Впровадження електронної системи охорони здоров’я є частиною реформи, яка допоможе звести нанівець корупційні ризики в медичній галузі, без її втілення подолати приховані побори, “благодійні внески” та проконтролювати ефективність використання державних коштів практично неможливо.
Про це заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк під час форуму, присвяченого Міжнародному дню боротьби з корупцією в Україні-2016.
«Ми впевнені, що ефективно реалізувати медичну реформу неможливо без електронізації сфери охорони здоров'я, тобто створення в Україні системи eHealth. Експерти наполягають, що eHealth повинна бути частиною загальної стратегії охорони здоров'я і ми з ними погоджуємось», - зазначив Ковтонюк. Він нагадав, що сьогодні такі системи запроваджені в США, Британії, Німеччині, а також у пост-радянських країнах - Латвії, Естонії.
Як розповів учасникам форуму заступник міністра, існують різні моделі створення eHealth, які залежать від цілей, принципу фінансування та організації охорони здоров'я в країні. Але головні їх завдання є спільними: підконтрольність фінансування, підвищення якості і зручності медичних послуг, прозорість діяльності системи шляхом фіксації дій та більш ефективне використання видатків на сферу охорони здоров'я. У МОЗ також переконані, що для охорони здоров’я важливо досягти принципу інтероперабельності - однакового зчитування та відображення інформації, незалежно від того, де обслуговується пацієнт - в Києві, Чернігові, Львові чи Харкові.
В Україні вже є позитивний досвід Одеси, де технології допомогли частково побороти корупцію в лікарнях. Завдяки проекту «Є ліки» інформація про безкоштовні ліки в закладах тепер зібрана і відкрита на одному сайті, а також доступна через мобільний додаток. Проект стартував у квітні 2016, в ньому залучені 113 лікувальних установ, 25 тисяч користувачів.
Павло Ковтонюк наголосив, що МОЗ України планує запустити перші елементи eHealth в Україні вже у 2017 році, починаючи з електронізації первинної ланки. Це дозволить відслідковувати договори між лікарем і пацієнтом, а також чітко контролювати рух коштів. Маючи чіткі правила гри у вигляді гарантованого пакету послуг і контрактів, а також спостерігаючи рух коштів, лікарі будуть зацікавлені працювати якісніше, залучати більше пацієнтів, оскільки від цього залежатиме їх грошова компенсація. Крім того, буде вирішена проблема із лікарняними листками. За підрахунками незалежних експертів, щороку в Україні видається близько 10-12 млн. листків непрацездатності, з яких у 5-10% випадків вони виписуються необґрунтовано, а третина видається з порушеннями. Це призводить до значних фінансових втрат бюджетних коштів , що майже на 2/3 формується за рахунок відрахувань роботодавців, а втрати за різними підрахунками становлять від 300 до 900 млн грн.
Наступними кроками стануть електронізація вторинної ланки і спеціалізованих послуг.
