Учора, 19 вересня, депутати Львівської обласної ради підтримали заяву щодо прийняття нової редакції закону України «Про освіту». «За» проголосували 47 депутати, передає Гал-інфо.
У заяві сказано, що депутати Львівської обласної ради підтримують нову редакцію закону «Про освіту». Заяву депутатів Львівщини надішлють депутатам Волинської, Чернівецької, Закарпатської, Одеської та Івано-Франківської обласних рад.
Перед голосування з різкою критикою виступив депутат від ВО «Свобода» Руслан Кошулинський.
За його словами, з кишень українців фінансуватимуть навчання нацменшин.
«Незрозуміло, для кого Міністерство освіти навчатиме наших дітей. У Львові шість шкіл з російською мовою викладання, і вони фінансуються з бюджету країни», - наголосив він.
Незважаючи на критику депутати все ж підтримали заяву.
Текст заяви:
Верховна Рада України 5 вересня 2017 року 255 голосами «за» підтримала законопроект "Про освіту". За законопроект голосували представники всіх фракцій, які є у Верховній Раді, за винятком відверто проросійського «Опозиційного блоку». Прийняття законопроекту стало результатом широкого консенсусу між депутатським корпусом, освітянським середовищем, урядом та експертами. Між першим і другим читаннями у законопроект було внесено понад 1000 поправок із запропонованих 1700.
Україна отримала принципово новий нормативний документ, який регулює правовідносини та процеси в освітній галузі, а також відповідає провідним світовим нормам і практикам у галузі освіти.
До основних революційних новацій, які запроваджуються цим законом, можна віднести те, що школа стане профільною, учень зможе обирати: навчатися в академічному ліцеї чи професійному коледжі. Відповідно, зникає необхідність "зубріння" предметів, які в професійній діяльності людині не знадобляться. Запроваджується компетентнісний підхід до навчально-виховного процесу, тобто те, чим у процесі навчання має оволодіти учень. Серед нововведень: спілкування державною та іноземними мовами, математична компетентність, загальнокультурна, екологічна, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися впродовж життя.
Запроваджуються поетапне збільшення зарплат педпрацівникам, формуються нові засади підвищення кваліфікації вчителів, дано потужний поштовх інклюзивній освіті, передбачено проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників по завершенню базової середньої освіти, запроваджується автономія шкіл, виборність директорів, школа буде зобов'язана звітувати про свою фінансову діяльність.
І, що надзвичайно важливо, освітній процес у всіх закладах освіти відбуватиметься українською мовою. Разом з тим ухвалений закон гарантує право на навчання мовами нацменшин у дошкільних закладах та початковій школі.
Власне ця норма, закладена в статті 7 Закону, викликала шалену хвилю злоби й ненависті в північного сусіда – Російської Федерації, а також нерозуміння в наших західних партнерів з ЄС, з якими безпосередньо межує Україна та етнічні меншини яких компактно проживають на території України. У першу чергу – це Угорщина та Румунія.
Застосування цієї норми Закону «Про освіту» в усіх україномовних школах починається з 1-го вересня 2018 року, а в школах національних меншин – з 2020 року. Збільшення кількості дисциплін, які будуть викладатись українською мовою, зростатиме поступово, для уникнення можливих конфліктів і протистоянь. Мовами національних меншин будуть викладатися мова відповідної національної меншини, література національної меншини, а також історія цього народу, усі інші предмети – українською. У закладах освіти, відповідно до освітніх програм, можуть викладатися окремі дисципліни двома і більше мовами. Це – українська мова, англійська мова, а також інші офіційні мови Європейського Союзу.
Тобто, уперше з моменту проголошення незалежності України і на четвертому році війни з РФ у галузі освіти було прийнято закон, який наповнив реальним змістом положення статті 10 Конституції України, котра декларує, що державною мовою в Україні є українська мова.
Чи можна було ще більше розширити застосування української мови в галузі освіти? Можливо, що так, однак ми вважаємо, що на сьогоднішньому етапі розвитку нашої держави, враховуючи цілі століття нищення української мови різноманітними закордонними зайдами, у першу чергу російськими імперіалістами, насильне зросійщення Півдня та Сходу України, а також беручи до уваги міжнародні зобов’язання України, Верховна Рада України продемонструвала здатність держави відстоювати свої національні інтереси та прийняла збалансований і виважений документ.
Правильність такого рішення краще за все характеризує заява МЗС країни -агресора – Російської Федерації, у якій йдеться про те, що Україна таким чином намагається здійснити повну українізацію освітнього простору країни.
Львівська обласна рада підтримує прийняття зазначеного законопроекту, а для всіх тих, хто біснується від прийняття цього Закону, хочемо відповісти рядками з вірша Павла Тичини: «Та нехай собі як знають, божеволіють, конають, — нам своє робить!»
