Слухай онлайн
Культура

Десять фільмів, які ви не побачили протягом року, але можете подивитися на свята

Незабаром ми святкуватимемо Новий Рік та Різдво, а отже попереду чимало вихідних, які навіть можна провести за переглядом улюблених кінофільмів. Минулого року "Українська правда" робила добірку найкращих різдвяних кінострічок.

Цього разу пропонуємо вам десять новинок цьогорічного українського прокату. Жодних "серйозних" фільмів – лише легкі, приємні та розважальні.

Фільми для двох

Останнє кохання на Землі (реж. Девід Макензі, Німеччина/Велика Британія/Швеція/Данія)

Нетипова мелодрама від шотландського режисера Девіда Макензі, що розповідає про кохання, яке зароджується на тлі світової катастрофи. Молода жінка-епідеміолог та шеф-кухар у модному ресторані зближуються, коли людство починає потерпати від несподіваної хвороби – втрати відчуттів.

Спочатку хворі втрачають нюх, потім смак, а зрештою слух і зір, ліків від цієї пошесті немає, і вона захоплює всіх. Та на фоні зникнення відчуттів, людські почуття, зокрема, кохання, лише набувають нової сили.

Опівночі у Парижі (реж. Вуді Аллен, Іспанія/США)

Нова комедія Вуді Алена, яка цього року прогриміла в США. В картині йдеться про американського сценариста Ґіла, який разом із нареченою та її батьками приїздить на відпочинок до Парижу. Він зневажає свою роботу на "фабриці мрій" та мріє бути письменником.

Ґіл шкодує, що "золотий вік" Парижа, який, на його думку, припадав на 1920-ті роки, вже давно закінчився. Несподівано він отримує шанс відправитися в минуле та зустріти там своїх кумирів: Сальвадора Далі, Скота Фіцжеральда, Луїса Бунюеля та інших.

Стрічка "Опівночі у Парижі" сповнена "французької" романтики, чарівних паризьких краєвидів та фірмового алленівського цинічно-інтелектуального гумору.

Один день (реж. Лоне Шерфіґ, США/Велика Британія)

Це стрічка про те, як змінюється життя людей із плином часу. Головні герої – Ем та Декстер – познайомилися під час навчання у коледжі і щороку намагалися бачитися й обмінюватися новинами.

Ем виросла у бідній родині, працювала офіціанткою та мріяла про кар’єру письменниці, а нащадок багатих батьків Декстер розкошував, насолоджувався подорожами та інтрижками із красивими жінками. Зрештою, доросле життя позбавляє їх від ілюзій, а кохання приносить справжнє щастя.

"Один день" - якісна мелодрама, у якій красиві персонажі переживають прекрасні почуття на тлі мальовничих пейзажів Британії, Франції та, здається, Італії. Картина лірична, в міру романтична і сентиментальна і сповнена практичної "життєвої мудрості"

Фільми для великої компанії

Тор (Кеннет Брана, США)

Стрічка "Тор" входить до "кінематографічної серії Marvel", яка наразі складається із двох фільмів про "Залізну людину" та екранізації "Галка". У "Торі" йдеться про світ богів Асґард, яким керує мудрий Одін.

Йому протистоїть зловісний володар інійних велетів, і між ними вже давно існує хитке перемир’я. Через свою необачність старший син Одіна Тор ледь не розв’язує нову війну із велетами, за що батько відправляє його у вигнання на Землю. Тим часом молодший син Локі продовжує плести інтриги проти батька та старшого брата, щоби самому посісти трон.

Британський режисер Кеннет Брана завше знімав "серйозне кіно", зокрема екранізував Шекспіра. Завдяки цьому цілком розважальний "Тор" перетворився ледь не на шекспірівську драму штибу "Генріха V", втім, це ніяк не вплинуло на видовищність фільму.

"Тор" захоплює величними візіями двох світів – Асґарду і Йотінгейму, які особливо контрастують на фоні сірих та непримітних земних пейзажів. Тому дивитися цей фільм краще за все на великому екрані та у гарній якості.

Зелений шершень (реж. Мішель Ґондрі, США)

Ще одна історія про супергероя, проте цього разу він не має ані суперсили, ані суперкраси, ані суперрозуму. Товстий і не надто кмітливий нащадок медіамагната Брітт Рейд одягає костюм Зеленого Шершня і вирушає боротися зі злом разом зі своїм другом Като. У пригоді їм стають різні технологічні примочки, винайдені Като якраз для полювання на покидьків.

"Зелений Шершень" - зовсім не те супергеройське кіно, до якого ми звикли. Там немає якихось особливо крутих спецефектів та пафосу, притаманного майже усім голлівудським екранізаціям коміксів. Це насамперед по-дитячому захоплююча та дещо наївна історія про двох друзів, які бавляться у героїв та їздять на красивій блискучій машині із вбудованими ракетами, кулеметами і катапультою

Заборонений прийом (реж. Зак Снайдер, США/Канада)

Фільм слід дивитися великою дівочою компанією на великому екрані. Це стрічка про те, як великі, хтиві, огидні та продажні мужики знущаються із юних, струнких, привабливих, добрих і самовідданих дівчат, але, врешті-решт, добро таки перемагає.

П’ятдесяті роки минулого сторіччя, США. Злий вітчим замикає свою пасербицю в психушці, щоби заволодіти спадком, залишеним їй померлою матір’ю. Він наполягає, щоби дівчині зробили лоботомію, яка перетворить її на овоч. В очікуванні процедури, дівчина потрапляє у світ власної уяви, де психлікарня перетворюється на бордель, а пацієнтки – на танцівниць і повій.

Винахідлива Барбариска – саме так у "борделі" кличуть нашу героїню – вигадує план втечі. Врятуватися із рабства їй допомагають вірні подруги та власні екстраординарні танцювальні здібності.

Під час виступів дівчина уявляє, як разом зі своїми подружками вступає до бою із чудовиськами. Головні героїні у цьому фільмі сліпучо гарні та неймовірно сильні, а бурхливу фантазію Зака Снайдера, який втілив на екрані еклектично-химерні світи з голови Барбариски, неможливо передати словами.

Мультики для всієї родини

Ріо (реж. Карлос Салдана, США)

Мультик про папугу на ім’я Блу, який народився у джунглях поблизу Ріо, але випадково потрапив до холодної Міннесоти. Там він познайомився із дівчинкою Ліндою та став її найкращим другом.

Несподівано до їхнього містечка прибуває бразильський орнітолог, який повідомляє, що Блу – останній самець виду і його терміново слід спарувати для продовження роду. Так папуга та його хазяйка вирушають у Ріо, де Блу не тільки знайде собі нових друзів та кохання, але й відчує смак волі.

Карлос Салдана народився у Ріо і зобразив його теплим, сонячним, привітним та неймовірно красивим місцем. Мультик нагадує туристичну листівку, на яку потрапили усі місцеві пам’ятки та цікавинки – від гігантської статуї Христа до традиційного карнавалу.

"Ріо" - це насамперед стрічка-свято, де все блищить, мерехтить і переливається різними кольорами. А прекрасна анімація в купі з пригодницьким сюжетом робить мультик цікавим і для дітей, і для дорослих.

Тачки 2 (реж. Джон Лассетер, Бред Льюїс, США)

Продовження пригод Блискавки Макквіна. Цього разу мешканці Радіаторного Раю вибираються із рідної глушини для участі у міжнародних автоперегонах. Перший заїзд відбувається у Японії, і там Блискавка Макквін та його вірний друг Сирник потрапляють у самий вир шпигунських пригод.

Далі дія фільму почергово переноситься до Італії, Німеччини, Франції та Британії, і творці мультфільму відриваються, граючись культурними стереотипами та адаптуючи їх до автомобільного світу своїх героїв.

Стрічка яскрава, барвиста і кольорова, а карколомні пригоди у ній тривають до самих фінальних титрів. Є тут і "український слід", втілений у запорожцях-мафіозі, пофарбованих у колір українського прапору. Та найбільше "чіпляє" в "Тачках 2" феєричний дубляж, максимально пристосований до життєвих реалій українських глядачів.

Ранґо (реж. Ґор Вербінський, США)

Ранґо – це домашній хамелеон, одягнений у сорочку в стилі Рауля Дюка, який опинився у американській пустелі Мохаве без їжі та води. Посеред пісків він натрапляє на маленьке містечко Грязюка, яке складається із однієї вулиці і живе за законами Дикого Заходу.

Місцеві жителі (а це опосуми, жаби та ящірки) потерпають від корумпованого мера-черепахи та його спільників-бандитів. Незнайомий із обстановкою, Ранґо представляється таким собі мачо-суперменом і стає шерифом. Тепер жителі міста, і особливо прекрасна фермерка Бінз, сподіваються, що він допоможе їм добитися справедливості.

У цьому фільмі Вербінський цитує неймовірну кількість культових фільмів, зокрема, спагеті-вестерни, і максимально повно використовує кожен міліметр екранного простору, так, що традиційне 2D тут виглядає нічим не гірше за тривимірне зображення.

"Ранґо" - насамперед родинна комедія, та психоделічні епізоди духовних пошуків хамелеона і карколомна сцена переслідування на кажанах роблять його цікавим і для дорослих.

Панда кун-фу 2 (реж. Дженніфер Ю Нельсон, США)

Продовження популярного мультика про панду, який зміг стати найкращим кунфуїстом Китаю. У стрічці "Панда кунг-фу 2" відкривається таємниця походження панди По, який (цілком передбачувано) виявився прийомним сином гусака-локшинника. Крім того, По доведеться здійснити стародавнє пророцтво, яке проголосило його рятівником цілого Китаю.

Закручений сюжет, мелодраматизм і численні бойові сцени відрізняють мультик від простішої та більш "дитячої" попередньої частини. Разом із тим, фільм залишається дуже видовищним, переважно завдяки помпезному стилю, який одразу нагадує про історичні блокбастери Чжана Імоу.

Найкращі фільми 2011 року, які просто необхідно подивитися

Вже традиційно наприкінці року "Українська правда" вибирає найкращі кіноновинки, представлені в українському прокаті.

Найкращим фільмом року стають одразу два фільми – "Дерево життя" Терренса Малліка та "Меланхолія" Ларса фон Тріра.

Відлюдник Терренс Малік, із його поетичним кіностилем, зняв величний гімн повсякденності, яку підняв до справді космічних висот. "Дерево життя" неодноразово порівнювали із "Космічною Одіссеєю" Стенлі Кубрика, проте Маліку зовсім не треба було відправляти своїх героїв у космос, аби відчути єднання із всесвітом, у нього цей процес відбувається на задньому дворі будинку пересічної американської родини у 50-х роках минулого сторіччя.

"Меланхолія" присвячена популярній цьогоріч темі апокаліпсису. Трір свого часу пережив важку депресію і своїм фільмом він передає відчуття гниття, занепаду і руйнування світу. У його картині Земля стикається із планетою, яка має промовисту назву Меланхолія.

У центрі сюжету – дві сестри, одна з яких відчуває неминучий кінець і тому втрачає жагу до життя, а інша, навпаки, намагається врятувати себе і свою родину. Світ у Тріра гине красиво, довго і болісно, а ми у цей час спостерігаємо за напруженою психологічною драмою, яка врешті-решт закінчиться не з’ясуванням стосунків, а жахливим вибухом космічних масштабів.

Найкраща драма – картина Беннета Міллера "Людина, яка змінила все". Ще ніколи фільм про статистику не був таким захоплюючим і напруженим. У цьому фільмі поєдналося усе - чудова режисура Беннета Міллера, драматургічна майстерність голлівудського суперсценариста Аарона Соркіна та акторська гра Бреда Пітта, Філліпа Сеймура Гоффмана та Джони Гілла.

"Людина, яка змінила все" розповідає зрозумілу всім історію про віру в себе і у свою справу, яку так нелегко зберегти у цинічному світі великого бізнесу.

Найкраща комедія - "Похмілля 2. Із Веґаса у Бангкок" Тодда Філіпса. Можливо продовження "Похмілля у Веґасі" і програє першій частині, але ця картина все одно залишається найбільш відвертою, цинічною і приголомшливою комедією цього року. Серед інших достойних фільмів цього жанру – "Це безглузде кохання" Ґленна Фікарри та Джона Рекви, "Нестерпні боси" Сета Ґордона, та "Безшлюбний тиждень" братів Фареллі.

Найкраща мелодрама – "Джен Ейр" Кері Фукунаґи. Літературна класика, зіграна чудовими акторами у досконалих декораціях. Ця історія кохання бідної гувернантки до багатого землевласника із темним минулим була поставлена колишнім оператором Фукунаґою із неабияким смаком. Він уникнув зайвої мелодраматичності, залишивши героям Бронте незворушній вигляд, бурхливі внутрішні переживання та прекрасні краєвиди провінційної Англії.

Найкращий бойовик – "Ханна" Джо Райта. Шпигунська драма про дівчинку-суперубивцю, у виконанні Джо Райта, перетворилася на дорослий варіант казок братів Ґрімм. Сама ж Ханна постала сучасним янголом помсти – андрогенним, невинним і неймовірно прекрасним. Фільм зачаровує вправністю, із якою юна героїня розправляється із сильними та дорослими чоловіками, а також своїм незабутнім саундтреком, написаним The Chemical Brothers.

Найкращий трилер – "Час" Ендрю Ніккола. Ця стрічка максимально візуалізує знамените прислів’я "час – це гроші", і демонструє нам світ майбутнього, в якому люди розраховуються за послуги роками свого життя. Втім, цей фільм ліпше називати не "найкращим", а "найцікавішим", адже попри нетривіальну ідею, втілення картини все ж таки програє її задуму.

Найкращий блокбастер - "Заборонений прийом" Зака Снайдера. Цього року блокбастерів не бракувало. На екрани вийшли "Люди Х: Перший клас", "Тор", "Війна богів", "Глобальне вторгнення: Битва Лос-Анджелес", "Перший месник", "Місія неможлива: Протокол Фантом", "Повстання Планети мавп" та інші. Проте викинути із голови нацистських зомбі-убивць драконів, орків, роботів та інших ефектних монстрів, із якими воювали героїні картини "Заборонений прийом", просто неможливо.

2011 року був рясний врожай на горори, зокрема вийшли продовження знаменитих франшиз "Крик", "Паранормальне явище" та "Пункт призначення". У прокат потрапив і рімейк старого горору "Дещо". Цікавим, але не надто вдалим був продюсерський експеримент Тімура Бєкмамбєтова у Голлівуді – космічний фільм жахів "Аполлон 18".

Цьогоріч лякали і проклятими домами ("Не бійся темряви"), і дивакуватими сусідами ("Пастка"), і рибами-вбивцями ("Щелепи у 3D"), і вампірами ("Священик"), і шинами-маніяками ("Гума"). Проте жоден фільм жахів цього року не був настільки страшним, чи хоча б оригінальним, щоби потрапити у цей список. Тож обійдемося без лауреата.

life.pravda.com.ua

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...