руках; для солідності він приклеїв невеликі вуса, які не приховували міміки, потрібної в німому кіно.
Зйомки «Золотої лихоманки» почались у 1924 році в окрузі Невада, штат Каліфорнія, проте, коли матеріал вже був майже готовий, Чаплін, відмовившись від сцен в природних умовах (з них він лишив лише кілька початкових епізодів), переніс зйомки фільму в павільйон власної студії «United Artists» в Лос-Анжелесі. В якості статистів було найнято понад дві тисячі справжніх волоцюг, а для зображення снігу використовувались різні варіанти його імітації і для кожного з них були перезняті майже всі сцени.
«Золота лихоманка» перемонтовувалась Чапліним 27 разів і вперше вийшла на екран 26 червня 1925 року у Голлівуді. Вона мала величезний успіх в усьому світі і стала за величиною касових зборів п'ятою в історії німого кіно. У 1953 році «Золота лихоманка» була визнана суспільним надбанням США, в 1992-у - була поміщена у Національний реєстр бібліотеки Конгресу США, а з 1998 року стрічка входить до «Сотні кращих американських фільмів останніх 100 років» за версією Американського інституту кіномистецтва.
Хоча звук з'явився у фільмах уже 1927 року, Чарлі Чаплін залишився вірним старій кінотехніці ще ціле десятиліття. Його першою повністю звуковою картиною став «Великий диктатор», знятий 1940 року, який став останнім фільмом, де використовується образ Волоцюги. Через два роки Чаплін ще раз перемонтував «Золоту лихоманку», додав власноруч написану музику та начитав текст і у відредаговоному вигляді вона в двох категоріях безуспішно номінувався на «Оскар» 1943 року.
